ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2020 року
Київ
справа №810/420/17
адміністративне провадження №К/9901/36624/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маніпей Україна" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 6 березня 2017 року (суддя Лиска І.Г.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року (судді: Собків Я.М. (головуючий), Вівдиченко Т.Р., Сорочко Є.О.) у справі № 810/420/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маніпей Україна" до Ірпінського відділення Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маніпей Україна" (далі - позивач, ТОВ "Маніпей Україна") звернулось до суду з позовом до Ірпінського відділення Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області), Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2016 № 0003061200.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини, а також порушив терміни складення акту та направлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Крім того, позивач зазначає, що камеральна перевірка не може проводитись з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 6 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.10.2016 № 0003061200 діяв у межах та у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки встановлено наявність у діях позивача факту пропущення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ "Маніпей Україна" подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 6 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Маніпей Україна" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу податків та зборів з юридичних осіб Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у порядку статті 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку даних Єдиного реєстру податкових накладних з податку на додану вартість ТОВ "Маніпей Україна" за період з жовтня 2015 року по лютий 2016 року.
За результатами перевірки складено Акт перевірки від 12.10.2016 № 000044/10-31-12/39872433, яким встановлено порушення ТОВ "Маніпей Україна" вимог статті 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних, виписаних за період з жовтня 2015 року по лютий 2016 року та зареєстрованих з порушенням строків реєстрації податкових накладних на суму ПДВ - 380 520,85 грн. На підставі вказаного акта перевірки, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.10.2016 № 0003061200 про застосування до позивача штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на суму 38 052,10 грн.
Позивач не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, розпочав процедуру його адміністративного оскарження. За результатом розгляду скарги позивача, ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення від 21.12.2016 № 3121/10/10-01-04, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Маніпей Україна" були виписані наступні податкові накладні: № 9 від 02.10.2015 на суму ПДВ 31 372,55 грн, яка зареєстрована в ЄРПН 22.10.2015, № 8 від 01.10.2015 на суму ПДВ 15 686,28 грн, яка зареєстрована в ЄРПН 22.10.2015, № 10 від 03.10.2015 на суму ПДВ 78 431,37 грн, яка зареєстрована в ЄРПН 22.10.2015, № 14 від 16.10.2015 на суму ПДВ 22 173,33 грн, яка зареєстрована в ЄРПН 01.11.2015, № 1 від 01.02.2016 на суму ПДВ 62 745,10 грн, яка зареєстрована в ЄРПН 17.02.2016, № 15 від 29.01.2016 на суму ПДВ 141 176,47 грн, яка зареєстрована в ЄРПН 17.02.2016, № 16 від 31.01.2016 на суму ПДВ 11 893,39 грн, яка зареєстрована в ЄРПН 18.02.2016.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено контролюючим органом під час проведення перевірки позивача та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень статей 75, 120-1, пункту 3 "Прикінцевих положень" та окремих положень Розділу ХХ Податкового кодексу України щодо проведення перевірок (зокрема, камеральних перевірок) суб`єктів господарювання та дії мараторію на їх проведення, статті 19 Конституції України, а також того, що камеральна перевірка не може проводитись з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в свою чергу, термін реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є даними податкової звітності, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Відповідачі надіслали заперечення на касаційну скаргу, в якому вказують на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просять залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
10.2. Пункт 76.1 статті 76.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
10.3. Пункт 102.1 статті 102.
Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
10.4. Пункт 120-1.1 статті 120-1.
Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
10.5. Пункт 201.10 статті 201.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом
10.6. Пункт 35 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення".
Норми пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.
11.1. Пункт 3 Прикінцевих положень.
Установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.