ПОСТАНОВА
Іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа №826/10402/15
адміністративне провадження №К/9901/9807/18, К/9901/9804/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник"
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року
та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року
у справі № 826/10402/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний Експортно-Імпортний Банк України"
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк" Луньо Іллі Вікторовича,
треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Приватне акціонерне товариство "Завод Напівпровідників", Приватне акціонерне товариство "Укрпідшипник", Національний банк України,
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. Публічне акціонерне товариство "Державний Експортно-Імпортний Банк України" звернулося у суд з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк" Луньо Іллі Вікторовича, за участю третіх осіб: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Приватного акціонерного товариства "Завод Напівпровідників", Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник", Національного банку України, у якому просило:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в задоволенні своїх кредиторських вимог до Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк" на загальну суму 39 685 654,33 євро, 24 496,46 доларів США та 418 769,39 гривень;
- зобов`язати включити їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів, окремо внести до вказаного реєстру грошові кошти, як такі, що забезпечені заставою майна Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк" згідно з іпотечними договорами №151110Z24, №151110Z25 від 27.01.2010 (зі змінами та доповненнями).
2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2015 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в задоволенні кредиторських вимог позивача та зобов`язано включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк" вимогу позивача в сумі 36 700,00 євро та 210 703,67 гривень, яка підлягає позачерговому задоволенню за рахунок предмета застави та в межах суми, що буде отримано від реалізації іпотечного майна, а також включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк" вимоги позивача в сумі 183 518,34 євро, 24 496,46 доларів США та 73 080,00 гривень. У решті позову відмовлено.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2015 року змінено шляхом виключення з її мотивувальної частини наступного висновку: "Стосовно посилань позивача на факт здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк", як на обставину, яка відповідно до положень статті 33 Закону України "Про іпотеку" зумовлює виникнення у нього права на стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, суд звертає увагу на те, що боржником за кредитним договором № 15106К134 від 22.11.2006 є ПрАТ "Укрпідшипник", який не перебуває в процесі припинення, у той час як ПАТ "КБ "Актив-Банк" є лише поручителем, а не боржником, з огляду на що відсутні підстави для застосування положень статті 33 Закону України "Про іпотеку"". У решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2015 року залишено без змін.
4. 08.02.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Третьої особи - Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року, в якій вона просив скасувати оскаржуване рішення, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
5. 18.02.2016 надійшла касаційна скарга Позивача на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року, в якій він просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та змінити рішення суду першої інстанції.
6. Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 09.02.2016 та 29.02.2016 були відкриті касаційні провадження за відповідними скаргами. відкрито касаційне провадження. Відзив від Відповідача не надходив. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України 26.01.2018 справу було передано до Верховного Суду. 17.01.2020 Верховний суд об`єднав касаційні провадження у справі в одне. Третя особа заявляла клопотання про розгляд справи за участі її представника, однак ухвалою від 17.01.2020 Верховний Суд відмовив у його задоволенні.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та Приватним акціонерним товариством "Укрпідшипник" укладено кредитний договір №15106К134 від 22.11.2006, за умовами якого позивач надав Товариству невідновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості в сумі 38 000 000,00 євро з кінцевим терміном погашення - 05.02.2016, із сплатою процентів за користування кредитом в порядку та розмірі, передбачених цим договором.
8. У забезпечення виконання зобов`язань боржника за вказаним кредитним договором між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Комерційний Банк "Актив-Банк" 27.01.2010 укладено іпотечні договори №1511102Z24 та №151110Z25, відповідно до яких в іпотеку передане нерухоме майно, належне цьому Банку.
9. На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.09.2014 № 545 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації в цьому Банку, згідно з яким з 03.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Банку - Шевченка О.В.
10. Відповідно до постанови Правління Національного банку України №838 від 23.12.2014 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури ліквідації цього Банку та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Банку - Шевченка О.В. (30.09.2015 Уповноважену особу на ліквідацію вказаного Банку змінено та призначено Луньо Іллю Вікторовича ).
11. 27.12.2014 в газеті "Голос України" було опубліковано оголошення про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк" та зазначено інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.
