Постанова
Іменем України
21 січня 2020 року
м. Київ
справа № 757/65872/17-ц
провадження № 61-4580св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Зайцева А .Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та акціонерного товариства "Укрзалізниця" на постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 рокувскладі колегії суддів: Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С .Г.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" (далі - ПАТ "Укрзалізниця") про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що вона на підставі контракту, 08 лютого 2017 року була прийнята на посаду директора департаменту корпоративного управління ПАТ "Укрзалізниця".
19 вересня 2017 року вона подала заяву про призупинення дії щорічної відпустки, наданої відповідно до наказу від 08 вересня 2017 року № 4693 у зв`язку з сімейними обставинами та заяву про звільнення із займаної посади відповідно до статті 38 КЗпП України в зв`язку з виходом на пенсію.
Проте, 20 вересня 2017 року подала заяву про відкликання заяв про призупинення дії щорічної відпустки та про звільнення. Крім того, заявою від 20 вересня 2017 року вона проінформувала керівництво ПАТ "Укрзалізниця" про те, що вона перебуває на лікарняному з 20 вересня 2017 року.
Разом з тим, 20 вересня 2017 року відповідачем видано наказ про звільнення позивача із займаної посади на підставі статті 38 КЗпП України.
Враховуючи викладене, просила визнати незаконним та скасувати наказ (розпорядження) від 20 вересня 2017 року № 2426/ос про її звільнення за статтею 38 КЗпП України та поновити на посаді директора департаменту корпоративного управління ПАТ "Укрзалізниця" з 20 вересня 2017 року, стягнути грошову компенсацію за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді директора департаменту корпоративного управління ПАТ "Укрзалізниця" з 20 вересня 2017 року.
Стягнуто з ПАТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 283 318,44 грн без урахування податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 140 137,58 грн без урахування податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів допущено до негайного виконання.
У задоволенні позову про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач скористалась наданим їй правом на відкликання заяви про звільнення, а тому суд вважав, що є підстави для поновлення її на займаній посаді та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення до ухвалення судового рішення. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення суд виходив із того, що суд немає адміністративних повноважень, тому він не може скасовувати накази, змінювати підстави розірвання трудового договору.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ (розпорядження) від 20 вересня 2017 року № 2426/ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади директора департаменту корпоративного управління ПАТ "Укрзалізниця".
Стягнуто з ПАТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 вересня 2017 року по 07 лютого 2018 року у розмірі 611 509,44 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що звільнення позивача відбулось з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки позивач подала заяву про відкликання заяви про звільнення, а тому вважав, що наказ про звільнення підлягає визнанню незаконним та скасуванню, у зв`язку з чим вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення і до закінчення строку дії контракту підлягає задоволенню. Разом з тим, вважав, що вимоги позивача про поновлення на роботі не підлягають задоволенню, оскільки на час розгляду справи в суді строковий трудовий договір між сторонами закінчився, а тому трудові стосунки між сторонами на підставі контракту припинилися.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 рокуОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 21 вересня 2017 року по 07 лютого 2019 року в розмірі 611 509,44 грн та прийняти у цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про поновлення на роботі та стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 21 вересня 2017 року по 06 лютого 2019 року (дата винесення рішення судом апеляційної інстанції) з урахуванням встановленого судом розміру середнього заробітку у розмірі 140 137,58 грн. У іншій частині постанову залишити без змін.
У березні 2019 рокуПАТ "Укрзалізниця" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду у задоволеній частині позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційним судом не враховані всі фактичні обставини справи, в повному обсязі не з`ясовано обставини, що мали значення для правильного та об`єктивного вирішення справи. Також судом не застосовано вимоги частини другої статті 23 та статті 39-1 КЗпП України до встановлених судом фактичних обставин трудового спору, а саме не надано правової оцінки тій обставині, що при звільненні її достроково за ініціативою відповідача, останній не повідомив її у відповідності до пункту 2.3.5 трудового договору від 08 лютого 2017 року письмово про закінчення дії договору, не пізніше за місяць. З огляду на викладене, заявник вважав, що неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального прав призвело до неправильного висновку щодо відсутності правових підстав для поновлення її на роботі, відповідно і до розрахунку періоду стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Касаційна скарга ПАТ "Укрзалізниця" мотивована тим, що апеляційним судом неповно досліджено усі докази у справі та неправильно застосовано норми частини першої статті 39, частини першої статті 38 КЗпП України та не враховано пункт 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", що призвело до неправильного вирішення спору в частині неправомірного звільнення позивача та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу АТ "Укрзалізниця", у якому зазначила, що усі доводи відповідача про законність її звільнення спростовуються нормами трудового законодавства та встановленими обставинами справи, а тому вважала, що касаційна скарга АТ "Укрзалізниця" задоволенню не підлягає.