ПОСТАНОВА
Іменем України
23 січня 2020 року
м.Київ
справа №440/1922/19
провадження №К/9901/29281/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Шевченківської районної в місті Полтаві ради
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 (суддя Удовіченко С.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 (головуючий суддя Калиновський В.І., судді Сіренко О.І., Мінаєва О.М.)
в справі №440/1922/19
за позовом ОСОБА_1
до Шевченківської районної в місті Полтаві ради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шевченківської районної у місті Полтаві ради, в якому просив суд :
визнати протиправною бездіяльність Шевченківської районної у м.Полтаві ради щодо не прийняття рішення за клопотанням (заявою) ОСОБА_1 від 29.03.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під гараж;
зобов`язати Шевченківську районну у м. Полтаві раду розглянути на найближчому черговому пленарному засіданні сесії клопотання (заяву) ОСОБА_1 від 29.03.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під гараж, відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України та ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019, позов задоволено повністю.
3. У поданій касаційній скарзі Шевченківська районна в місті Полтаві рада із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 02.04.2019 звернувся до Шевченківської районної у м. Полтаві ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
5. Листом Ради від 05.04.2019 №116/592 позивача повідомлено, що звернення з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею до 100 м. кв. для будівництва гаражу АДРЕСА_1, та який знаходиться в складі автогаражного колективу "Ізумруд-07", розглянуто відділом містобудування та архітектури Шевченківського райвиконкому. За результатами розгляду роз`яснено, що положеннями п. 1 ст. 41 ЗК України регламентовано, що надання, за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, земельних ділянок авто-гаражним кооперативам для гаражного будівництва у власність або оренду. Приватизацію земельних ділянок окремими членами авто-гаражних кооперативів під гаражами, що знаходяться в їх власності (користуванні), чинним законодавством не передбачено.
6. Позивач вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка пов`язана із не розглядом клопотання, звернувся до суду з відповідним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у межах спірних правовідносин саме Шевченківська районна у місті Полтаві рада повинна була розглянути клопотання позивача і прийняти відповідне рішення на пленарному засіданні. Суди зазначили, що ЗК України або інші закони не передбачають делегування повноваження по розпорядженню земельними ділянками.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
8. У своїй касаційній скарзі відповідач посилається на практику Верховного суду (постанови від 31.01.2018 у справі №814/741/16 та від 14.03.2018 у справі №804/3703/16). Наголошує, що дозвіл на розробку проекту землеустрою не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання ділянки у власність.
9. Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій надано невірну правову оцінку обставинам справи.
10. У відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на те, що відповідач не дотримався встановленої законом процедури розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а також вважає законними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
12. За змістом ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
13. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
14. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
15. Відповідно до положень ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів в розмірі не більше 0,01 гектара.