12. 26.01.2015 позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк" з письмовою заявою № 010-05/443 від 26.01.2015 про визнання своїх кредиторських вимог до цього Банку на загальну суму 39 685 654,33 євро, 24 496,46 доларів США та 418 769,39 гривень та включення їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів. Окрім того, заявник просив внести до вказаного реєстру грошові кошти, як такі, що забезпечені заставою майна вказаного Банку згідно з іпотечним договорами №151110Z24, №151110Z25 від 27.01.2010 (зі змінами та доповненнями). Зазначена заява направлена адресату засобами поштового зв`язку шляхом подання 26.01.2015 до відділення поштового зв`язку № 150 Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта".
13. У відповідь на вказану заяву, відповідач направив позивачу повідомлення-вимогу вих. №922/11 від 26.03.2015, в якій зазначив, що заява позивача щодо визнання кредиторських вимог до Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк" була отримана ним 28.01.2015, а тому є такою, що подана з пропущенням 30-тиденного строку прийняття кредиторських вимог (з дня опублікування відомостей про ліквідацію банку), встановленого частиною першою статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". У зв`язку із чим, позивачу відмовлено у задоволенні кредиторських вимог до вказаного Банку.
14. Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся у суд з даним позовом
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Залишаючи частково без задоволення позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у прийнятті заяви про визнання кредиторських вимог. Разом з тим, у включенні до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк" вимог позивача у заявленому обсязі підстав немає, оскільки зазначений Банк, стосовно якого розпочато процедуру ліквідації, як майновий поручитель Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник" (на підставі договорів іпотеки, укладених з позивачем), може відповідати за основним зобов`язанням цього Товариства лише в межах вартості предмета іпотеки. При цьому, відповідні кредиторські вимоги за основним зобов`язанням Товариства заявлені передчасно, адже строк виконання цих зобов`язань станом на день початку процедури ліквідації Банку не настав.
16. Суд апеляційної інстанції не в повній мірі погодився з таким висновком та зазначив, що звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно банку, що ліквідується, в силу правил частини третьої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", здійснюється у позачерговому порядку для задоволення вимог заставодержателя, за умови отримання погодження в уповноваженої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію цього банку особи.
17. Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк" за отриманням відповідного погодження на звернення стягнення на предмет іпотеки, а також надання відповідачем такого погодження. Саме з цих суд апеляційної інстанції відхилив посилання позивача на приписи частини другої статті 33 Закону України "Про іпотеку" як на підставу для виникнення у нього права пред`явлення кредиторських вимог до Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк".
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. У касаційній Третя особа зазначає, що у своєму рішенні суд першої інстанції цілком обґрунтовано включив до своєї мотивувальної частини висновок про те, що: "Стосовно посилань позивача на факт здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк", як на обставину, яка відповідно до положень статті 33 Закону України "Про іпотеку" зумовлює виникнення у нього права на стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, суд звертає увагу на те, що боржником за кредитним договором № 15106К134 від 22.11.2006 є ПрАТ "Укрпідшипник", який не перебуває в процесі припинення, у той час як ПАТ "КБ "Актив-Банк" є лише поручителем, а не боржником, з огляду на що відсутні підстави для застосування положень статті 33 Закону України "Про іпотеку". Це зумовлено тим, що вимоги до іпотекодавця мають ґрунтуватися на рішенні суду, виконавчому написі нотаріуса або на договорі про задоволення вимог іпотекодержателя.
19. Позивач у своїй касаційній скарзі покликається на те, що ПАТ "Укрексімбанк" набув права вимоги виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання та право на задоволення своїх грошових вимог в повному обсязі за кредитними договорами, а отже має бути включений до реєстру акцептованих вимог.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
21. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
22. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
23. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
24. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
25. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
26. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом з вимогами:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в задоволенні своїх кредиторських вимог до Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк" на загальну суму 39 685 654,33 євро, 24 496,46 доларів США та 418 769,39 гривень;
- зобов`язати включити їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів, окремо внести до вказаного реєстру грошові кошти, як такі, що забезпечені заставою майна Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк" згідно з іпотечними договорами №151110Z24, №151110Z25 від 27.01.2010 (зі змінами та доповненнями).
27. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
28. За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
29. Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
30. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема, акумулювання коштів, отриманих із джерел, визначених статтею 19 цього Закону; здійснення регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, в тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
31. На підставі частини п`ятої статті 34 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
32. Відповідно до частини другої статті 37 зазначеного Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.