ПОСТАНОВА
Іменем України
23 січня 2020 року
Київ
справа № 817/1047/17
провадження № К/9901/43614/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року (суддя Щербаков В. В.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року (судді Капустинський М. М., Моніч Б. С., Охрімчук І. Г.)
І. Суть спору
1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - ГУ НП в Рівненській області) про:
1.1 визнання протиправними та скасування наказів від 14 квітня 2017 року № 385 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у Національній поліції та від 12 травня 2017 року № 98о/с щодо звільнення зі служби у Національній поліції за п.6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення) у запас Збройних сил (з постановкою на облік);
1.2 поновлення на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Дубенського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області;
1.3 стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2. Обґрунтовуючи позов зазначив, що підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності слугувало оголошенням йому повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Позивач вважає, що висновки відповідача про його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення є помилковими і поспішними, адже визнати його винним може тільки суд, а такого рішення (обвинувального вироку) на дату звільнення не було. Позивач зауважив, що відповідач безпідставно перебрав на себе повноваження встановлювати вину у скоєнні кримінального правопорушення, тому спірні рішення є неправомірними.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 з 27 червня 2015 року по 6 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 7 листопада 2015 року - службу в Національній поліції України. З 29 квітня 2016 року - на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Дубенського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області, зі присвоєним спеціальним званням - лейтенант поліції (М-133181).
4. 12 травня 2017 року на підставі наказу ГУ НП в Рівненській області від 14 квітня 2017 року № 385 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII), наказом ГУ НП в Рівненській області № 98о/с звільнено зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 з постановкою на військовий облік у запас Збройних Сил України.
5. З цього приводу суди попередніх інстанцій з`ясували, що на підставі наказу ГУ НП в Рівненській області від 13 березня 2017 року № 441, уповноваженими особами відповідача проведено службове розслідування за фактом реєстрації у Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення та повідомлення про підозру працівнику поліції ОСОБА_1 за наслідками якого 13 квітня 2017 року складено висновок.
6. Підставами для проведення службового розслідування стало затримання, здійсненого в ході проведення працівниками УВБ в Рівненській області ДВБ Національної поліції України, спільно із працівниками прокуратури області та управління СБУ в Рівненській області, в рамках реалізації оперативної інформації у кримінальному провадженні №42017180000000021 від 8 лютого 2017 року, відкритому за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, інспектора СРПП №2 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 під час отримання ним неправомірної вигоди у вигляді талонів на пальне.
7. Згідно з вказаним висновком, у ході проведення службового розслідування встановлено, що 9 березня 2017 року до ГУ НП в Рівненській області надійшла інформація про те, що цього ж дня, приблизно о 14:00 год., в м. Дубно поблизу магазину "Вацак" працівники Рівненського управління ДВБ Національної поліції України, спільно із працівниками прокуратури області та управління СБУ в Рівненській області, в рамках реалізації оперативної інформації у кримінальному провадженні № 42017180000000021 від 8 лютого 2017 року, відкритому за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, під час отримання неправомірної вигоди у вигляді талонів на пальне, а саме: бензин марки "WOG" А-92, у кількості 50 літрів від гр. ОСОБА_2 за безперешкодне пересування містом Дубно на автомобілі з іноземною реєстрацією був затриманий інспектор СРПП №2 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_1, який перебував на службі, в однострої, зі спецзасобами та вогнепальною зброєю. На зустріч прибув на службовому автомобілі марки "ВАЗ-2107".
8. Опитаний під час службового розслідування гр. ОСОБА_2 повідомив, що за фактом вимагання неправомірної вигоди він звернувся до відповідних правоохоронних органів. Після чого, протиправна діяльність ОСОБА_1 була задокументована у встановленому законом порядку. Більш детальну інформацію розголошувати відмовився, оскільки вона є таємницею слідства.
9. Опитаний під час службового розслідування ОСОБА_1 повідомив, що приблизно в січні 2017 року до нього на мобільний телефон зателефонував невідомий йому на той час чоловік та повідомив, що хоче з ним зустрітися. Того самого дня, приблизно о 20:00 год. до нього за місцем проживання в с. Мирогорща Перша приїхав невідомий йому чоловік, яким виявився гр. ОСОБА_2, та повідомив, що його часто зупиняють працівники поліції для перевірки причетності до вчинення кримінальних правопорушень та запитав, чи може він посприяти в позитивному вирішенні питання, а саме, щоб його автомобіль не зупиняли працівники поліції.
10. З цікавості ОСОБА_1 запитав про те, чи все гаразд в нього з документами, чи не вчиняє він кримінальні правопорушення, відтак повідомив, що не має причин переживати. Зауважив, що воднораз він розумів, що нічим допомогти йому не міг би і ніяким чином реального впливу на таку ситуацію не має.
11. Після цієї розмови гр. ОСОБА_2 несподівано для ОСОБА_1 сказав, що буде платити йому грошові кошти в сумі одна або дві тисячі гривень щомісяця, на що той відповів, що ніяких коштів йому не потрібно, бо він нічим йому допомогти не зможе. Після цього він поїхав у невідомому напрямку. Також зазначив, що вперше у той день його побачив, раніше його не знав, і був здивований звідки ОСОБА_2 може його знати, зокрема номер телефону та місце проживання.
