ПОСТАНОВА
Іменем України
23 січня 2020 року
Київ
справа №289/1305/17
адміністративне провадження №К/9901/55570/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 27.02.2018 (головуючий суддя - В.В. Янчук)
та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2018 (головуючий суддя - С.М. Шевчук, судді - Є.М. Мацький, В.Б. Шидловський)
у справі № 289/1305/17
за позовом ОСОБА_1
до Радомишльської районної ради Житомирської області
про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Радомишльської районної ради Житомирської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 27.03.2009 № 232.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що відповідно до наказу про припинення трудового договору (контракту) від 15.02.2016 № 17-СО позивача було звільнено з посади завідувача зуботехнічною лабораторією Комунальної організації "Радомишльська стоматологічна поліклініка" Радомишльської районної ради Житомирської області на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Звільнення позивача відбувалось неналежною посадовою особою, яка зайняла посаду керівника комунальної організації "Радомишльської стоматологічної поліклініки" Радомишльської районної ради Житомирської області - Приборецьким А.М. без погодження на сесії Радомишльської районної ради у відповідності до рішення Радомишльської районної ради Житомирської області від 27.03.2009 № 232 "Про затвердження Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селища, міста, району при прийманні на роботу" та рішення Радомишльської районної ради Житомирської області від 21.03.2014 № 341 "Про затвердження Положення про порядок управління об`єктами спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст району" було передбачено призначення зазначених керівників затверджувати на пленарних засіданнях.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 27.02.2018, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2018, у задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що захист заявленого позивачем права знаходиться поза межами правовідносин, які виникли у зв`язку з прийняття відповідачем оскаржуваного рішення. Будь-яких доводів щодо порушення прав та інтересів позивача оскаржуваним рішенням суду не надано та не доведено.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
6. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує про порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", що стало підставою порушення прав позивача - звільнення його з роботи посадовою особою, незаконно прийнятою на роботу. Вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій, що у позивача відсутнє право на оскарження спірного рішення, оскільки позивач був прийнятий на посаду завідувача зуботехнічною лабораторією у комунальне підприємство, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селища, міста, району.
Позиція інших учасників справи
7. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Рух касаційної скарги
8. Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
9. Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
10. Рішенням Радомишльської районної ради Житомирської області 19 сесії V скликання від 27.03.2009 № 232 затверджено Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селища, міста, району, при прийманні на роботу.
11. Наказом керівника Комунального підприємства "Радомишльська стоматологічна поліклініка" А.М. Приборецьким № 17-СО про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 15.02.2016 звільнено з посади завідувача зуботехнічної лабораторії на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку із скороченням штатної посади.
12. Позивач вважає, що його звільнення відбувалось неналежною посадовою особою, яка зайняла посаду керівника комунальної організації "Радомишльської стоматологічної поліклініки" Радомишльської районної ради Житомирської області - Приборецьким А.М. без погодження на сесії Радомишльської районної ради у відповідності до рішення Радомишльської районної ради Житомирської області № 232 від 27.03.2009 "Про затвердження Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селища, міста, району при прийманні на роботу" та рішення Радомишльської районної ради Житомирської області від 21.03.2014 № 341 "Про затвердження Положення про порядок управління об`єктами спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст району", яким було передбачено призначення зазначених керівників затверджувати на пленарних засіданнях ради.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
13. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".
15. Конституційний Суд України зазначив в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 16.04.2009 № 7-рп/2009, в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27.12.2001 № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991 (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).
16. Пунктом 20 частини першої статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються в установленому законом порядку питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.
17. Відповідно до статті 44 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" районні ради можуть делегувати повноваження відповідним місцевим державним адміністраціям.
18. Пунктами 10,11 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.
Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.
Правовий режим майна спільної власності територіальних громад визначається законом.
Районні і обласні ради відповідно до вимог Конституції України та цього Закону у двомісячний термін після набрання чинності цим Законом обирають голів рад (де ці посади суміщають керівники місцевих державних адміністрацій) та утворюють виконавчий апарат рад, а також приймають рішення про делегування повноважень відповідним місцевим державним адміністраціям.
19. Частиною першою статті 14 та частиною першою статті 19 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження місцевого самоврядування делеговані їм відповідними радами та здійснюють делеговані відповідною радою функції управління майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад.