ПОСТАНОВА
Іменем України
23 січня 2020 року
Київ
справа №814/4609/13-а
адміністративне провадження №К/9901/67794/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року (суддя Єнтіна А.П.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року (колегія у складі суддів: Домусчі С.Д., Вербицької Н.В., Димерлія О.О.) у справі № 814/4609/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Миколаївської митниці ДФС про зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (надалі позивач, Товариство) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Миколаївської митниці ДФС (надалі відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішень.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що не погоджується з оскаржуваним рішенням та карткою відмови, вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню, а дії відповідача по коригуванню митної вартості товару такими, що порушують права та законні інтереси позивача.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 5 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення митного органу від 26 вересня 2013 року №504000003/2013/000142/2. Визнав нечинною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2013/00009 від 26 вересня 2013 року.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем у даному випадку не було доведено, що мало місце не підтвердження декларантом документально заявленої ним митної вартості товару і що таке не підтвердження викликало сумніви щодо правильності застосування декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає, що судові рішення є законними, обґрунтованими та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 1 квітня 2013 року між позивачем та ВАТ "Єдиная торговая компания" (РФ) укладений зовнішньоекономічний контракт №RF/RD/79-13/11-M (додаткова угода №1 від 25 квітня 2013 року та специфікація №7 від 20 серпня 2013 року, відповідно до якого ВАТ "Єдиная торговая компания" зобов`язалося здійснити поставку позивачу товару - натр їдкий (гідроксид натрію).
Відповідно до контракту, продавець зобов`язаний поставити товар на умовах CPT (згідно з ІНКОТЕРМС-2010) - ст. Жовтнева Одеської залізниці, за якими витрати по доставці товару несе продавець. Пунктом 2.3 контракту сторони визначили, що ціна на продукцію за одну тонну в перерахунку на 100% основної речовини розраховується за формулою: FOB MED Low мінус 40 доларів США, де FOB MED Low - середня котировка, що публікується агентством ICIS, розрахована на підставі pricing Caustic Soda (Europe, Mediterranean) weekli report за попередні періоди відвантаження два місяці з 21 числа першого місяця по 20 число другого місяця. Розрахована вказаним чином ціна зазначається в Специфікації, що підписується Сторонами до 25 числа місяця, що передує місяцю відвантаження.
З метою переміщення через митний кордон товару позивач 24 вересня 2013 року подав митну декларації №504010000/2013/002055 для здійснення митного контролю та митного оформлення товару гідроксид натрію із заявленою митною вартістю за ціною договору, однак під час митного оформлення митним органом скориговано митну вартість товару, а саме визначено нову митну вартість товару за методом митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та оформлено рішення про коригування митної вартості товару від 26 вересня 2013 року №504000003/2013/000142/2. На підставі зазначеного рішення, Митниця оформила картку відмови прийняття митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів чи транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2013/00009 від 26 вересня 2013 року.
Листом від 26 вересня 2013 року № 4783 митний орган повідомив позивача про необхідність надання додаткових документів, а саме: бухгалтерську документацію щодо оплати складових митної вартості (страхування), страховий поліс, банківські документи про здійснення оплати за оцінюваний товар; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.
На вимогу митного органу позивач надав додаткові документи: платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 3701 від 13 вересня 2013 року, біржові котирування Caustic Soda (Europe) міжнародної біржової організації ICIS pricing від 26 липня 2013 року, 2 серпня 2013 року, 9 серпня 2013 року, 16 серпня 2013 року, 30 серпня 2013 року, 6 вересня 2013 року, 13 вересня 2013 року, 20 вересня 2013 року, а також лист ВАТ "ЄТК" від 3 жовтня 2013 року №240/4507.
Листом від 9 жовтня 2013 року № 02.1/2-08/2517 митний орган повідомив декларанта про не надання ним витребуваних додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; бухгалтерської документації щодо оплати страхових платежів, а у наданих документах наявні розбіжності, а саме: у платіжному дорученні №3701 від 13 вересня 2013 року зазначений номер інвойсу №ЕТК/ВЕС/ВХ-125, а при митному оформленні наданий інвойс за №ЕТК/ВЭС/ВХ-125.
16 жовтня 2013 року за вих. №466/101-10 Товариство звернулося до ВАТ "ЄТК" з проханням направити належним чином оформлені копії договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов`язані з контрактом №RF/RD/79-13/11-M від 1 квітня 2013 року, рахунки щодо здійснення розрахунків з третіми особами, страхові документи на відвантажену товару за період вересень - жовтень 2013 року, а також документи, які містять відомості щодо вартості товару, у відповідь на який контрагент позивача зазначив, що надати вищевказані документи не є можливим, оскільки вони містять комерційну таємницю, яка не підлягає розголошенню. Також в листі зазначено, що страхові документи на відвантажений товар за період вересень-жовтень 2013 року неможливо надати, оскільки страхування вантажу не є обов`язковим при поставки товару на умовах CPT (Incoterms 2010); товар по контракту №RF/RD/79-13/11-M від 1 квітня 2013 року не страхувався.
Відповідно до пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються також і витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Не є спірним між сторонами той факт, що задекларований позивачем товар не страхувався.
Про відсутність факту страхування товару, який поставлявся на адресу позивача за контрактом №RF/RD/79-13/11-M, зазначає також і ВАТ "ЄТК" у письмовій відповіді на запит позивача.
Митний орган в касаційній скарзі посилається на те, що задекларований товар відноситься до 2-го класу небезпеки і Законом України "Про перевезення небезпечних вантажів" передбачено обов`язкове страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів. З цих підстав відповідач вважає, що витрати на обов`язкове страхування перевезення товару провинні бути включені до митної вартості товару.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" передбачені такі види страхування: 1) особисте страхування, предметом якого є життя, здоров`я, працездатність та пенсійним забезпеченням; 2) майнове страхування, предметом якого майнові інтереси щодо володіння, користування і розпорядження майном; 3) страхування відповідальності, предметом якого є майнові інтереси з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди.
При цьому, пунктом 26 частини 1 статті 7 Закону України "Про страхування" до обов`язкового віднесено страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів.
За змістом Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" страхувальниками відповідальності на випадок настання негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів можуть бути відправник, перевізник чи одержувач товару.