Постанова
Іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 755/3644/19
провадження № 61-22284св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_3, на постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони є батьками неповнолітніх дочок, які проживають разом із позивачем. Відповідач життям дітей не цікавиться, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватись з дітьми, таким чином самоусунувся від виховання своїх дітей, нехтує батьківськими обов`язками, не проявляє турботи щодо дочок. Дочка ОСОБА_4 має серйозні проблеми із здоров`ям, однак всі витрати на лікування дитини несе лише позивач, яка була вимушена звернутись до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до відповідача про стягнення з батька додаткових витрат на дітей. 14 вересня 2018 року Служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області склала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 щодо його неповнолітніх доньок, що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
ОСОБА_1 просила позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва в складі судді: Галагана В. І., від 30 травня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про позбавлення батьківських прав задоволено. Позбавлено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що суд, надавши оцінку показанням свідків, за відсутності даних про зацікавленість свідків щодо наслідків розгляду справи, прийняв до уваги факти, зазначені свідками щодо відсутності прояву зацікавленості у житті дітей з боку відповідача, відсутності належного матеріального утримання, належного виховання та піклування про дітей з боку відповідача, ухилення його від виконання батьківських обов`язків, що має систематичний характер. Врахувавши висновок органу опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 14 вересня 2018 року за № К 137405.2664.2, суд зробив висновок щодо правомірності вимог позивача про позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей, оскільки в судовому засіданні доведено факт самоусунення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, свідомого ухилення від виховання та утримання дітей, відсутності бажання на виконання батьківських обов`язків, на спілкування з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, відсутності прояву інтересу до внутрішнього світу дітей, їх стану здоров`я та створення умов для отримання дітьми належної освіти, таким чином встановивши свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, що не спростовано стороною відповідача жодним доказом та/або аргументом задля доведення вчинення відповідачем активних дій, спрямованих на підтримку відносин із дітьми.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2019 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про позбавлення батьківських прав відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при розгляді справи ні позивач, ні відповідач не надали письмових доказів щодо матеріальних витрат на утримання дітей, проте суд першої інстанції зробив висновок про те, що відповідач не надавав матеріальної допомоги на дітей, враховуючи лише пояснення позивача та відхиляючи пояснення відповідача, не наводячи мотивів такого відхилення. Суд першої інстанції також не звернув уваги на те, що орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, надаючи висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 не спілкувався з останнім, не врахував його думку, не перевірив чи є в його діях вина, та чи свідомо він ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Позивач стверджувала, що відповідач ухилився від участі у засіданні комісії, коли вирішувалося питання по надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, проте матеріали справи не містять даних про те, що відповідач був повідомлений про день та час засідання комісії, та взагалі знав про те, що позивач ініціювала таке звернення до органу опіки і піклування. Натомість, коли явка відповідача у судове засідання була визнана обов`язковою останній з`явився до суду, незважаючи на те, що напередодні поховав матір. Враховуючи показання свідків зі сторони позивачки про те, що вони не бачили відповідача у квартирі позивачки поза увагою суду залишився той факт, що відповідач мав іншу сім`ю ще до народження доньок та проживав у своїй сім`ї, і мав право на повагу до свого сімейного життя. Вказуючи на те, що відповідач не надає матеріальної допомоги на дітей та позивач утримує дітей лише за власний кошт, свідки не вказали джерело такої їх обізнаності. Суд не звернув уваги на те, що таке твердження свідків випливає лише з того, що вони не бачили відповідача разом з позивачкою та дітьми. Відтак такі покази свідків не є фактичними обставинами, про які їм достовірно відомо, а є їх припущеннями. Суд першої інстанції не врахував, що матеріалами справи не підтверджується винна поведінка відповідача та його свідоме ухилення він виховання та утримання дітей. Жодна із сторін не заявила клопотання про з`ясування думки дітей щодо розгляду даного спору. Разом з тим, на час звернення позивача з даним позовом та відповідно до статті 165 СК України діти самі мали право на звернення з таким позовом, проте від свого імені позов не подавали. Незважаючи на те, що діти, через те, що відповідач має іншу сім`ю, досить мало спілкувалися з батьком, вони носять його прізвище та за обставинами справи не встановлено, що позбавлення батьківських прав відповідача відповідає інтересам дітей. За вказаних обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Аргументи учасників справи
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3, в якій просить повністю скасувати оскаржені постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилалася на те, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, поведінка батьків повинна бути такою, щоб дитина сама тягнулася до них. Апеляційним судом в межах розгляду справи не були досліджені докази, які подані позивачем відповідно до вимог ЦПК під час розгляду справи в суді першої інстанції, наявні в матеріалах справи та визнані належними та допустимими. Всупереч положенням ЦПК України відповідачем не надано належних та допустимих доказів, щодо надання фінансової допомоги відповідачем позивачу, або неповнолітнім дітям. Відповідач знехтував своїм батьківським обов`язком та навіть не допоміг пройти обстеження стану здоров`я своєї дочки — ОСОБА_4 , не допомагає проходити обстеження і наразі.Відповідач не піклувався про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не сприяв засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляв інтересу до їх внутрішнього світу, стану здоров`я.
Вказує, що апеляційним судом не взято до уваги, що відповідач ніколи не оскаржував висновок Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визначення доцільності позбавлення батьківським прав ОСОБА_2, відповідних доказів щодо оскарження даного висновку не надавав під час судових засідань по справі, а в матеріалах справи наявні докази свідомого ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідачем.
У січні 2020 року ОСОБА_2 надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду без змін. Відзив мотивований безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги.
Вказує, що до 12 річного віку дітей (до січня 2017 року) відповідач приймав участь в утриманні дітей (в матеріальному плані значно більш, ніж позивач, так як на той час був головою правління страхової компанії, а позивач працювала разом з відповідачем на посаді страхового інспектора), та припинив надавати таку допомогу лише після сварки з позивачем, її звільнення та після того, як вона звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дітей та додаткових витрат.
Звертає увагу на те, що погіршення особистих відносин між сторонами не може впливати на вирішення питання про позбавлення батьківських прав. Хоча у відповідача є інша сім`я діти мають прізвище відповідача та за обставинами справи не встановлено, що позбавлення батьківських прав відповідача відповідає інтересам дітей.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2019 рокувідкрито касаційне провадження у справі.