ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2020 року
Київ
справа №813/4771/14
адміністративне провадження №К/9901/12677/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.
суддів: Саприкіної І.В., Коваленко Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Львівської міської ради
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Гінди О.М., суддів: Качмара В.Я., Курильця А.Р. від 04.03.2016
у справі № 813/4771/14
за позовом Львівської міської ради
до Львівського міського управління юстиції, Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Рудненська селищна рада, Брюховицька селищна рада, Винниківська міська рада, Головне управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, Громадська правозахисна організація "Народна солідарність", Львівська незалежна профспілка журналістів "Нео-Республіканський Союз",
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
03.07.2014 Львівська міська рада в особі в.о. міського голови Синютки О.М. скерувала у Львівський окружний адміністративний суд позов до Львівського міського управління юстиції, у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Львівського міського управління юстиції № 3-Р від 09.01.2014 "Про відмову у державній реєстрації змін до статуту територіальної громади", а також зобов`язати відповідача провести державну реєстрацію змін до статуту територіальної громади міста Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 28.01.2010 № 3153 "Про статут територіальної громади м. Львова".
26.08.2014 Львівською міською радою в особі в.о. міського голови Сенютки О.М. подано заяву про зміну предмету адміністративного позову, у якій позивач відповідачами зазначає Реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції і Львівське міське управління юстиції та просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції №3-Р від 09.01.2014 "Про відмову у державній реєстрації змін до статуту територіальної громади"; зобов`язати Львівське міське управління юстиції провести державну реєстрацію змін до статуту територіальної громади міста Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 28.01.2010 № 3153 "Про статут територіальної громади м. Львова".
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 адміністративний позов задоволено частково. Постановлено скасувати наказ Львівського міського управління юстиції №3-Р "Про відмову у державній реєстрації змін до статуту територіальної громади" від 09.01.2014. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2016 апеляційні скарги ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_1, ОСОБА_3, до якої приєдналася Львівська незалежна профспілка журналістів "Нео-Республіканський Союз" задоволено частково: постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 у справі №813/4771/14 скасовано в частині задоволення позову та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову в цій частині відмовлено; у решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 у справі №813/4771/14 залишено без змін.
У березні 2016 року Львівська міська рада в особі міського голови Садового А.І. подала до суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2016, просить її скасувати, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 у справі №813/4771/14 залишити без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.03.2016 відкрито касаційне провадження у справі.
18.04.2016 та 25.04.2016 від третьої особи ОСОБА_3 до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу.
21.04.2016 від третьої особи ОСОБА_2 до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу.
25.04.2016 від третіх особи ОСОБА_8 та ОСОБА_11 до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу.
27.04.2016 від третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу.
28.04.2016 та 24.05.2016 від третьої особи ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу.
У подальшому справу було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Саприкіної І.В., Коваленко Н.В.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Як встановлено судами попередніх інстанцій, міський голова Садовий А.І. звернувся до начальника Головного управління юстиції у Львівській області А. Багряка з заявою від 19.11.2013 № 1.4 вих.-167 про державну реєстрацію змін до Статуту територіальної громади міста Львова, що затверджені 28.01.2010 ухвалою Львівської міської ради № 3153.
Згідно з описом до цінного листа від 29.11.2013 до заяви позивачем було також долучено 2 примірники статуту, рішення Львівської міської ради, витяг з протоколу засідання, платіжне доручення № 689, оригінал свідоцтва про державну реєстрацію.
Листом від 23.12.2013 № 35948/0/1-13 начальником Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Львівській області скеровано вказану заяву з доданими документами для розгляду та прийняття рішення начальнику Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Салюку І.З. Такий лист обґрунтований положеннями частини 2 статті 19 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та пунктом 12.21 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011 № 1707/5.
09.01.2014 Начальником Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Салюком І.З. видано наказ № 3-Р "Про відмову у державній реєстрації змін до статуту територіальної громади" з покликанням на положення статті 9 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та пункту 7 Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1150.