12. У середині лютого 2017 року, не очікувано для нього на мобільний телефон зателефонував невідомий йому номер, з якого, як з`ясувалося згодом, йому знову дзвонив той самий гр. ОСОБА_2, який виявив бажання зустрітися. Мети зустрічі по телефону він не повідомив, на що ОСОБА_1 відповів, що не має зустрітися можливості з ним, бо перебуває у службових справах у с.Птича. Водночас він не припускав можливості, що ОСОБА_2 заради зустрічі із ним приїде аж у с.Птича Дубенського району. Під час зустрічі гр. ОСОБА_2 сказав, що після їхньої останньої зустрічі його продовжують зупиняти колеги ОСОБА_1, яким через нього запропонував передати картки на пальне, які демонстративно показав, тримаючи їх у своїх руках. У відповідь на це ОСОБА_1 повідомив останньому, що давати їх не потрібно, мотивуючи це тим, що вони коштують грошей, які він не мав наміру брати.
13. Однак у той час, коли виходив з автомобіля, гр. ОСОБА_2 всунув у його кишеню декілька карток зеленого кольору, повідомивши, що він їх не купує, а отримує на фірмі для заправки службового автотранспорту, де працює водієм. Проте, їх не використовує, а забирає собі, оскільки в нього автомобіль працює на дизельному паливі. Картки на бензин йому не потрібні. ОСОБА_1 йому нічого не обіцяв, ні наміру, ані можливостей щось робити на його користь він не мав. Подивившись на картки, які дістав з кишені, він побачив п`ять талонів на пальне марки WOG А-92 номіналом по десять літрів. У подальшому гр. ОСОБА_2 він не бачив і ніякого зв`язку не підтримував. Телефонних зв`язків не мав.
14. 9 березня 2017 року приблизно о 10:00 год, до нього зателефонував гр. ОСОБА_2 та просив з ним зустрітись, для чого не зрозумів, оскільки той говорив швидко і нерозбірливо. Згодом, він разом зі своїм колегою ОСОБА_3 приблизно о 13:00 год., на службовому автомобілі, повертаючись з масових заходів, де забезпечували охоронну публічного порядку, попросив останнього зупинитись поблизу магазину "Економ", при цьому ОСОБА_3 про зустріч з гр. ОСОБА_2, він нічого не повідомляв. На місці він довго чекав на гр. ОСОБА_2 і тому був змушений йому передзвонити. Приблизно о 14:00год., до службового автомобіля підійшов гр. ОСОБА_2, після чого вони відійшли за магазин "Економ" де гр. ОСОБА_2, почав розмову з того, що він їздить вже іншим автомобілем, не чорним, а сірим, при цьому жодного разу не повідомляв йому державний номерний знак свого авто та попросив попередити про це його колег. ОСОБА_1 посміхнувся, мовляв, що за жарти, і з метою, щоб той не чіплявся до нього з такими пропозиціями в майбутньому, заспокоїв його, сказавши - "добре". Після цього, гр. ОСОБА_2 знову поклав йому чотири талони на пальне WOG А-92 номіналом по десять літрів та пішов у невідомому напрямку. Повернувшись до службового авто, він помітив, що воно заблоковане іншим автомобілем, з якого вийшло декілька осіб та висловили вимогу залишатися на місці.
15. За наслідками службового розслідування відповідач зробив висновок, що в діянні ОСОБА_1 вбачається явний прояв неетичної поведінки, тобто порушення службової дисципліни, що утворює склад дисциплінарного проступку, який виразився у недотриманні вимог антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних з проходженням служби в Національній поліції України, використанні свого службового становища та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, невжитті відповідних заходів при надходженні пропозиції щодо надання йому грошових коштів без законних на те підстав, що у своїй сукупності призвело до вступу в неділові відносини з цивільними особами та виникнення надзвичайної події, яка підриває авторитет Національної поліції, ім`я та статус ОСОБА_1 як поліцейського.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
16. Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 7 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року, у задоволенні позову відмовив повністю.
17. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходи з того, що ОСОБА_1 не заперечив факту пропозицій щодо неправомірної вигоди від гр. ОСОБА_2 та отримання від останнього талонів на пальне WOG А-92, проте всупереч вимогам Закону України від 14 жовтня 2016 року № 1700-VII "Про запобігання корупції" та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут) не вжив жодних заходів щодо припинення цих пропозицій в майбутньому, а також жодного разу не повідомив про це безпосереднього або старшого прямого начальника.
18. Тож суди попередніх інстанцій погодилися з висновками службового розслідування про недотримання ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних з проходженням служби в Національній поліції України, невжиття відповідних заходів при надходженні пропозиції щодо надання йому грошових коштів без законних на те підстав, що у своїй сукупності призвело до вступу в неділові відносини з цивільними особами та виникнення надзвичайної події, яка підриває не лише ім`я та статус ОСОБА_1 як поліцейського, але й авторитет Національної поліції.
IV. Касаційне оскарження
19. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
20. В обґрунтування касаційної скарги зазначив, що притягнувши його до дисциплінарної відповідальності відповідач фактично визнав його винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України. Позивач твердить, що такий висновок голослівний, його вини не доведено і в рамках службового розслідування питання про його винуватість у вчиненні злочину й не може бути встановлено. Обвинувального вироку суду щодо нього (позивача) на дату притягнення до дисциплінарної відповідальності не було, тому, на думку позивача, відповідач безпідставно звинуватив його у вчиненні корупційного правопорушення, порушивши таким чином, окрім іншого, принцип презумпції невинуватості.