ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 484/3809/16-ц
провадження № 61-36524 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Рідош-Шаповал Валентини Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 17 квітня 2018 року в складі колегії суддів Лисенка П. П., Яворської Ж. М. та Серебрякової Т. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
14 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 і просила визнати заповіт ОСОБА_2 від 26 серпня 2009 року на користь ОСОБА_2 недійсним як такий, що вчинений під впливом насильства.
В обґрунтування позову зазначала, що вона та відповідач є рідними сестрою та братом, а спадкодавець - їх батьком.
20 серпня 2007 року батько склав нотаріально посвідчений заповіт, яким усе належне йому майно заповів дочці ОСОБА_1
26 серпня 2009 року батько склав нотаріально посвідчений заповіт, яким усе належне йому майно заповів синові ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_2 батько помер.
Про існування заповіту на ім`я ОСОБА_2 позивач дізналася, коли приїхала з Російської Федерації в Україну.
ОСОБА_1 зазначає, що на її думку батько не міг перезаповісти все своє майно ОСОБА_2, а тому вважає, що заповіт складений під впливом фізичного та психічного насильства відповідача щодо батька.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 вересня 2017 року позов задоволено, визнано недійсним заповіт від 26 серпня 2009 року, складений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції виходив із того, що показаннями свідків підтверджується факт фізичного та психічного насильства сина над батьком протягом спільного проживання, а тому заповіт підлягає визнанню недійсним.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 17 квітня 2018 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційний суд виходив із недоведеності позивачем факту складення заповіту під впливом насильства та з того, що заповіт складений і посвідчений уповноваженою особою з дотриманням передбаченого законом порядку.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15 серпня 2018 року адвокат Рідош-Шаповал В. І. з пропуском строку на касаційне оскарження подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2018 року поновлено адвокату Рідош-Шаповал В. І. строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Указує, що суд першої інстанції на підставі належних і допустимих доказів встановив факт наявності фізичного тиску на батька з боку відповідача з метою примусити того заповісти належне йому майно, а тому заповіт є недійсним.
Відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на дану касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Указує, що позивач фактично не погоджується з тим, що батько нічого їй не заповів, однак це зовсім не доводить той факт, що заповіт складений під впливом насильства з боку відповідача.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і на момент смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 проживає в Російській Федерації.
20 серпня 2007 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів усе своє майно ОСОБА_1
Указаний заповіт посвідчений нотаріально в установленому законом порядку.
26 серпня 2009 року ОСОБА_2 склав новий заповіт, яким заповів усе своє майно ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.
28 жовтня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Першої Первомайської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька.
У судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 пояснили, що відповідач був у нормальних стосунках зі своїм батьком і останній говорив, що склав заповіт на сина, зробивши йому подарунок на день народження.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дали показання, що з 2006-2007 років відповідач проживав зі своїм батьком і знущався з нього, відбирав у нього пенсію, бив батька і взагалі був з ним у дуже поганих відносинах, а спадкодавець ніколи не казав їм про те, що він склав заповіт на сина.
Свідок ОСОБА_9, який у 2003-2008 роках працював дільничним у м. Первомайську дав показання, що з 2007 року відповідач проживав разом із батьком у вказаному будинку, й ОСОБА_9 бачив, що в батька були синці, а сусіди говорили, що син його б`є.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права