ПОСТАНОВА
Іменем України
23 січня 2020 року
Київ
справа №822/2399/17
адміністративне провадження №К/9901/30548/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Гриценка Володимира Володимировича на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у складі судді Шевчука О.П. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Гонтарука В.М., Білої Л.М., Граб Л.С. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" Волкова О.Ю. (надалі по тексту - відповідач, Уповноважена особа), в якому просила зобов`язати відповідача включити дані про рахунок ОСОБА_1 до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк "Михайлівський" за рахунок Фонду за договором банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний" №980-050-000000113 від 20 квітня 2015 року на суму 40780,00 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року, визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення позивача до Переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний" №980-050-000000113 від 20 квітня 2016 року на суму 40780 (сорок тисяч сімсот вісімдесят) грн. 00 коп.
Зобов`язано Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про вкладника ОСОБА_1 для включення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Банк "Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний" №980-050-000000113 від 20 квітня 2016 року на суму 40780 (сорок тисяч сімсот вісімдесят) грн. 00 коп.
В задоволені інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що договір, укладений між позивачем та ТОВ "Кредитно-інвестиційним центром" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом № 4452-VI та Законом України від 07.12.2000 № 2121-III "Про банки та банківську діяльність".
Також заявник касаційної скарги вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 2, 7, 8, 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VІ.
У поданому відзиві позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 20 квітня 2016 року між позивачем та ПАТ "Банк "Михайлівський" укладено договір банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний" №980-050-000000113. Відповідно до умов вказаного договору, на ім`я позивача відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Також 20 квітня 2016 року між позивачем (сторона 1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно-Інвестиційний центр" (сторона 2, ТОВ "КІЦ") укладено договір "Суперкапітал" (Інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно) №980-050-000224977. Відповідно до:
- п.1.1. - сторона-1 передає стороні-2 у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а сторона-2 зобов`язується повернути кошти стороні-1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором;
- п.1.2. - сума коштів за цим договором становить 40000,00 грн. Строк користування коштами становить 181 дні. Кошти передаються з дати укладення цього договору по 18 жовтня 2016 року (день закінчення строку користування коштами). Сторона-2 сплачує стороні-1 проценти у безготівковій формі на рахунок сторони-1 № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський". Сторона-2 повертає стороні-1 кошти у безготівковій формі на рахунок сторони-1 № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський".
- п.5.4.3. ТОВ "КІЦ" має право з власної ініціативи достроково повернути кошти позивачу.
Позивачем внесено на рахунок ТОВ "КІЦ" кошти на суму 40000,00 грн. на виконання умов договору №980-050-000224977 "Суперкапітал" (Інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно), що підтверджується платіжним дорученням №4858104 від 20 квітня 2016 року.
ТОВ "КІЦ" 19 травня 2016 року повернув 40826,22 грн., на поточний рахунок позивача у ПАТ "Банк "Михайлівський" що підтверджується довідкою від 16 вересня 2016 року.
Вказані кошти було знято позивачем, однак 23 травня 2016 року кошти в сумі 40780,00 грн. позивач повернула на свій банківський рахунок, що підтверджується вищевказаною довідкою від 16 вересня 2016 року.
На підставі рішення Правління Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23 травня 2016 року прийнято рішення №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 13 червня 2016 року прийнято рішення №991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Михайлівський" до 22 липня 2016 року включно.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12 липня 2016 року №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 липня 2016 року №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13 липня 2016 до 12 липня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. до 12 липня 2018 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1702 від 01 вересня 2016 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Михайлівський", згідно з яким всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Михайлівський" делеговано Волкову О.Ю. з 05 вересня 2016 року.
Позивачем надсилались до уповноваженої особи Фонду заяви щодо включення її до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Однак, у відповідь на подані заяви, позивачу було направлено повідомлення про нікчемність правочинів та листи №ЗГ1/7832 від 30 січня 2017 року та №ЗГ/27021 від 14 серпня 2017 року. Уповноважена особа Фонду на підставі ст.215-216 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), ст.37 та п.п.7-9 ч.3 ст.39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" повідомила позивача про нікчемність переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ "КІЦ" 19 травня 2016 року на користь позивача на поточний рахунок за № НОМЕР_1, відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський":
- в сумі 826,22 грн. з призначенням платежу "оплата процентів по договору №980-050-000224977 від 20 квітня 2016 року";
- в сумі 40000,00 грн. з призначенням платежу "повернення коштів згідно з договором №980-050-000224977 від 20 квітня 2016 року
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що кошти, які надійшли від ТОВ "КІЦ" на поточний рахунок позивача, є вкладом у розумінні Закону № 4452-VI. В свою чергу, відповідачами не доведено належними доказами наявність обставин, які б слугували підставою для визнання нікчемними операцій з перерахування коштів; здійснення транзакцій під час дії постанови НБУ від 22.12.2015 №917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" не є достатньою підставою для визнання цих транзакцій нікчемними.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.