Постанова
Іменем України
21 січня 2020 року
м. Київ
справа № 661/4463/18-ц
провадження № 61-18301св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Дім марочних коньяків "Таврія",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Харківської області від 08 травня 2019 року у складі судді Матвєєвої Н. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Склярської І. В., Пузанової Л. В., Чорної Т. Г.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія" (далі - ПрАТ "Дім марочних коньяків "Таврія"), третя особа - ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що з 2007 року перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем. За час своєї трудової діяльності у відповідача вона неодноразово визнавалася найкращим працівником за фахом: за наказами від 18 жовтня 2012 року № 362 та від 12 листопада 2015 року № 369 нагороджувалася грошовими преміями.
Як зазначено в наказі, 13 липня 2018 року о 16.00 год вона була зупинена на прохідній підприємства працівниками охорони ДП ФТД "Маркет Груп" під час спроби винесення із території підприємства спиртного напою "Коньяк", на суму 30,72 грн. Надаючи пояснення за даним фактом вона в своїх письмових поясненнях зазначила, що в пластикових пляшках знаходилася не зазначена продукція спиртний напій, а відходи (зливи, не кондиція), які отримані після проведення промивання водою обладнання, на якому вона працювала протягом робочої зміни.
16 липня 2018 року пропозицію начальника цеху щодо написання заяви про звільнення за власним бажанням, вона відхилила, а також не погодилася з його пропозицією написати заяву про переведення на дільницю господарської служби або на тарну ділянку.
У наступному вона погодилася з пропозицією начальника цеху про надання їй відпустки під час якої керівництво прийняло б рішення щодо ситуації, яка склалася 13 липня 2018 року.
26 липня 2018 року, після виходу з відпустки, служба охорони підприємства на робоче місце її не пропустила та на звернення до відділу кадрів вона отримала повідомлення про те, що їй треба ще піти у відпустку на два тижні, після чого її допустять на робоче місце.
З 26 липня 2018 року по 02 серпня 2018 року вона знаходилася у відпустці за свій рахунок.
02 серпня 2018 року вийшла на роботу, в робочий час її викликали до управління, де її чекав працівник поліції, який склав відносно неї протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 51 КУпАП повідомивши, що це формальна процедура, оскільки керівництву підприємства необхідно відреагувати на ситуацію, яка склалася 13 липня 2018 року.
Підписавши протокол, вона вказала в ньому, що не погоджується з ним в повному обсязі.
Через деякий час її викликали до Новокаховського міського суду Херсонської області для розгляду протоколу.
Зазначала, що з 02 серпня 2018 року по 27 серпня 2018 року вона знаходилася на робочому місці.
27 серпня 2018 року під час роботи їй вручили наказ про звільнення на підставі пункту 8 статті 40 КЗпП України за вчинення за місцем роботи дрібного розкрадання майна власника на підставі постанови Новокаховського міського суду від 13 серпня 2018 року. При цьому, позивач зазначала, що в наказі не містилося інформації про набрання чинності указаною постановою.
Також в позовній заяві позивачка виклала свою незгоду з постановою суду про притягнення її до адміністративної відповідальності від 13 серпня 2018 року зазначивши, що в постанові суду вказана дата скоєння адміністративного правопорушення 13 липня 2018 року, а протокол про вчинення адміністративного правопорушення було складено працівником поліції лише 02 серпня 2018 року. У протоколі не зазначено відомостей про заподіяну матеріальну шкоду, відомості про свідків та про здійснення особистого огляду та огляду речей і понятих. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення від 02 серпня 2018 року складеного працівником поліції відносно неї, зазначено, що порушенням матеріальної шкоди підприємству не заподіяно, свідків вчинення порушення не встановлено.
Враховуючи викладене, позивач просила: визнати незаконним і скасувати наказ ПрАТ "Дім марочних коньяків "Таврія" від 27 серпня 2018 року № 290 про її звільнення за пунктом 8 статті 40 КЗпП України; поновити її на посаді з 27 серпня 2018 року та стягнути на її користь з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3863,31 грн.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 08 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що звільнення ОСОБА_1 за вчинення за місцем роботи дрібного розкрадання майна власника за пунктом 8 статті 40 КЗпП України є законним, підстав для скасування наказу відповідача про звільнення позивача суд не встановив, як і підстав для поновлення на роботі. Також вважав, що вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від поновлення на роботі і вирішується в разі задоволення позову про поновлення на роботі, тому також не підлягає задоволенню. До такого висновку суд дійшов дослідивши всі обставини справи та надані на підтвердження докази, застосувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з урахуванням роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова Новокаховського міського суду Херсонської області від 13 серпня 2018 року про притягнення її до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом дотримання відповідачем вимог трудового законодавства при притягненні її до дисциплінарної відповідальності та її звільнення. Відповідачем не дотримано вимог статті 149 КЗпП України щодо порядку застосування дисциплінарних стягнень, а саме не зажадане від позивача пояснень, які є однією з важливих форм гарантій, наданих працівнику для захисту своїх прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Відповідачем не була проведена службова перевірка стосовно крадіжки, не знято інформації з камер відео спостереження на робочому місці позивачки, не відсторонено від роботи. Судом не враховано, що вона була притягнута до адміністративної відповідальності сплативши штраф в сумі 170 грн, та відносно неї застосовано за вчинення дрібної крадіжки в сумі 30,72 грн покарання у вигляді звільнення, що суперечить положенням статті 61 Конституції України. Також судом не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну порушенням шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника, оскільки 30,70 грн не є тією шкодою, яка потягнула для підприємства негативних наслідків, за 12 років роботи вона мала нагородження, до неї жодного разу не було застосовано дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни. Застосоване до неї стягнення є суворим. Посилається на те, що вказані обставини відображають формальний підхід відповідача до процедури накладення дисциплінарного стягнення, що суди залишили поза увагою.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2019 року ПрАТ "Дім марочних коньяків "Таврія" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на безпідставність доводів скарги. Вважає судові рішення судів попередніх інстанції законними та обґрунтованими, тому відсутні підстави для їх зміни чи скасування. Зазначає, що усі доводи, викладені у касаційній скарзі, були предметом розгляду судами першої та апеляційної інстанцій та їм була надана належна правова оцінка.