ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2020 року
Київ
справа № 820/1190/17
адміністративне провадження № К/9901/24512/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/1190/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа - ОСОБА_2 т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Калиновського В.А., суддів Кононенко З.О., Бондара В.О.
УСТАНОВИВ:
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУ Національної поліції в Харківській області, відповідач), третя особа ОСОБА_2 т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - третя особа), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Національної поліції в Харківській області від 30 грудня 2016 року № 598 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 /М-083479/, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів;
1.3. поновити його на роботі начальника сектору реагування патрульної поліції Ізюмського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 січня 2017 року до дня поновлення на роботі.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на порушення відповідачем визначеного законодавством порядку звільнення працівників у зв`язку зі скороченням штату або проведення організаційних заходів.
2.1. Так відповідач персонально не попередив позивача про заплановане звільнення, будь-якого офіційного документа про це не має. Про своє звільнення позивач дізнався тільки 05 січня 2017 року, тобто після винесення відповідачем 30 грудня 2016 року наказу про його звільнення.
2.2. В порушення вимог чинного законодавства позивачу не було запропоновано іншу посаду чи роботу.
2.3. Крім того, відповідач не надав у повному обсязі копію наказу від 02 листопада 2016 року № 1143, який є підставою для звільнення позивача у зв`язку зі скороченням штату (надіслано лише текст наказу на 1 аркуші без додатків), що унеможливлює дізнатись дійсну підставу звільнення позивача зі служби в Національній поліції.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено, з огляду на те, що виносячи оскаржуваний наказ, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
4. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
5.1. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Національної поліції в Харківській області від 30 грудня 2016 року № 598 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 /М-083479/ згідно з пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
5.2. Поновлено ОСОБА_1 на роботі начальника сектору реагування патрульної поліції Ізюмського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області.
5.3. Стягнуто з ГУ Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 січня по 26 жовтня 2017 року в сумі 127 083 грн 86 коп.
6. Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції вказав на те, що відповідач в порушення вимог частини 2 статті 71 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) не надав належних доказів повідомлення позивача про можливе звільнення за два місяці до дати такого звільнення та надання пропозиції позивачу іншої роботи чи посади.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
7. 13 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ГУ Національної поліції в Харківській області, в якій скаржник просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. В обґрунтування касаційної скарги ГУ Національної поліції в Харківській області вказує на те, що оскаржуване рішення судом апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом апеляційної інстанції надано не правильну оцінку обставинам справи, а тому оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.
8.1. В касаційній скарзі вказано на те, що суд апеляційної інстанцій дійшов помилкових висновків про те, що звільнення позивача у зв`язку зі скороченням штату відбулося на виконання вимог пунктів 10 та 11 розділу ХІІ Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII.
8.2. Так наказом Національної поліції України від 24 жовтня 2016 року № 1053дск затверджено організаційно-штатні зміни в ГУ Національної поліції в Харківській області та зазначено, що тимчасові штати ГУ Національної поліції в Харківській області втратили чинність. В тимчасовому штаті патрульної поліції Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області було передбачено 86 посад, а в постійний штат введено тільки 73 посади. Таким чином, після створення Національної поліції та у зв`язку із її реформуванням ГУ Національної поліції в Харківській області зазнало реорганізації, яка відбулася відповідно до статті 68 Закону України "Про Національну поліцію".
8.3. Висновки суду апеляційної інстанції про порушення відповідачем строків попередження про можливе звільнення не відповідають дійсності. Позивач 02 листопада 2016 року був персонально письмово повідомлений про скорочення його посади та можливе звільнення з посади. Позивача додатково ознайомлено зі змістом статті 68 Закону України "Про Національну поліцію", про що свідчить його власноручно написаний рапорт.
8.4. На думку скаржника, судом апеляційної інстанції зроблені помилкові висновки про те, що позивачу усно пропонувалися інші посади у зв`язку зі скороченням його посади. Факт пропозиції позивачу посади начальника сектору реагування патрульної поліції Ізюмського відділу поліції підтверджується показаннями свідка, допитаного під час розгляду справи в суді першої інстанції, та не заперечувався позивачем. Однак позивач не надав письмового рапорта про прийняття цю на цю посаду.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
10. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
11. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
12. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
13. 16 лютого 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Желтобрюх І.Л., Білоус О.В., Шарапа В.М.
14. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 30 травня 2019 року між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 519/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Желтобрюх І.Л. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач)
Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 23 січня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог частини 1 статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
16. Від позивача заперечень на касаційну скаргу не надійшло, що відповідно до положень статті 338 КАС України не є перешкодою для касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
17. У зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 16 вересня 2015 року № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", набрання чинності з 07 листопада 2015 року Закону України "Про Національну поліцію" було утворено новий територіальний орган Національної поліції України - Головне управління Національної поліції в Харківській області.
18. Наказом Національної поліції України від 22 січня 2016 року № 53 було запроваджено нові форми і методи роботи ГУНП в Харківській області.
19. Наказом Національної поліції України від 25 січня 2016 року № 61 "Про організаційно штатні зміни в ГУНП в Харківській області" затверджені тимчасові штати, які оголошені наказом ГУНП в Харківській області від 29 січня 2016 року № 54.
20. Наказом Національної поліції України від 24 жовтня 2016 року № 1053 дск "Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області" затверджено штати ГУНП в Харківській області, які оголошені наказом ГУНП в Харківській області від 02 листопада 2016 року № 1143. Також в наказі зазначено, що всі тимчасові штати ГУНП в Харківській області втратили чинність.
21. Наказом ГУНП в Харківській області від 30 грудня 2016 року № 598 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із скороченням штатів) з 03 січня 2017 року.
22. Не погодившись з вказаними наказом позивач звернувся до суду.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування
23. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені у Законі України "Про національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 580-VIII).
25. Статтею 3 Закону № 580-VIII визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.