Вважаючи такі дії суб`єктів владних повноважень протиправними, позивач звернувся з позовом до суду за захистом порушених прав та інтересів.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позивач свої вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, обґрунтовував тим, що Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції, вчиняючи дії щодо відмови позивачу у реєстрації змін до Статуту територіальної громади м. Львова, перевищила свої повноваження, оскільки державну реєстрацію змін до Статуту мало провести Львівське міське управління юстиції згідно з приписами постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1150. До повноважень Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції не входить реєстрація статуту територіальної громади м. Львова, оскільки така забезпечує реалізацію повноважень Укрдержреєстру, який реєструє виключно статут територіальної громади м. Києва.
Відповідач Львівське міське управління юстиції проти позову заперечував, посилаючись на те, що помилковим є висновок позивача про те, що Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції забезпечує реалізацію повноважень Укрдержреєстру, а тому до його повноважень не входить реєстрація статуту територіальної громади м. Львова. Оскільки статут територіальної громади був затверджений радою попереднього скликання, то не може бути поданий на реєстрацію від імені ради даного скликання. Львівське міське управління юстиції не є реєстратором Єдиного реєстру громадських формувань, а тому є неналежним відповідачем у справі. Рішенням суду не може бути зобов`язано державний орган вчинити дію, яка входить до повноважень цього органу, оскільки її вчинення є правом цього органу, а не обов`язком.
Відповідач Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції щодо позову заперечила посилаючись на те, що помилковим є висновок позивача про те, що до його повноважень не входить реєстрація статуту територіальної громади м. Львова.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, дійшов висновку, що такий підлягає задоволенню в частині визнання протиправним та скасування наказу Львівського міського управління юстиції № 3-Р від 09.01.2014, оскільки згідно з додатком 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1150 (зразок заяви), у правому верхньому кутку такої вказується начальник органу, що здійснює реєстрацію, прізвище та ініціали. У заяві Львівської міської ради від 19.11.2013 № 1.4 вих.-167 про державну реєстрацію змін до Статуту територіальної громади міста Львова у правому верхньому кутку вказано, що вона адресована до начальника Головного управління юстиції у Львівській області п. А. Багряка. Отже, Львівське міське управління юстиції не могло розглядати заяву від 19.11.2013 № 1.4 вих.-167, оскільки така не була йому адресована. Що стосується позовної вимоги про зобов`язання здійснити реєстрацію змін до статуту, то суд першої інстанції в цій частині позову відмовив, оскільки заява була адресована не тому органу, якого позивач просить зобов`язати вчинити дії.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині, якою позов задоволено, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вирішенню у цій справі підлягають вимоги, які заявлені у первинному адміністративному позові, оскільки Львівською міською радою на вимогу суду не надано належного документа, який підтверджував би повноваження О. Синютки на підписання заяви про зміну предмету позову вих. №1104-вих.-982 від 22.08.2014, що виключає можливість прийняття такої заяви до розгляду. Позивачем заявлено вимогу про скасування наказу Львівського міського управління юстиції від 09.01.2014 № 3-Р, яке такого наказу не приймало.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА НЕЇ
Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що на підтвердження повноважень підписання заяв про зміну предмету позову від 22.08.2014 представниками позивача було надано суду належним чином завірену копію розпорядження Львівського міського голови №546-к від 19.08.2014 "Про відрядження А. Садового ", відповідно до якого на час відсутності міського голови А.Садового з 20.08.2014 по 22.08.2014 виконання обовязків міського голови покладено на першого заступника міського голови О. Синютку. Якщо ж суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про зміну предмету позову подана неуповноваженою особою, згідно з вимогами чинного законодавства він мав би постановити ухвалу про повернення такої, натомість суд вирішив це питання у постанові, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Позивач зазначив, що окрема ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 у справі №813/4771/14 постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідачі заперечень, відзиву на касаційну скаргу не подали.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 у запереченнях на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення, а постанову та окрему ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2016 - без змін. Розгляд справи здійснювати за їх участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_6 у запереченнях на касаційну скаргу просить касаційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову та окрему ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2016 - без змін, постановити окрему постанову в частині невиконання рішення від 12.06.1985 та зобов`язати Садового А.І. надати їй квартиру та встановити, хто отримав її квартиру.
Вищезазначені треті особи у запереченнях на касаційну скаргу вказують, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов таких висновків.
Згідно з положенням частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини 4 статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 159 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.