Постанова
Іменем України
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 387/193/19
провадження № 61-15879св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про дострокове розірвання договору оренди землі,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17 травня 2019 року у складі судді Цоток В. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 липня 2019 року у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом та просив: розірвати договір оренди землі, зареєстрований у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі від 30 листопада 2012 року за № 352178534004849 на земельну ділянку площею 8,49 га (далі - договір оренди землі), укладений між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ); вирішити питання про розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що між його батьком ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 8,49 га, розташовану на території Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, строком до 31 грудня 2062 року зі сплатою орендної плати в розмірі 3 процента від грошової оцінки земельної ділянки, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 листопада 2012 року за № 352178534004849. Після смерті батька він успадкував земельну ділянку та набув статусу орендодавця за вказаним вище договором. ФОП ОСОБА_2 в період з 2013 по 2018 роки ухиляється від виплати орендної плати встановленої договором оренди землі, це є підставою дострокового припинення договору шляхом його розірвання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області заочним рішенням від 17 травня 2019 року відмовив у задоволенні позову.
Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, оскільки з врахуванням отриманих ОСОБА_3 від відповідача грошових коштів в розмірі 45 000 грн за період з 30 листопада 2012 року та на майбутні періоди, станом на 31 грудня 2017 року була відсутня заборгованість з орендної плати. Відповідач виплатив орендну плату з порушенням строку лише за 2018 рік, а тому відсутні підстави для припинення договору оренди землі шляхом його розірвання через неналежне виконання орендарем взятих на себе зобов`язань, оскільки це порушення не є систематичним.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Кропивницький апеляційний суд постановою від 18 липня 2019 року заочне рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17 травня 2019 року залишив без змін.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати заочне рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17 травня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 липня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій при виборі норм матеріального права не враховано висновків Верховного Суду в аналогічних правовідносинах де зазначено, що систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі. Суди помилково виходили з того, що станом на 31 грудня 2017 року відсутня заборгованість з орендної плати, а також з того, що він набув права на отримання орендної плати з моменту набуття права власності на земельну ділянку, яка здана в оренду, що мало місце 20 липня 2018 року. Місцевим судом, в порушення вимог процесуального закону, залучено до матеріалів справи письмові пояснення та документи подані ОСОБА_2 як фізичною особою, який не є стороною у цій справі. Взята до уваги судами розписка про отримання ОСОБА_3 орендної плати є неналежним доказом, оскільки у ній відсутня інформація за який період сплачувалася орендна плата та з якого розрахунку, за які роки, невідомо чи зареєстрована ця розписка у фінансово-обліковій документації відповідача. Крім того, законодавством не передбачено можливості сплати орендної плати наперед. Тобто, ним доведено факт систематичної несплати відповідачем орендної плати.
У вересні 2019 року ФОП ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту систематичної несплати орендної плати.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
04 вересня 2019 року справа № 387/193/19 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 08 лютого 2001 року серії ІV-КР № 015336, виданого Піщанобрідською сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області, набув право приватної власності на земельну ділянку ( пай ) площею 8,49 га, розташовану на території Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області.
Між ОСОБА_3 як орендодавцем та ПП ОСОБА_2 як орендарем був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 листопада 2012 року № 352178534004849.
Згідно з пунктами 1-3.1, договору оренди землі орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, яка належить орендодавцю на підставі державного акта на право на землю серії ІV-КР № 015336, з цільовим призначенням - для ведення товарного виробництва площею 8,49 га.
Договір вважається укладеним з дня його підписання сторонами, набирає чинності з дня державної реєстрації і діє до 31 грудня 2062 року (пункт 3.1 договору оренди землі).
Згідно з пунктом 3.5 договору оренди землі перехід права власності на земельну ділянку чи її частину до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, договір оренди землі зберігає чинність для нового власника.
За змістом пунктів 4.1-4.4 договору оренди землі за оренду земельної ділянки відповідач взяв на себе зобов`язання вносити орендну плату в розмірі 3 проценти від грошової оцінки земельної ділянки в грошовому еквіваленті, що становить 5638 грн. Орендна плата вноситься щорічно до 25 грудня.
Згідно з пунктом 12.5 договору оренди землі його дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.
Пунктом 13 договору оренди землі передбачено відповідальність орендаря за несвоєчасну виплату орендної плати.
З акта прийому-передачі земельної ділянки, який є невід`ємним додатком до договору, встановлено, що ОСОБА_3 передав відповідачеві належну йому земельну ділянку в користування.
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 20 липня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Добровеличківського районного нотаріального округу Кіровоградської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1314, встановлено, що після смерті ОСОБА_3 належну йому земельну ділянку площею 8,4906 га, розташовану на території Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521785300:02:000:1111, успадкував його син - ОСОБА_1 .
Також судами встановлено, що заперечуючи несплату орендної плати відповідач надав суду оригінал розписки, в якій зазначено, що 25 грудня 2013 року ОСОБА_3 отримав від орендаря ОСОБА_2 в рахунок орендної плати по договору оренди землі від 30 листопада 2012 року, з врахуванням грошового авансу за майбутні періоди, кошти в сумі 45 000 грн. Претензій по сплаті йому орендної плати до ФОП ОСОБА_2 орендодавець не має.
З наявної в матеріалах справи копії квитанції ПАТ "Укрпошта" від 02 травня 2019 року № 1/18 ОСОБА_2 здійснив грошовий переказ ОСОБА_1 на суму 5 638 грн, з призначенням платежу - орендна плата за землю за 2018 рік.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального
права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда
землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 цього Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.