ПОСТАНОВА
Іменем України
23 січня 2020 року
Київ
справа №522/20954/16-а
адміністративне провадження №К/9901/18523/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду міста Одеси у складі судді Кравчук Т.С. від 28 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Джабурія О.В., Вербицької Н.В., Крусяна А.В. від 31 травня 2017 року,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (далі - Управління, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати припис № 003734 за статтею 152 КУпАП від 02 листопада 2016 року Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської Ради.
В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 зазначив, що 03 листопада 2016 року за адресою провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) головним спеціалістом Управління був вручений припис № 003734, в якому вказано, що при здійсненні контролю у сфері благоустрою встановлено порушення пункту 8.1.5 Правил з благоустрою міста, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 23 грудня 2011 року № 1631-VI, а саме: відсутня проектна документація щодо зменшення впливу звукового навантаження на оточуюче середовище. Крім того, позивач зазначив, що під час функціонування спортивного клубу "ІНФОРМАЦІЯ_1" будь-яких порушень громадського порядку, тиші, порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях з його боку допущено не було.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 28 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що посадові особи Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради наділені повноваженнями складати протоколи про порушення правил благоустрою міста Одеси та виносити приписи, пов`язані з порушенням правил благоустрою, і це належить до їх повноважень. Також, згідно з Положенням про Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, затвердженого рішенням - Одеської міської ради від 24 грудня 2014 року № 5990-VI (далі - Положення № 5990-VI), Управління приймає участь в організації благоустрою міста, здійснює заходи державного нагляду (контролю) щодо виявлення та запобігання порушень вимог законодавства суб`єктами господарювання та здійснює самоврядний контроль за станом території об`єктів благоустрою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ФОП ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Приморського районного суду міста Одеси від 28 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 26 червня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 552/20954/16а, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 552/20954/16-а за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 28 лютого 2017року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Учасники справи письмових клопотань не заявляли.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що 3 листопада 2016 року за скаргою мешканця житлового будинку, у якому розміщено спортивний клуб, головним спеціалістом Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради за результатами проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 був вручений припис № 003734 від 02 листопада 2016 року, зі змісту якого вбачається, що під час здійснення контролю у сфері благоустрою, встановлено порушення пункту 8.1.5 Правил з благоустрою міста, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 23 грудня 2011 року № 1631-VI (далі - Правила № 1631-VI), а саме: відсутня проектна документація щодо зменшення впливу звукового навантаження на оточуюче середовище. Приписом зобов`язано позивача у строк до 7 листопада 2016 року подати до Управління проектну документацію щодо зменшення впливу звукового навантаження на оточуюче середовище.
Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судами попередніх інстанцій встановлено, що видами діяльності ФОП ОСОБА_2, зокрема, є функціонування спортивних споруд, діяльність спортивних клубів, діяльність фітнес-центрів, інша діяльність у сфері спорту.
Власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_3 .
ФОП ОСОБА_2 на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 15 січня 2015 року орендує нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 465,2 кв. м, яке складається з 15 приміщень.
Відповідно до пункту 2.1 договору оренди приміщення надається орендатору для розміщення фітнес - спортклубу ФОП ОСОБА_2 в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до умов договору оренди від 15 січня 2015 року був розміщений спортивний клуб "ІНФОРМАЦІЯ_1".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій невірно застосували положення пунктів 2.2.17.5 та 2.2.17.6 Положення № 5990-VІ, оскільки Управління не наділене повноваженнями щодо здійснення контролю у сфері благоустрою відносно виконання вимог щодо дотримання тиші, встановлених пунктом 8.1.5 Правил.
Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано правову оцінку тому, що відповідач не наділений виносити приписи у порядку статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) України. Крім того, скаржник посилається на те, що він не здійснює діяльність та не використовує звуковідтворювальне обладнання, наслідком чого є перевищення рівня шуму, встановлених санітарними нормами, в орендованому приміщенні, тому відповідно до норм діючого законодавства він не зобов`язаний був розробляти проектну документацію щодо зменшення впливу звукового навантаження на оточуюче середовище, оскільки вказане навантаження відсутнє, що підтверджується актом перевірки дотримання санітарного законодавства від 12 січня 2017 року.
Від Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради надійшло заперечення на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2, в якому зазначається, що суди прийняли законні та обґрунтовані рішення, а вимоги касаційної скарги є безпідставними; просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Приморського районного суду міста Одеси від 28 лютого 2017року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Повноваження Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, КУпАП, законами України "Про місцеве самоврядування", "Про благоустрій населених пунктів" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 44 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад належить встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Крім того, пунктом 7 частини першої статті 30 вказаного Закону встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів і організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Закон України "Про благоустрій населених пунктів" є спеціальним законом, який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" система благоустрою населених пунктів включає: управління у сфері благоустрою населених пунктів; визначення суб`єктів та об`єктів у сфері благоустрою населених пунктів; організацію благоустрою населених пунктів; стандартизацію і нормування у сфері благоустрою населених пунктів; фінансове забезпечення благоустрою населених пунктів; здійснення державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів; встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
Згідно із статтею 34 цього ж Закону Правила благоустрою території населеного пункту нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.
Нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання на території міста Одеси, яким встановлюється порядок благоустрою та утримання об`єктів благоустрою міста Одеси, визначаються правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні основи благоустрою міста Одеси, є Правила № 1631-VI (зі змінами, внесеними рішеннями Одеської міськради від 09 жовтня 2013 року № 3901-VІ, від 27 серпня 2014 року № 5236-VI, від 10 червня 2015 року № 6718-VI).
Пунктом 1.7 Правил № 1631-VI закріплено, що Правила розроблені та діють на підставі Конституції України, законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про благоустрій населених пунктів", "Про рекламу", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи" та інші.