ПОСТАНОВА
Іменем України
23 січня 2020 року
Київ
справа № 813/828/17
провадження № К/9901/35583/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Львівської області, третя особа - Личаківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді - Гулкевич І. З., та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Запотічного І. І., суддів: Довгої О. І., Сапіги В. П.
І. Суть спору
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Апеляційного суду Львівської області (надалі також відповідач), у якому просив:
1.1. визнати неправомірною відмову Апеляційного суду Львівської області у видачі наказу та довідки про суддівську винагороду при звільненні його з посади судді у відставку про заробітну плату для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді із надбавкою за вислугу років 70 відсотків посадового окладу;
1.2. зобов`язати Апеляційний суд Львівської області видати наказ про суддівську винагороду при звільненні його з посади судді у відставку про заробітну плату для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді із надбавкою за вислугу років 70 відсотків посадового окладу;
1.3. зобов`язати Апеляційний суд Львівської області видати довідку при звільненні з посади судді у відставку про заробітну плату для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді із надбавкою за вислугу років 70 відсотків посадового окладу.
2. В судовому засіданні 14 березня 2017 року за ініціативою Львівського окружного адміністративного суду до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Личаківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова.
3. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що у зв`язку із визнанням рішенням Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року № 1-8/216 неконституційними ряду положень діючого до 30 вересня 2016 року Закону України "Про судоустрій і статус суддів" він скористався своїм правом подати заяву про відставку. Постановою Верховної Ради України від 8 вересня 2016 року № 1515-VIII "Про звільнення суддів" його звільнено з посади судді Апеляційного суду Львівської області у відставку згідно з пунктом 9 частини п`ятої статті 126 Конституції України, а наказом голови Апеляційного суду Львівської області від 22 вересня 2016 року виключено зі штату Апеляційного суду Львівської області. Позивач вважає, що оскільки до 22 вересня 2016 року перебував у штаті Апеляційного суду Львівської області, хоча і не здійснював правосуддя, він досяг установленого положеннями частиною п`ятою статті 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI стажу роботи (більше 30 років) та, відповідно, має право на отримання щомісячної довічного грошового утримання судді з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 70 відсотків посадового окладу.
4. 23 січня 2017 року позивач звернувся до голови Апеляційного суду Львівської області із заявою, в якій просив видати наказ та відповідну довідку про заробітну плату для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді із надбавкою за вислугу років - 70 відсотків посадового окладу, проте листом від 3 лютого 2017 року № 05.06/4/2017 Апеляційний суд Львівської області поінформував позивача, що стаж його роботи, який надає право на отримання надбавки в розмірі 70 відсотків посадового окладу, настає 11 вересня 2016 року, однак, нарахування суддівської винагороди як судді, який не здійснює правосуддя, припинено у зв`язку із його звільненням із посади судді постановою Верховної Ради України від 8 вересня 2016 року, у зв`язку з чим наказ про надбавку в розмірі 70 відсотків посадового окладу за вислугу років не видавався.
5. Позивач вважає, що позбавлення його права на отримання щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 70 відсотків посадового окладу є неправомірним, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
6. Постановою Верховної Ради України від 8 вересня 2016 року № 1515-VIII "Про звільнення суддів" позивача звільнено з посади судді Апеляційного суду Львівської області у відставку відповідно до пункту 9 частини п`ятої статті 126 Конституції України.
7. Наказом голови Апеляційного суду Львівської області від 22 вересня 2016 року № 54-К "Про виключення судді ОСОБА_1 зі штату суду у зв`язку з виходом у відставку" позивача відповідно до постанови Верховної Ради України від 8 вересня 2016 року № 1515-VIII "Про звільнення суддів", статей 29, 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 24 Закону України "Про відпустки", статті 83 Кодексу законів про працю виключено зі штату Апеляційного суду Львівської області з 22 вересня 2016 року.
8. Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого Апеляційним судом Львівської області 22 вересня 2016 року за № 05.30/99/16, стаж роботи ОСОБА_1 станом на 22 вересня 2016 року становить 33 роки 9 місяців 25 днів.
9. Згідно з довідкою про заробітну плату для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді від 22 вересня 2016 року № 397/07.20, виданої позивачу Апеляційним судом Львівської області, його заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 25 520,00 грн, з них оклад - 15 950,00 гривень і надбавка за вислугу років 60 відсотків - 9 570,00 гривень.
10. Наказом голови Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2016 року № 127-В "Про надання відпустки судді ОСОБА_1 ", за період роботи з 9 серпня 2015 року по 8 серпня 2016 року позивачу надано частину щорічної основної відпустки на 36 календарних днів і додаткову відпустку на 15 календарних днів з 18 липня 2016 року по 7 вересня 2016 року включно з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.
11. Наказом в.о. голови Апеляційного суду Львівської області від 8 вересня 2016 року № 198-В "Про надання відпустки судді ОСОБА_1 " у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю останнього під час щорічної відпустки за період роботи з 9 серпня 2015 року по 8 серпня 2016 року надано невикористану частину відпустки на 15 календарних днів з 8 вересня 2016 року по 22 вересня 2016 року включно.
12. Наказом голови Апеляційного суду Львівської області від 14 вересня 2016 року № 203-В "Про відкликання з відпустки судді ОСОБА_1" позивача відкликано з щорічної відпустки за період роботи з 9 серпня 2015 року по 8 серпня 2016 року на 8 календарних днів з 15 вересня 2016 року по 22 вересня 2016 року включно.
13. 23 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до голови Апеляційного суду Львівської області з заявою, в якій просив видати наказ та відповідно до розрахунку від 22 вересня 2016 року № 05.30/99/16 стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, довідку про заробітну плату для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням надбавки за вислугу років 70 відсотків посадового окладу.
14. Листом від 3 лютого 2017 року № 05.06/4/2017 голова Апеляційного суду Львівської області повідомив заявника, серед іншого, про те, що стаж роботи, що дає право на надбавку 70 відсотків, а саме понад 30 років, настає 11 вересня 2016 року та, оскільки постановою Верховної Ради України від 8 вересня 2016 року № 1515-VIII "Про звільнення суддів" позивача звільнено з посади у зв`язку з поданням заяви про відставку, йому припинили нарахування суддівської винагороди як судді, який не здійснює правосуддя, відповідно до частини десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", тому наказ про надбавку за вислугу років 70 відсотків не видавався.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
15. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.
16. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходив із правомірності відмови відповідача щодо видачі вищевказаних наказу та довідки, та зазначав, що Апеляційний суд Львівської області не мав жодних правових підстав для задоволення заяви позивача про видачу наказу та надання йому довідки про суддівську винагороду при звільненні з посади судді у відставку про заробітну плату для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді із надбавкою за вислугу років 70 відсотків.
17. В мотивування свого рішення суд першої інстанції вказав на те, що з 8 вересня 2016 року позивача фактично звільнено з посади судді Апеляційного суду Львівської області та по 22 вересня 2016 року правосуддя він не здійснював, а відтак був позбавлений права на отримання доплат до посадового окладу.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
18. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги або передати справу на новий розгляд.
19. В обґрунтування касаційної скарги зазначив, що його право на отримання надбавки настало 11 вересня 2016 року, тобто під час перебування в трудових відносинах з відповідачем і перебування у відпустці. Позивач вважає, що трудові відносини між ним та відповідачем припинено 22 вересня 2016 року.
V. Джерела права й акти їх застосування
20. Згідно частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
21. Відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;