Постанова
Іменем України
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 583/437/17
провадження № 61-31435св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Грушицького А. І., Калараш А. А., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2,
заінтересовані особи: правонаступник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, яка діє самостійно та як законний представник в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ОСОБА_2,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2, на ухвалу апеляційного суду Сумської області в складі судді Собина О. І. від 30 березня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (далі - Цивільний процесуальний кодекс України), у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
30 травня 1993 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання за нею права власності на частину будинку АДРЕСА_1 і про розподіл цього будинку.
Рішенням Охтирського міського суду Сумської області від 07 квітня 1995 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 34/100 частини будинку, а за ОСОБА_6 - 66/100 частин будинку та встановив порядок користування земельною ділянкою при будинку.
Ухвалою Сумського обласного суду від 21 червня 1995 року скасовано рішення Охтирського міського суду від 07 квітня 1995 року у даній справі і направлено справу на новий розгляд в той же суд іншому судді.
Ухвалою Охтирського міського суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року (цивільна справа № 2-460 1995 р.) прийнята відмова ОСОБА_4 від даного позову і провадження у справі закрито.
У зв`язку із спливом строків зберігання передбачених Переліком судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, який затверджений Наказом Державної судової адміністрації України від 06 січня 2006 року № 2 цивільна справа № 2-460/95 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину домоволодіння знищена, як така, що не має науково-історичної цінності та втратила практичне значення.
27 лютого 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-460/95 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання права власності на частку домоволодіння та виділ її частки в натурі.
Заява, зокрема, обґрунтована незгодою заявника із ухвалою Охтирського міського суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року та бажанням останньої оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.
27 лютого 2017 року ОСОБА_4 звернулася також до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Охтирського міського суду від 23 жовтня 1995 року.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 30 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року за матеріалами справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання права власності на частку домоволодіння та виділ її частки в натурі (цивільна справа № 2-460/95).
Повернуто ОСОБА_4 сплачений судовий збір за розгляд справи апеляційним судом Сумської області.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 23 жовтня 1995 року вбачається, що позивачка приймала участь у розгляді справи, особисто зверталась до суду із заявою про відмову від позову, у зв`язку із мирним вирішенням спору, їй судом було роз`яснено наслідки прийняття відмови від позову і закриття провадження у справі, тобто остання мала право протягом десяти днів з наступного після проголошення ухвали місцевого суду оскаржити ї, однак таким правом не скористалась. Крім того, звертаючись 27 лютого 2017 року із апеляційною скаргою на ухвалу Охтирського міського суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року ОСОБА_4 вважала, що нею не пропущено строк на апеляційне оскарження даної ухвали, оскільки про наявність спірної ухвали районного суду їй стало відомо лише у лютому 2017 року. Такі доводи особи, яка подала апеляційну скаргу апеляційний суд визнав необґрунтованими. Крім того, суд апеляційної інстанції указав, що ОСОБА_4 не порушувала питання про поновлення строку оскарження ухвали суду першої інстанції від 23 жовтня 1995 року, тому на підставі частини третьої статті 297 ЦПК України відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, правонаступником якої є ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати оскаржене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, не повно дослідив зібрані у справі докази та дійшов помилкових висновків про відмову у відкритті апеляційного провадження. Про наявність ухвали Охтирського міського суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року їй стало відомо лише у лютому 2017 року під час розгляду іншої справи. До відповідної апеляційної скарги ОСОБА_4 було подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Крім того, апеляційному суду було відомо про розгляд судом першої інстанції заяви ОСОБА_4 про відновлення втраченого судового провадження у справі № 2-460 1995 р., у якому було винесено оскаржувану останньою ухвалу Охтирського міського суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року. Питання щодо апеляційної скарги на ухвалу Охтирського міського суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року вирішено апеляційним судом передчасно, до вирішення питання щодо відновлення втраченого судового провадження у справі № 2-460 1995 р., у якому було винесено оскаржувану ухвалу. Ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження ґрунтується на припущеннях, що є недопустимо.
Обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 30 травня 1993 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання за нею права власності на частину будинку АДРЕСА_1 і про розподіл цього будинку.
Рішенням Охтирського міського суду Сумської області від 07 квітня 1995 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 34/100 частини будинку, а за ОСОБА_6 - 66/100 частин будинку та встановив порядок користування земельною ділянкою при будинку.
Ухвалою Сумського обласного суду від 21 червня 1995 року скасовано рішення Охтирського міського суду від 07 квітня 1995 року у даній справі і направлено справу на новий розгляд в той же суд іншому судді.
Ухвалою Охтирського міського суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року (цивільна справа № 2-460 1995 р.) прийнята відмова ОСОБА_4 від даного позову і провадження у справі закрито.
У зв`язку із спливом строків зберігання передбачених Переліком судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, який затверджений Наказом Державної судової адміністрації України від 06 січня 2006 року № 2 цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину домоволодіння знищена, як така, що не має науково-історичної цінності та втратила практичне значення.
27 лютого 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-460 1995 р. за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання права власності на частку домоволодіння та виділ її частки в натурі.
27 лютого 2017 року ОСОБА_4 звернулася також до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Охтирського міського суду від 23 жовтня 1995 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.