ПОСТАНОВА
Іменем України
23 січня 2020 року
Київ
справа №808/751/17
адміністративне провадження №К/9901/18271/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Олександрівського відділу Державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанов та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017, прийняту у складі колегії суддів: Лукманової О.М. (головуючий), Божко Л.А., Панченко О.М.
І. Суть спору
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Олександрівського відділу Державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - Олександрівський ВДВС м. Запоріжжя), в якому просив суд:
1.1. - скасувати постанову відповідача від 28.02.2017 №53489348 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 321,90 грн;
1.2. - скасувати постанову від 28.02.2017 №53489384 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 84434,86 грн;
1.3. - зобов`язати відповідача зняти обмеження щодо ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області 02.11.1996) у виїзді за межі України для чого подати відповідні документи до Державної прикордонної служби України;
1.4. - зобов`язати відповідача скасувати усі арешти та обтяження накладені на майно.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що відповідач усупереч вимогам статті 40 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) не скасував усі обмеження, накладені на позивача в межах виконавчих проваджень. Крім того, позивач вказав, що виконавчий збір не стягується згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що 13.11.2013 Жовтневим районним судом м.Запоріжжя видано виконавчі листи №2/331/384/13 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судового збору 3219 грн та боргу у сумі 844348,66 грн.
4. Жовтневим ВДВС Запорізького міського управління юстиції прийнято виконавчі листи до виконання та відкрито виконавчі провадження: 20.11.2013 виконавче провадження № 40823419 та 03.03.2014 відкрито виконавче провадження № 42275814.
5. Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 09.03.2016 у справі №6/331/72/2016 задоволено подання головного державного виконавця Жовтневого ВДВС Запорізького міського управління юстиції Куліченко О.М. та обмежено у праві виїзду за кордон України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, без вилучення паспортного документа у праві виїзду, виконання ухвали покладено на Державну прикордонну службу України.
6. Постановою державного виконавця Олександрівського відділу ДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 23.02.2017 закінчено виконавче провадження ВП № 50032393, у зв`язку з заявою стягувача та у зв`язку зі сплатою боргу.
7. Постановою державного виконавця Олександрівського відділу ДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 23.02.2017 закінчено виконавче провадження ВП № 50032422, за заявою стягувача у зв`язку зі сплатою боргу.
8. Установлено, що 28.02.2017 державним виконавцем Олександрівського відділу ДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відкрито виконавче провадження ВП №53489348, про стягнення виконавчого збору у сумі 321,90 грн та виконавче провадження № 53489384 про стягнення виконавчого збору у розмірі 84434,86 грн.
9. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 вимог державного виконавця сплатити виконавчий збір у розмірі 321,90 грн самостійно до 10.03.2014, постановою державного виконавця від 11.03.2014 було стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 321,90 грн у виконавчому провадженні № 42275814.
10. Згідно з постановою про стягнення виконавчого збору від 28.11.2013 ВП №40823419, при примусовому виконанні виконавчого листа №2/331/384/13, виданого 13.11.2013 Жовтневим районним судом м.Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 844348,66 грн боргу, боржнику запропоновано самостійно до 27.11.2013 сплатити борг, однак, боржником у вказаний строк борг не був сплачений, у зв`язку з цим, з боржника ОСОБА_1 постановлено стягнути 84434,86 грн виконавчого збору.
11. Згідно з Витягом про реєстрацію в Держаному реєстрі обтяжень рухомого майна від 27.03.2014 № 43825790, накладено арешт на рухоме майно ОСОБА_1 відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження у виконавчому провадженні від 24.03.2014 № 40823419 Жовтневого ВДВС ЗМУЮ.
12. Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 26.05.2017 № 88126324, постановою про арешт майна № 40823419 державного виконавця Жовтневого ВДВС ЗМУЮ накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 на все майно.
13. Листом від 18.04.2017 № 1816 Олександрівський відділ ДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 повідомлено про несплату виконавчого збору у виконавчих провадженнях № 42275814 та № 40823419, які виділено в окремі виконавчі провадження, у зв`язку з чим підстави для зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні.
14. Не погоджуючись з такими діями державного виконавця ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом для захисту свої прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
15. Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 29.05.2017 позовні вимоги задовольнив.
16. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що пунктом 6 частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII чітко встановлено, що виконавчий збір не стягується згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом. З огляду на зазначене, цей суд дійшов висновку, що 28.02.2017 державний виконавець Олександрівського ВДВС протиправно виніс Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53489348 та Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53489384.
17. Крім того, суд першої інстанції вказав, що державний виконавець Олександрівського ВДВС Прінь В.О. при винесенні 23.02.2017 Постанов про закінчення виконавчого провадження ВП №50032393 та ВП №50032422 повинен був відповідно до частини першої статті 40 Закону №1404-VIII скасувати вжиті заходи щодо виконання рішення, в тому числі і заходи з "тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України".
18. На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що права ОСОБА_1 мають бути поновлені, шляхом зобов`язання зняти обмеження щодо виїзду за межі України та подання відповідних документів до Державної прикордонної служби України, скасування усіх арештів та обтяжень накладених на майно позивача.
19. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 31.10.2017 рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.
20. Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції вказав, що положення пункту 6 частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки цим пунктом регулюються інші відносини, пов`язані з виконанням Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
21. Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що виконавчі провадження про стягнення виконавчого збору були відкриті державним виконавцем з додержанням законодавства, а саме Закону № 1404-VIII, яким передбачено обов`язковість стягнення виконавчого збору за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Передбачено перелік підстав за якими боржник звільняється від сплати судового збору, однак ОСОБА_1 не підпадає під застосування таких підстав, не звільняється від сплати виконавчого збору.
22. Заходи примусового стягнення, застосовані державним виконавцем законно, у межах виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судового збору 3219 грн за ВП № 40823419 та боргу у сумі 844348,66 грн за ВП № 42275814, можуть бути скасовані після стягнення виконавчого збору. Крім того, цей суд вказав, що ухвала Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 09.03.2016 у справі №6/331/72/2016 про обмеження у праві виїзду за кордон України ОСОБА_1 , без вилучення паспортного документа у праві виїзду, не була оскаржена у встановленому законом порядку та є діючою.
IV. Касаційне оскарження
23. У касаційні скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
24. У доводах касаційної скарги позивач, зокрема, посилається на статтю 27 Закону № 1404-VIII, відповідно до якої виконавчий збір не стягується згідно з постановами державних виконавців, винесенними до набрання чинності цим Законом, а також на статтю 40 означеного Закону, згідно з положенням якої відповідач мав скасувати обмеження у виїзді позивача за межі країни та скасувати усі арешти та обтяження накладені на майно боржника одночасно із винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження.
25. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника. Відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
26. Приписами частин першої-другої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
28. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Як зазначено у частині першій статті 28 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон №606-XIV) (який діяв на час винесення відповідачем постанов про стягнення виконавчого збору), у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
30. Відповідно до частини другої статті 28 Закону №606-XIV виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню, а також у разі перерахування коштів стягувачу у випадку, передбаченому частиною другою статті 27 цього Закону, та у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
31. Згідно з частиною третьою статті 28 Закону №606-XIV постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред`явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
32. Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі (частина четверта статті 28 Закону №606-XIV).
33. Постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк (частина восьма статті 28 Закону №606-XIV).
34. 05.10.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження".
35. Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.