ПОСТАНОВА
Іменем України
23 січня 2020 року
Київ
справа №825/134/17
адміністративне провадження №К/9901/18250/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 825/134/17
за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону (військова частина 2253) про визнання дій протиправними, скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, ухвалену в складі головуючого судді Житняк Л.О., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Пилипенко О.Є., суддів Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського прикордонного загону (військова частина 2253) (далі - відповідач), у якому просив:
1.1. визнати протиправними дії відповідача щодо звільнення ОСОБА_1 на підставі наказу від 14.11.2016 №261-ос із військової служби згідно з пунктом "и" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) частини 6 (із застосуванням частини 8) статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";
1.2. визнати протиправними дії відповідача щодо виключення ОСОБА_1 із списків особового складу загону та зняття з усіх видів забезпечення на підставі наказу від 14.12.2016 №287-ос;
1.3. скасувати наказ від 14.11.2016 №261-ос про звільнення з військової служби згідно з пунктом "и" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) частини 6 (і застосуванням частини 8) статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" в запас;
1.4. скасувати наказ від 14.12.2016 №287-ос про виключення ОСОБА_1 із списків особового складу загону та зняття з усіх видів забезпечення;
1.5. поновити ОСОБА_1 на посаді старшого техніка пожежної безпеки відділу персоналу Чернігівського прикордонного загону (військова частина 2253);
1.6. стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 7500 грн і моральну шкоду за незаконне звільнення в розмірі 200 000 грн;
1.7. стягнути з відповідача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу по час поновлення на військовій службі.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач на підставі проведених із порушенням вимог чинного законодавства службових розслідувань наклав на нього дисциплінарні стягнення, які, у свою чергу, стали підставою для звільнення його з військової служби.
2.1. Водночас позивачем було оскаржено до суду три з п`яти дисциплінарних стягнень, які за результатами судового розгляду скасовано.
2.2. Указане, на переконання позивача, спростовує твердження відповідача про систематичне невиконання ним умов контракту.
2.3. Ураховуючи зазначене, позивач уважає, що його звільнено з військової служби за відсутності на те законних підстав.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 проходив службу за контрактом у Чернігівському прикордонному загоні (військова частина 2253) на посаді старшого техніка групи пожежної безпеки відділу персоналу у військовому званні "прапорщик".
4. На підставі рапорту заступника начальника відділу персоналу підполковника Дроздова В.В. від 28.09.2016 на засіданні атестаційної комісії, яке оформлено протоколом № 80, було розглянуто питання щодо звільнення позивача з військової служби, згідно з яким комісія вирішила клопотати перед начальником загону про попередження щодо звільнення із військової служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
5. 28.09.2016 позивач був попереджений про дострокове розірвання контракту з ініціативи командування (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту).
6. Наказом начальника Чернігівського прикордонного загону (військова частина 2253) від 14.11.2016 № 261-ос із ОСОБА_1 припинено (розірвано) контракт і звільнено останнього з військової служби згідно з пунктом "и" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) частини 6 (із застосуванням частини 8) статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" в запас. Підставою для прийняття вказаного наказу зазначено рішення атестаційної комісії від 28.09.2016 (протокол № 80, рапорт заступника начальника загону - начальника відділу персоналу від 28.09.2016) і подання заступника начальника Чернігівського прикордонного загону - начальника відділу персоналу від 14.11.2016.
7. Наказом начальника Чернігівського прикордонного загону (військова частина 2253) від 14.12.2016 №287-ос ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
8. Уважаючи вказані накази протиправними та такими, що прийняті з порушеннями вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
9. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
10. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржувані накази прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для їхнього скасування відсутні.
11. Обґрунтовуючи такі висновки, суди попередніх інстанцій зазначали, що позивача протягом останніх 12 місяців перед звільненням притягнуто до адміністративної відповідальності та двічі до дисциплінарної відповідальності з накладенням дисциплінарних стягнень у вигляді догани та суворої догани.
12. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що вказані обставини підтверджують наявність систематичного невиконання умов контракту позивачем.
13. Суди попередніх інстанцій зазначили, що накази, якими на позивача накладено вказані дисциплінарні стягнення, не скасовані та є чинними.
14. Ураховуючи зазначене, суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що в командування Чернігівського прикордонного загону (військова частина 2253) були законні підстави для прийняття оскаржуваних наказів про звільнення позивача з військової служби, виключення його зі списків особового складу загону та зняття з усіх видів забезпечення.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
15. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
15.1. 15 грудня 2017 року, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
15.2. 07 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
15.3. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Желтобрюх І.Л., суддям Білоусу О.В., Стрелець Т.Г.
15.4. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 30 травня 2019 року №519/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
15.5. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
16. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
18. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
19. Так, ОСОБА_1, зокрема, указав, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено та не встановлено наявність факту систематичного невиконання умов контракту з його боку.
20. Позивач наполягає на тому, що підставою для прийняття наказу про його звільнення слугував висновок відповідача про наявність у нього трьох дисциплінарних стягнень на підставі наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а саме: від 26.09.2016 №487-КП, 27.09.2016 №490-КП та 28.09.2016 №491-КП.
21. Указане чітко зафіксовано в протоколі засідання атестаційної комісії Чернігівського прикордонного загону (військова частина 2253) від 28.09.2016 №80.
22. Однак суди попередніх інстанцій, зазначаючи про правомірність дій відповідача, посилалися на наявність у позивача дисциплінарних стягнень відповідно до наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 08.07.2016 № 319-КП і від 09.09.2016 № 449-КП, тобто інших ніж зазначено в протоколі, який був підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 14.11.2016 № 261. А також на факт притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно до постанови Новозаводського районного суду міста Чернігова від 15.08.2016, що також не відображено в протоколі та не було підставою для висновку про систематичність невиконання позивачем умов контракту.
23. Водночас позивач указує, що два з трьох наказів про накладення на нього дисциплінарних стягнень, зазначених у протоколі від 28.09.2016 №80, скасовані на підставі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 у справі №825/1927/16.
24. На переконання позивача, указане свідчить про те, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного наказу про його звільнення, оскільки в такому випадку відсутні ознаки систематичності невиконання ним умов контракту.
25. Проте суди першої та апеляційної інстанцій вказані обставини залишили поза увагою та оцінку їм не надали.
26. Також скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій взагалі не надали оцінку обставинам учинення ним дисциплінарних проступків, які стали підставою для накладення на нього дисциплінарних стягнень, а також правомірності дій відповідача під час притягнення до дисциплінарної відповідальності, не з`ясували чи мало місце систематичне невиконання умов контракту та в чому воно полягало.
27. Усе зазначене, як уважає позивач, свідчить про те, що судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, необхідних для правильного вирішення справи.
28. Відповідач скористався своїм правом і надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на висновки та установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, просив відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
28. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Відповідно до статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
30. Згідно з частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII одним із видів військової служби, зокрема, є військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.