Постанова
Іменем України
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 311/2813/17
провадження № 61-5758св19
Верховний суд у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М. (суддя-доповідач),
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Підгірненська сільська рада Василівського району Запорізької області,
треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Кириченко Вікторія Вікторівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_4, на постанову Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Кримської О. М.,
Дашковської А. В., Бєлки В. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом ОСОБА_2, Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Кириченко В. В., у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати дійсним заповіт.
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 було подано заяву, з посиланням на пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України, про закриття провадження по справі у зв`язку з відмовою від позовних вимог.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 13 грудня 2018 року прийнято відмову ОСОБА_1 від заявлених позовних вимог; провадження у справі закрито.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 700,00 грн.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач у передбачений законом спосіб звернулася до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою від позовних вимог, яка підлягає задоволенню, оскільки відмова ОСОБА_1 від позовних вимог не порушує прав та законних інтересів інших осіб.
Вирішуючи питання про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, посилаючись на положення частини третьої статті 142 ЦПК України, виходив із доведеності понесених відповідачем судових витрат у зазначеному розмірі.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 13 грудня 2018 року в оскаржуваній частині залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані із розглядом справи апеляційним судом, у вигляді понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 640,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16 березня 2019 рокуОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником
ОСОБА_4 , на постанову Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить постанову Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року змінити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу, пов`язану із переглядом справи в апеляційному порядку, у розмірі 2 200,00 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду 29 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
У квітні 2019 року цивільну справу № 311/2813/17 передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, понесену стороною під апеляційного перегляду справи, у порушення положень статей 2, 12, 137 ЦПК України не звернув належної правової уваги на те, що витрати на професійну правничу допомогу стягуються за результатами розгляду справи, а питання про зменшення їх розміру вирішується у разі наявності клопотання сторони.
Судом проігноровано той факт, що обов`язок доказування співмірності витрат на правничу допомогу, що підлягає розподілу між сторонами, відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України покладається саме на особу, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату допомоги адвоката.
Вважає, що оскільки ОСОБА_1 не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та не вчинено дій щодо доведення не співмірності таких витрат, апеляційний суд не мав правових підстав для зменшення їх розміру.
Аналіз касаційної скарги та оскарженого рішення свідчить, що рішення апеляційного суду оскаржується в частині часткового задоволення стягнення витрат на професійну правничу допомогу. У іншій частині рішення суду апеляційної інстанції не оскаржується, а тому не переглядається.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що у листопаді 2018 року ОСОБА_1 подано заяву з посиланням на пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою від позовних вимог.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 13 грудня 2018 року прийнято відмову ОСОБА_1 від заявлених позовних вимог; провадження у справі закрито; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 700,00 грн.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 надавалася правнича допомога адвокатом Першиним В. М., який здійснював представництво інтересів відповідача на підставі ордеру від 19 січня 2018 року серії ЗП № 040968 про надання правової допомоги, виданим на підставі договору від 19 січня
2018 року, та який здійснює свою діяльність згідно зі свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2488 від 27 лютого 2007 року, виданого КДКА Донецької області.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Першин В. М. здійснював представництво інтересів свого довірителя у цивільній справі та брав безпосередню участь у судових засіданнях у суді першої інстанції.
Згідно з Актом виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги від 19 січня 2018 року, замовнику ОСОБА_2 адвокатом було надано наступні послуги: консультації з питань законодавства, пошук та аналіз судової практики, підготовка відзиву та участь в судових засіданнях, підготовка адвокатських запитів, підготовка клопотань про витребування доказів, підготовка заяви про виклик свідка; клопотання про зобов?язання внести на депозитний рахунок грошові кошти за безпідставний позов, а ОСОБА_2 сплачено адвокату 6 700,00 грн за надання послуг під час розгляду справи судом першої інстанції.
Встановлено, що у відзиві представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4, поданому на апеляційну скаргу ОСОБА_1, заявлено клопотання про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, пов`язану із складанням відзиву на апеляційну скаргу та участь представника у судовому засіданні у Запорізькому апеляційному суді у розмірі 2 200,00 грн.
Відповідно до розрахунку суми витрат, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції, актом виконаних робіт від 24 січня 2019 року, квитанцією від 24 січня 2019 року, ОСОБА_2 сплатив 2 200,00 грн за надання правничої допомоги адвокатом Першиним В. М. (зокрема, складання відзиву на апеляційну скаргу - 1200,00 грн, участь у судовому засіданні протягом години - 1 000,00 грн).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, Верховний Суд зробив висновок, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак судове рішення апеляційного суду в оскаржуваній частині не відповідає зазначеним вимогам закону.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.