ПОСТАНОВА
Іменем України
23 січня 2020 року
Київ
справа №813/2711/17
адміністративне провадження №К/9901/23563/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Добротвірської селищної ради Кам`янка-Бузького району Львівської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Добротвірської селищної ради Кам`янка-Бузького району Львівської області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Попка Я.С. (головуючий), Хобор Р.Б., Сеника Р.П.
І. Суть спору
1. У липні 2017 року Добротвірська селищна рада Кам`янка-Бузького району Львівської області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просила суд визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Курмана Богдана Григоровича ВП № 13166029 від 06.07.2017 про накладення штрафу.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Добротвірська селищна рада зазначила, що 06.07.2017 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про накладення штрафу на боржника - Добротвірську селищну раду в розмірі 5100 грн при примусовому виконанні виконавчого листа № 22ц-941. Звертає увагу, що на вимогу державного виконавця від 27.04.2017 № 3124, 04.05.2017 забезпечена явка та селищним головою Добротвірської селищної ради надано письмові пояснення. Стверджує, що від виконання судового рішення Добротвірська селищна рада не ухилялась та вчиняла дії з метою його виконання, про що повідомляла Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Вважає висновки старшого державного виконавця про те, що станом на 06.07.2017 боржником рішення суду не виконано та жодних дії, спрямовані на виконання рішення суду не вживаються, необгрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, а застосування штрафу до Добротвірської селищної ради - незаконним.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням апеляційного суду Львівської області від 14.04.2008 у справі №22ц-941 визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 право на отримання житла у новоспорудженому відповідачем житловому будинку АДРЕСА_1 в розмірах і у порядку, передбаченому житловим законодавством України.
4. На виконання зазначеного вище рішення суду 28.05.2009 Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області видано виконавчий лист № 22ц-941.
5. Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Курманом Б.Г. 17.03.2017, на підставі статті 41 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 13166029.
6. Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Курманом Б.Г. 06.05.2017 винесено постанову про накладення штрафу ВП № 13166029, якою постановлено за невиконання рішення суду без поважних причин накласти на боржника - Добротвірську селищну раду Кам`янка-Бузького району Львівської області штраф у розмірі 5100 грн. У вказаній постанові зазначено, що станом на 06.07.2017 рішення суду не виконано та жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду, боржником не вживається.
7. Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу Добротвірська селищна рада звернулася до суду з цим позовом для захисту свої прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Львівський окружний адміністративний суд постановою від 05.09.2017 адміністративний позов задовольнив повністю.
9. Визнав протиправною та скасував постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Курмана Б.Г. від 06.07.2017 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 13166029.
10. Суду першої інстанції мотивував своє рішення тим, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, але не зробив цього.
11. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.11.2017 рішення суду першої інстанції скасував, провадження у справі закрив.
12. Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов судів у цивільних справах.
13. Апеляційний суд уважає, що виходячи із суб`єктного складу сторін та предмету спору цей спір, який виник між Добротвірською селищною радою та відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області не належить до юрисдикції адміністративного суду, та такий спір необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
IV. Касаційне оскарження
14. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
15. У доводах касаційної скарги позивач, зокрема, посилається на частину другу статті 74 Закон України "Про виконавче провадження", відповідно до якої рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
16. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника. Відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
17. Приписами частин першої-другої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. 05.10.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
21. Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
22. Статтею 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
23. У частині першій статті 5 Закону № 1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
24. Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
25. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.