Постанова
Іменем України
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 523/2113/17
провадження № 61-9212св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Сердюка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 ,
відповідач за первісним позовом- ОСОБА_2,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,
третя особа за зустрічним позовом - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлана Володимирівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Бучко Олег Сергійович, на рішення Суворовського районного суду міста Одеси
від 31 серпня 2018 року у складі судді Шепітка І. Г. та постанову Одеського апеляційного суду від 14 березня 2019 року у складі колегії суддів: Калараша А. А., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1, в якому зареєстрований та проживає зі своєю родиною.
Вказував, що після придбання вищезазначеного будинку з`ясував, що
у ньому проживає без правових підстав ОСОБА_2, яка не є членом родини позивача за первісним позовом. Між сторонами не існує будь-яких домовленостей щодо проживання відповідача за первісним позовом у спірному приміщенні.
Вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 щодо звільнення спірного житлового приміщення залишені без задоволення.
На підставі викладеного ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просив усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом виселення ОСОБА_2 з житлового будинку
АДРЕСА_1 .
У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування права власності.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що вона
з 1998 року до теперішнього часу проживає у квартирі
АДРЕСА_2 . Вказаний будинок перебуває на балансі Комунального підприємства "ЖКС "Пересипський" Одеської міської ради (далі - КП "ЖКС "Пересипський"), що підтверджується листами зазначеного підприємства та Департаменту міського господарства Одеської міської ради.
Оскільки ОСОБА_2 більше 10 років проживала в указаній вище квартирі, то вона звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради про визнання права власності на зазначене майно за набувальною давністю.
У подальшому ОСОБА_2 дізналася, що відповідно до договорів купівлі-продажу від 06 грудня 2016 року, укладених між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, останній є власником будинку
АДРЕСА_1 . Зазначала, що вказані договори купівлі-продажу є недійсними, оскільки вони не відповідають вимогам цивільного законодавства.
Разом з тим, в Одеській міській раді, зокрема у департаменті архівної справи та діловодства, відсутнє розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 20 травня 2008 року, на
підставі якого, як вказує позивач за первісним позовом, ОСОБА_3 набула права власності на будинок АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 оформила право власності на спірне майно на підставі розпорядження, якого не існує, тому її право власності на це майно не виникло у законний спосіб.
Отже, відсутні правові підстави для набуття ОСОБА_3 та ОСОБА_1 права власності на будинок АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного ОСОБА_2 з урахуванням уточнених позовних вимог просила: визнати недійсним договір від 06 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, щодо купівлі-продажу
4/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1, який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В. та зареєстрований у реєстрі за № 1303, з приведенням сторін договору в попередній стан; визнати недійсним договір від 06 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, щодо купівлі-продажу 1/5 частини житлового будинку
АДРЕСА_1 , який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В. та зареєстрований у реєстрі за № 1306, з приведенням сторін договору в попередній стан; скасувати право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, що зареєстроване за власниками ОСОБА_3 (номер запису про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16851598 від 05 жовтня 2016 року) та ОСОБА_1 (номери записів про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 17890169 від 06 грудня 2016 року та 17889407 від 06 грудня 2016 року),
з внесенням відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 31 серпня
2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Виселено ОСОБА_2 з житлового будинку АДРЕСА_3, що належить на праві власності ОСОБА_1, без надання іншого житлового приміщення.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що перебування та проживання у спірному будинку ОСОБА_2 без правових підстав створює власнику будинку - ОСОБА_1, перешкоди у здійсненні ним свого права власності. Позивачем за зустрічним позовом не надано доказів недійсності укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договорів купівлі-продажу будинку.
Доводи ОСОБА_2, що ОСОБА_3 не могла бути власником спірного майна, оскільки відомості про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно були внесені на підставі неіснуючого розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 20 травня 2008 року, є припущенням.
Позивачем за зустрічним позовом не надано доказів відсутності, підроблення або скасування вищевказаного розпорядження.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 14 березня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що відсутні докази наявності у ОСОБА_2 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, докази проживання останньої у спірному приміщенні з правових підстав. Разом з тим, власником спірного приміщення є саме ОСОБА_1, тому
ОСОБА_2 створює йому перешкоди у володінні та користуванні своїм майном.
ОСОБА_1 набув право власності на будинок
АДРЕСА_1 на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 06 грудня 2016 року, які є чинними. Права ОСОБА_2, яка жодних правових підстав на проживання в будинку не має, укладеним договором та оформленням свідоцтва на право власності ОСОБА_3 не порушені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Бучко О. С., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічних позовних вимог.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно залишили поза увагою подані позивачем за зустрічним позовом докази на підтвердження факту оформлення ОСОБА_3 права власності на будинок
АДРЕСА_1 на підставі неіснуючого розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 20 травня 2008 року, яке до матеріалів справи так і не було долучено.
Зібраними у справі доказами, зокрема листами Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 14 лютого 2017 року та
від 31 березня 2017 року, листом Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 08 червня 2017 року, листом Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 24 травня 2017 року, листом КП "ЖКС "Пересипський" від 28 квітня 2017 року, підтверджено, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі КП "ЖКС "Пересипський", а відомості про видачу розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 20 травня 2008 року відсутні.
Суди помилково вважали, що позивач за зустрічним позовом повинна доводити фіктивність розпорядження від 20 травня 2008 року, якого не існує.
Помилковими є висновки судів, що спірними договорами купівлі-продажу не порушено права та інтереси ОСОБА_2 , оскільки вона тривалий час проживає у квартирі АДРЕСА_2, звернулася до суду з іншим позовом про визнання права власності на це майно за набувальною давністю, проте провадження у справі № 523/3364/17 зупинено до вирішення цієї справи.
