ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/1651/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,
секретар судового засідання - Савінкова Ю. Б.
за участю представників:
позивача - Гусарова А. В. (прокурор), Дідик В. А.,
відповідача - не з`явився,
третіх осіб - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2018
та рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2018
за позовом Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси
до Лиманської районної державної адміністрації Одеської області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
про визнання незаконним та скасування розпорядження,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У червні 2013 року Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до Господарського суду Одеської області із позовом до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області (після зміни найменування - Лиманська районна державна адміністрація Одеської області) про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 11.03.2004 № 201 „Про видачу державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам України Рубльову О. І., Рубльову В. І., та іншим, згідно додатку для ведення особистого селянського господарства на території Красносільської сільської ради".
1.2. Позовні вимоги з посиланням на статтю 19 Конституції України, статті 16, 21, 393 Цивільного кодексу України, статтю 20 Господарського кодексу України, статті 13, 18, 19, 20, 77, 78, 84, 116, 142, 152, 155 Земельного кодексу України, статті 3, 9, 14 Закону України "Про Збройні Сили України", статтю 1 Закону України, "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", статті 1, 3, 4, 6 Закону України, "Про управління об`єктами державної власності", пункт 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України, пункт 44 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України, обґрунтовано тим, що розпорядження голови адміністрації від 11.03.2004 № 201 протиправно, без наявності відповідних повноважень, прийнято відносно земельних ділянок, що належать до земель оборони, чим порушено право державної власності на землю, спричинено шкоду інтересам держави внаслідок незаконного вилучення земель державної власності та порушено права Міністерства як органу, уповноваженого на управління державним майном, у тому числі земельними ділянками оборони.
1.3. Крім того, оспорюваним розпорядженням земельна ділянка віднесена до земель комунальної власності Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, чим порушено право КЕВ на постійне користування нею на підставі державного акта серії Б № 031728 від 1983.
1.4. Також прокурор зазначає, що відповідно до пункту,,б" частини третьої статті 84 Земельного кодексу України у редакції, яка діяла на момент прийняття оспорюваного розпорядження, землі оборони, крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення, належали до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність.
1.5. Додатково позивач наголошує, що ані Міністерством, ані Кабінетом Міністрів України не приймалось будь-яких рішень про припинення права на земельні ділянки, перелічені у розпорядженні голови адміністрації.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.04.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2018, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
2.2. Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що передача земель оборони іншим державним органам або територіальній громаді має проводитись з дотриманням певної процедури, зокрема, супроводжуватись: зміною цільового призначення земельної ділянки шляхом прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України або Міністерством; добровільною відмовою землекористувача - військової частини від права користування земельною ділянкою та компетентних органів держави України від права державної власності на земельну ділянку.
Проте, судами встановлена відсутність доказів того, що вищезазначені дії передували прийняттю оспорюваного розпорядження, в зв`язку з чим господарський суд першої інстанції вказав, що адміністрація розпорядилася земельними ділянками за відсутності відповідної компетенції.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що оспорюваним розпорядженням порушено приписи пункту,,б" частини третьої статті 84 Земельного кодексу України, який був чинний на момент прийняття розпорядження та згідно із яким заборонено передачу у комунальну власність земель оборони, крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Крім того, судами, зокрема, відхилено доводи відповідача та третіх осіб щодо пропуску загального строку позовної давності під час звернення з позовом у рамках провадження у цій справі, оскільки матеріали справи не містять належних доказів, за наслідком дослідження яких можна встановити обізнаність або можливість такої обізнаності позивачами про прийняття розпорядження адміністрації раніше, ніж у 2012 році, коли прокуратурою проведено перевірку.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 і рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2018 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2. Наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтовано тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними та необґрунтованими.
На думку скаржника висновки суду про доведеність прокурором позовних вимог є необґрунтованими.
Крім того, скаржник зазначає, що суди дійшли до неправильних висновків про дотримання прокурором та позивачем строку позовної давності на звернення до суду.
Також, не обґрунтовано та не доведено порушення прав держави в особі Міністерства оборони України.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивачів, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 11.03.2004 Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області прийнято розпорядження № 201 „Про видачу державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам України Рубльову О. І., Рубльову В. І., та іншим, згідно додатку для ведення особистого селянського господарства на території Красносільської сільської ради" № 201. Вказаним розпорядженням затверджено проект відведення земельних ділянок та передано у власність фізичним особам для ведення особистого селянського господарства із земель запасу на території Красносільської сільської ради земельні ділянки площею по 1,0 га, загальна площа 4,0 га, ріллі.
4.3. На підставі вказаного розпорядження адміністрацією видано: Рубльову В. І. державний акт від 16.11.2004 на право власності на земельну ділянку № 4 площею 1,00 га, кадастровий номер 5122782600:01:001:0092, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010452400201; Рубльову І. М. державний акт від 16.11.2004 на право власності на земельну ділянку № 2 площею 1,00 га, кадастровий номер 5122782600:01:001:0088, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010452400198; Рубльову О. І. державний акт від 16.11.2004 на право власності на земельну ділянку № 5 площею 1,00 га, кадастровий номер 5122782600:01:001:0091, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010452400200; Антоненко Н. І. державний акт від 16.11.2004 на право власності на земельну ділянку № 3 площею 1,00 га, кадастровий номер 5122782600:01:001:0089, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010452400199.
4.4. Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що у 1983 році Виконавчим комітетом Комінтернівської районної Ради народних депутатів видано Чабанській квартирно-експлуатаційній частині державний акт на право користування землею серії Б № 031728, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 35.
4.5. Відповідно до вказаного державного акта за Чабанською квартирно-експлуатаційною частиною як за землекористувачем закріплюється в безстрокове і безоплатне користування 4382,6 га землі в межах згідно плану землекористування.
4.6. Також суди установили, що земельні ділянки, які надані у власність ОСОБА_2, кадастровий номер 5122782600:01:001:0089, ОСОБА_1, кадастровий номер 5122782600:01:001:0092, ОСОБА_8, кадастровий номер 5122782600:01:001:0088; ОСОБА_3, кадастровий номер 5122782600:01:001:0091, розташовані (перебувають) у межах земельної ділянки військового містечка Красносілка-10, розташованого на території Красносільської ради, що підтверджується державним актом на право користування серія Б № 031725 від 1983, виданого Чабанській квартирно-експлуатаційній частині.