Постанова
Іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 761/47594/17
провадження № 61-19097св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна Національної академії наук України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна Національної академії наук України (далі - Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України), у якому просив визнати незаконними та скасувати рішення атестаційної комісії Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України від 29 вересня 2017 року щодо повторної його атестації, протокол Вченої ради Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України від 17 жовтня 2017 року та наказ відповідача від 23 листопада 2017 року № 41 про результати повторної його атестації.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 01 червня 2017 року була проведена його позачергова атестація, після проведення якої атестаційна комісія інституту визнала його таким, що не відповідає займаній посаді провідного наукового співробітника та рекомендувала перевести на посаду старшого наукового співробітника. Рішення атестаційної комісії затверджено на засіданні Вченої ради інституту 08 червня 2017 року.
Вважаючи рішення атестаційної комісії незаконним та необґрунтованим, він 22 червня 2017 року подав апеляцію до Президії НАН України, яка направила атестаційну справу до інституту на повторний розгляд. Проте, замість повторного перегляду атестаційної справи, наказом директора інституту йому було призначено повторну атестацію, яка відбулась 29 вересня 2017 року, за результатами якої повторно прийнято рішення, що він не відповідає займаній посаді.
Посилаючись на викладені обставини, та що під час проведення повторної атестації 29 вересня 2017 року відповідачем порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1999 року № 1475 "Про затвердження положення про атестацію наукових працівників", позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 червня 2019 року у складі судді Волошина В. О. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано рішення Атестаційної комісії Інституту біохімії імені О. В. Палладіна НАН України від 29 вересня 2017 року, оформленого протоколом від 29 вересня 2017 року, рішення Вченої ради Інституту біохімії імені О. В. Палладіна НАН України від 17 жовтня 2017 року, оформлене протоколом від 17 жовтня 2017 року, відносно ОСОБА_1 та наказ Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України від 23 листопада 2017 року про результати повторної атестації провідного наукового співробітника к.х.н. ОСОБА_1 Інституту біохімії імені О. В. Палладіна НАН України незаконними.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У решті позову відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що у протоколі засідання атестаційної комісії від 29 вересня 2017 року відсутні відомості про наявність кворуму, не запропоновано позивачу оголосити звіт про наукову діяльність або не зазначено, що позивачем не надані необхідні документи для проведення його атестації. Також суд вважав, що оскільки атестаційна комісія 29 вересня 2017 року не приймала рішення про невідповідність позивача займаній посаді, а відтак Вчена рада не мала підстав для прийняття рішення про рекомендацію переведення позивача на іншу посаду. Крім того, проведення повторної атестації не передбачено нормами чинного законодавства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 червня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що самостійне оскарження рішення атестаційної комісії у судовому порядку не передбачено. Також не підлягає окремому оскарженню у судовому порядку рішення атестаційної комісії про невідповідність працівника займаній посаді, так як висновок атестаційної комісії про невідповідність працівника займаній посаді не є безумовною підставою для його звільнення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що апеляційний суд неповно зʼясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не врахував, що відповідач на порушення Положення про атестацію наукових працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1999 року № 1475, фактично провів дві позачергові атестації, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна Національної академії наук України подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України про визнання незаконними та скасування рішень та наказу.
Витребувано із Шевченківського районного суду міста Києва зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 21 листопада 2006 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду старшого наукового співробітника відділу біохімії коферментів Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України.
Наказом від 02 грудня 2013 року позивач переведений на посаду провідного наукового співробітника відділу.
Згідно з наказом директора інституту № 14 від 28 квітня 2017 року призначена позачергова атестація позивача та створена атестаційна комісія у складі 10 осіб.
Згідно з рішенням атестаційної комісії, оформленим атестаційним листом від 01 червня 2017 року, ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді провідного наукового співробітника, у зв`язку із чим рекомендовано перевести його на посаду наукового співробітника та призначити позачергову атестацію через 1 рік.
Не погодившись із рішенням атестаційної комісії, 22 червня 2017 року позивач подав заяву на ім`я Президента НАН України з проханням переглянути його атестаційну справу на засіданні незалежної комісії.
Відповідно до листа віце-президента НАН України від 27 червня 2017 року матеріали щодо ОСОБА_1 повернуті відповідачу з пропозицією повторного розгляду атестаційної справи позивача.
Наказом директора інституту від 17 липня 2017 року № 25 призначена повторна атестація ОСОБА_1 на 29 вересня 2017 року.
Згідно з рішенням атестаційної комісії, оформленим атестаційним листом від 29 вересня 2017 року, ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді провідного наукового співробітника та рекомендовано його перевести на посаду старшого наукового співробітника.
Рішенням Вченої ради інституту, оформленим протоколом від 17 жовтня 2017 року № 9, затверджено результати повторної атестації.
Наказом директора інституту від 23 листопада 2017 року № 41 запропоновано позивачу зайняти посаду старшого наукового співробітника відділу біохімії вітамінів і коензимів інституту.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.