ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2020 року
Київ
справа №808/1005/17
адміністративне провадження №К/9901/1489/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №808/1005/17
за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Бойченко Ю.П., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Коршуна А.О., суддів Панченко О.М., Чередниченка В.Є.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції у Запорізькій області щодо не розірвання трудового договору на підставі заяви від 11.04.2017;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 04.05.2017 №65-К "Про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення ОСОБА_1 за прогули";
- змінити формулювання причини звільнення позивача, а саме замість пункту 4 статті 40 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) (прогулу) зазначити частину першу статті 38 КЗпП України (розірвання трудового договору за власним бажанням, зумовленим неможливістю продовжувати роботу - догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку);
- зобов`язати відповідача внести запис в трудову книжку про зміну формулювання звільнення позивача з пункту 4 статті 40 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) (прогулу) зазначити частину першу статті 38 КЗпП України (розірвання трудового договору за власним бажанням, зумовленим неможливістю продовжувати роботу - догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку);
- стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
2. На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 11 квітня 2017 року ним на ім`я начальника Державної екологічної інспекції у Запорізькій області було подано заяву про звільнення з роботи за власним бажанням з 11.04.2017, на підставі статті 38 КЗпП України та частини третьої статті 86 Закону України "Про державну службу". Зазначає, що у заяві про звільнення ним було указано на те, що звільнення обумовлено неможливістю продовжувати роботу через необхідність догляду за хворим членом сім`ї, на підтвердження чого було надано відповідні підтверджуючі документи. Однак, незважаючи на подану заяву, відповідачем протиправно не було прийнято рішення про звільнення позивача з посади за власним бажанням у визначений ним строк, а також протиправно не було видано трудову книжку. Позивач зазначає, що відмова у звільненні, викладена відповідачем у листі від 12.04.2017 є безпідставною, оскільки не ґрунтується на приписах чинного законодавства та вважає, що відповідачем протиправно прийнято наказ про його звільнення на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, оскільки обов`язок звільнити ОСОБА_1 виник у відповідача саме з дати, вказаної у заяві про звільнення, а тому він не зобов`язаний був виходити на роботу починаючи з 12.04.2017, що спростовує висновок відповідача про вчинення ним дисциплінарних проступків у вигляді прогулу.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції у Запорізькій області щодо не розірвання трудового договору на підставі заяви про звільнення, поданої ОСОБА_1 11 квітня 2017 року; визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Запорізькій області від 04 травня 2017 року №65-К "Про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення ОСОБА_1 за прогули"; зобов`язано Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1, звільнивши його на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України, за власним бажанням зумовленим неможливістю продовжувати роботу (догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку), з 11 квітня 2017 року, здійснивши відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 ; стягнуто з Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 12 квітня 2017 року по 14 червня 2017 року включно, в сумі 16197 (шістнадцять тисяч сто дев`яносто сім) гривен 87 копійок.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що висновок відповідача у справі про відсутність підстав для звільнення позивача з займаної посади на підставі заяви від 11.04.2017 про звільнення за власним бажанням по догляду за хворим, на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України, є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, що свідчить про те, що відповідач, надаючи відповідь позивачу листом від 12.04.2017 про відмову у звільненні діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством і у цьому випадку допустив бездіяльність, яка є протиправною.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Державна екологічна інспекція у Запорізькій області подала касаційну скаргу. Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що 11.04.2017 завідувачем юридичного сектору - юрисконсультом ОСОБА_1 було подано заяву про звільнення з 11.04.2017 з посади за власним бажанням, зумовленим неможливістю продовжувати роботу - догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку, проте, за результатами розгляду поданої заяви та доданих до неї документів було встановлено, що подані документи не відповідають вимогам чинного законодавства, не завірені належним чином, є застарілими, а підстава для звільнення не підтверджена. Отже були відсутні підстави, передбачені частиною третьою статті 38 КЗпП України, для звільнення позивача з посади у визначений ним строк. Вказує на те, що подачі заяви ОСОБА_1 про звільнення перебувало ознайомлення позивача з наказом від 10.04.2017 №52-к "Про відсторонення від виконання посадових обов`язків", яким позивача було відсторонено від виконання службових обов`язків завідувача юридичного сектору - юрисконсульта через проведення щодо нього службового розслідування, відповідно до наказу Державної екологічної інспекції від 05.04.2017 №51-к. Зазначає, що подача заяви про звільнення була фактично спробою позивача уникнути відповідальності за результатами проведеного службового розслідування.
Крім того, представник відповідача додатково зазначив, що після одержання відповіді від 12.04.2017 про відсутність підстав для звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України, позивач на робочому місці не з`являвся, службові документи посадовим особам Державної екологічної інспекції у Запорізькій області не передав, ключі від кабінету та службове посвідчення без поважних причин не здав.
Вказує на те, що у зв`язку з неявкою на робоче місце дисциплінарною комісією було розглянуто матеріали дисциплінарної справи та встановлено, що ОСОБА_1 систематично (повторно протягом року) вчиняються дисциплінарні проступки у вигляді прогулів, що зумовило прийняття рішення про звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України.
IV. Позиція інших учасників справи
6. Позивач подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
7. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 26 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року.
8. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 06 червня 2019 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 06 червня 2019 року №640/0/78-19.
9. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 19 серпня 2019 року касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області прийнято до провадження.
10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 22 січня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 24 січня 2020 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
11. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 26 вересня 2012 року обіймав посаду завідувача юридичного сектору Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, на момент прийняття оскаржуваного наказу про звільнення мав 6 ранг державного службовця.
12. 11 квітня 2017 року позивачем до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області подано заяву про звільнення, в якій він просив звільнити його з роботи за власним бажанням, зумовленим неможливістю продовжувати роботу (догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку), відповідно до статті 38 КЗпП України та частини третьої статті 86 Закону України "Про державну службу" з 11.04.2017.
13. Листом від 12 квітня 2017 року №1250/14 позивача повідомлено про те, що за результатами розгляду заяви від 11 квітня 2017 року про звільнення за власним бажанням по догляду за хворим, на підставі частини першої статті 38 КЗпП України, йому відмовлено у звільненні з вказаних підстав.
14. Наказом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області від 04.05.2017 №65-к "Про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення ОСОБА_1 за прогули" наказано визнати для завідувача юридичного сектору - юрисконсульта ОСОБА_1 робочі дні 12, 13, 14, 18, 19, 20, 21, 24, 25, 26, 27, 28 квітня 2017 року, 03, 04 травня 2017 року, як прогули без поважних причин.
15. Крім того, пунктом 2 наказу від 04.05.2017 №65-к вирішено звільнити ОСОБА_1 04 травня 2017 року з посади завідувача юридичного сектору - юрисконсульта за вчинення систематично (повторно протягом року) прогулів.
16. Також, на підставі вищевказаного наказу до трудової книжки ОСОБА_1 внесено відповідний запис від 04.05.2017 про звільнення з посади за прогули без поважних причин.