Суди залишили поза увагою зміст повідомлення відділу Управління державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного департаменту Одеської міської ради від 29 березня 2018 року, в якому зазначено, що з наявної в указаному органі місцевого самоврядування копії розпорядження від 20 травня 2008 року не можливо прочитати його змісту, у зв`язку з чим надати на адресу суду копію розпорядження належної якості не вбачається можливим.
Внаслідок неправильного застосування судами норм матеріального права ОСОБА_2 виселили з єдиного житла.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2019 року ОСОБА_3 подала до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновки судів.
ОСОБА_3 на момент продажу ОСОБА_1 житлового будинку АДРЕСА_1 була його власником на підставі державної реєстрації прав власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується зібраними у справі доказами. ОСОБА_1 набув право власності на спірне майно у визначеному законом порядку. ОСОБА_2 самовільно зайняла вказане вище приміщення та безпідставно там проживає, чим порушуються права власника нерухомого майна.
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що згідно з повідомленням відділу Управління державної реєстрації прав на нерухоме майно від 29 березня 2018 року при перегляді відомостей про право власності ОСОБА_3 встановлено наявність розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 20 травня 2008 року.
На час вчинення спірних правочинів ОСОБА_3 була власником нерухомого майна, що підтверджується відповідними реєстрами, підстави для визнання цих договорів недійсними відсутні. При цьому ОСОБА_2 вселилася до будинку АДРЕСА_1 без жодних правових підстав, тому суди правильно виселили її з цього житлового приміщення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу.
15 жовтня 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 купив у ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 91,6 кв. м, житловою площею 53,5 кв. м на підставі договору купівлі-продажу 4/5 частини вказаного житлового будинку від 06 грудня 2016 року та договору купівлі-продажу 1/5 частини цього житлового будинку від 06 грудня 2016 року, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В., що також підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Згідно з довідкою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Слобідський" від 10 лютого 2017 року та домовою книгою з 16 грудня
2016 року ОСОБА_1 разом із членами своєї сім`ї проживає та зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 .
Суди встановили, що ОСОБА_2 проживає у будинку
АДРЕСА_1 .
Установлено, що ОСОБА_2 вселилася до свого родича -
ОСОБА_4 , де і проживає до цього часу.
Відповідно до відомостей домової книги та довідки КП "ЖКС "Пересипський"даних про те, що ОСОБА_2 зареєстрована у будинку АДРЕСА_1, не має.
ОСОБА_1 звертався до Хаджибеївського відділу поліції Суворовського відділу поліції в м. Одесі Головного управління національної поліції в Одеській області із заявою, в якій просив допомогти у виселенні незаконно проживаючих у вищевказаному будинку людей. За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 указаний відділ поліції листом від 25 січня 2017 року повідомив, що зазначені у цій заяві факти не мають ознак кримінального чи адміністративного правопорушення та відносяться до категорії цивільно-правових відносин.
ОСОБА_2 24 січня 2017 року зверталася до Слідчого відділу Суворовського відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області із заявою про вчинені кримінальні правопорушення, в якій зазначала, що вона протягом тривалого часу проживає у квартирі АДРЕСА_2, проте 17 січня 2017 року ОСОБА_1, який проживає у квартирі АДРЕСА_4 зазначеного будинку, не дозволив їй увійти до квартири, вимагав звільнити житло, після чого нецензурно висловлювався та застосував фізичне насильство. Вказувала, що свідками вказаної події були мешканці квартири АДРЕСА_5, а саме: ОСОБА_5 та її син ОСОБА_6 .
Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 08 лютого
2017 року в справі № 523/1713/17 зобов`язано начальника Слідчого відділу Суворовського відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області забезпечити виконання вимог статті 214 КПК України щодо внесення заяви ОСОБА_2 від 24 січня 2017 року про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених статтею 126, частиною першою статті 296, частиною першою статті 356 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань з присвоєнням номеру кримінального провадження та визначенням слідчого, що буде здійснювати досудове розслідування.
Відповідно до листа КП "ЖКС "Пересипський" від 06 грудня 2017 року згідно з розпорядженням міського голови м. Одеси від 28 січня 2003 року житловий будинок АДРЕСА_1 передано на баланс КП "ДЕЗ "Пересипське", яке рішенням Одеської міської ради від 05 квітня 2007 року перейменовано у КП "ЖКС "Пересипський". Інформація щодо зареєстрованих осіб в квартирі АДРЕСА_2 відсутня.
Згідно з поквартирною карткою у квартирі АДРЕСА_6 були зареєстровані: ОСОБА_4 (з 11 березня 1970 року
до 03 лютого 2006 року), ОСОБА_7 (з 30 листопада 1970 року
до 20 листопада 1987 року), ОСОБА_8, ОСОБА_9 (з 30 листопада 1970 року до 18 листопада 1987 року).
За змістом листа регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 15 лютого 2017 року надати будь-які підтверджуючі документи щодо виділення ОСОБА_4 квартир АДРЕСА_7 та АДРЕСА_2 не вбачається за можливе.
Листом від 14 лютого 2017 року Департамент міського господарства Одеської міської ради повідомив, що на теперішній час вищевказаний будинок знаходиться на балансі КП "ЖКС "Пересипський", згідно з рішенням Ленінського виконавчого комітету від 02 серпня 1974 року увесь будинок АДРЕСА_1 визначено аварійним. За інформацією КП "ЖКС "Пересипський" на теперішній час у квартирі АДРЕСА_8 зареєстрованих осіб не має.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14 березня 2017 року ОСОБА_5 є власником квартири