|
| |
|
|
|
Постанова
Іменем України
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 487/2398/17
провадження № 51-2809 км 19
Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого Чистика А. О.,
суддів Бородія В. М., Ковтуновича М. І.,
за участю:
секретаря судового засідання Черниш А. І.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
засудженого (в режимі відео конференції) ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Кузьміних Інни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1, на вирок Миколаївського апеляційного суду від 14 травня 2019 року у кримінальному провадженні № 12017150030001591 стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, м. Миколаєва, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 серпня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України (далі - КК України) звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 роки та покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з цим вироком, 11 лютого 2017 року ОСОБА_1 разом з особою, засудженою вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2017 року, прибули до будинку АДРЕСА_2 з метою вчинення крадіжки. Після чого особа, засуджена вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2017 року, відчинила вікно і проникла до квартири АДРЕСА_3 вищевказаного будинку, потім через двері впустила у вказану квартиру ОСОБА_1, який діючи за попередньою змовою з нею, таємно, повторно, викрав чуже майно та грошові кошти. Вказаними діями потерпілій ОСОБА_2 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 10500 гривень.
За вироком Миколаївського апеляційного суду від 14 травня 2019 року, апеляційну скаргу прокурора задоволено. Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 серпня 2017 року стосовно ОСОБА_1 в частині його звільнення від відбування основного покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України - скасовано. Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді 4 років позбавлення волі. В іншій частині вирок залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Кузьміних І. М.,посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції не врахував наслідків діяння ОСОБА_1, думки потерпілої, визнання ним винуватості, щирого каяття, даних про особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного правопорушення.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити.
Прокурор Гошовська Ю. М. у судовому засіданні вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.