Постанова
Іменем України
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 686/11782/17-ц
провадження № 61-38672св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 квітня 2018 року у складі судді Стефанишина С. Л. та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 22 травня 2018 року у складі колегії суддів: Купельського А. В., Спірідонова Т. В., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому зазначала, що є власником будинковолодіння АДРЕСА_1 .
У вказаному будинку з 01 листопада 1994 року зареєстрований відповідач, який є колишнім чоловіком і не проживає у ньому з 2014 року, тому з урахуванням норм статті 391 ЦК України просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування цим житловим приміщенням.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 04 квітня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем обставин, на які вона посилалась, обґрунтовуючи свої вимоги.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Хмельницької області від 22 травня 2018 року рішення Хмельницького міськрайонного суду від 04 квітня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням місцевого суду, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Як свідчить зміст касаційної скарги судові рішення оскаржуються лише в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2, в іншій частині - до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради судові рішення не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Вона є власником спірного житлового приміщення, проте реєстрація у ньому її колишнього чоловіка перешкоджає їй користуватися та розпоряджатися власністю.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житлом. Витребувано з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу № 686/11782/17-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року справу № 686/11782/17-ц призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок, що розташований на АДРЕСА_1, загальною площею 40,5 кв. м, який нею придбаний на підставі договору купівлі-продажу від 03 вересня 1990 року.
З 01 листопада 1994 року зі згоди позивача в цьому житловому будинку був зареєстрований ОСОБА_2 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 березня 2017 року, яке набрало законної сили, у справі за № 686/16848/15-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, відмовлено на підставі статті 405 ЦК України, оскільки суд установив наявність перешкод у проживанні у спірному житловому приміщенні з боку ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що придбання ОСОБА_1 будинку за власні кошти та до реєстрації ОСОБА_2 в ньому не позбавляє останнього, як члена сім`ї позивача, що правомірно з її згоди вселився, проживати у вказаному житловому приміщенні.