П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 822/423/17
Провадження № 11-720апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" (далі - ТОВ "Октант-Центр") до відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, треті особи: ОСОБА_1, Житлово-будівельний кооператив (далі - ЖБК) "Проскурів-Центр", ЖБК "Проскурів-Житлобуд", про визнання протиправним і скасування рішення
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2017 року (суддя Шевчук О. П.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року (судді Смілянець Е. С., Залімський І. Г., Сушко О. О.),
УСТАНОВИЛА:
У січні2017 року ТОВ "Октант-Центр" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Хмельницької дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" Росновської Н. В. (далі - державний реєстратор) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 листопада 2016 року, індексний номер 32545739, про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення загальною площею 22,9 кв. м, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1095190568101).
На обґрунтування позовних вимог ТОВ "Октант-Центр" зазначило, що згадане вище рішення державного реєстратора порушує його права, оскільки саме ТОВ "Октант-Центр" було власником об`єкта незавершеного будівництва за вказаною адресою, що й змусило позивача звернутися до суду із цим позовом.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 6 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року, позов задовольнив.
Під час розгляду справи апеляційним судом замінено відповідача - державного реєстратора на належного - відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради.
Під час розгляду справи суди встановили, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2014 року порушено провадження у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-Центр" та введено процедуру розпорядження майном боржника.
У ході процедури розпорядження майном боржника було встановлено, що позивачу на праві власності належить незавершене будівництво за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується інвентаризаційним описом необоротних активів № 12 від 13 червня 2016 року.
Незавершене будівництво являє собою двоповерхову будівлю адміністративного корпусу за вказаною адресою та є самовільним будівництвом, здійсненим Закритим акціонерним товариством "Октант", правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр", на земельній ділянці площею 2240 кв. м (кадастровий номер 6810100000:01:006:0182), яка перебуває в оренді ЖБК "Проскурів-Житлобуд" (ідентифікаційний код 38353494) на підставі договору оренди землі від 25 лютого 2016 року № 1027/01, укладеного із Хмельницькою міською радою.
8 листопада 2016 року між ТОВ "Октант-Центр" та ЖБК "Проскурів-Житлобуд" укладено договір зберігання майна № 1.
Згідно із договором ТОВ "Октант-Центр" передає, а ЖБК "Проскурів-Житлобуд" приймає на безоплатне відповідальне зберігання незавершену будівництвом двохповерхову будівлю адміністративного корпусу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю ТОВ "Октант-Центр".
Відповідно до акта приймання-передачі майна від 8 листопада 2016 року ТОВ "Октант-Центр" за договором зберігання майна від 8 листопада 2016 року № 1 передав, а ЖБК "Проскурів-Житлобуд" прийняв на відповідальне зберігання незавершену будівництвом двохповерхову будівлю адміністративного корпусу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю ТОВ "Октант-Центр".
Згідно з довідкою ЖБК "Проскурів-Центр" № 1 від 11 листопада 2016 року, виданою ОСОБА_1, вона за договором про сплату пайових внесків № 04/10/16-3 від 4 жовтня 2016 року є членом ЖБК "Проскурів-Центр" та повністю сплатила пайовий внесок на нежитлове приміщення № 3 загальною площею 22,9 кв. м, яке знаходиться на другому поверсі окремо розташованої двоповерхової нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1
15 листопада 2016 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 виготовлено технічний паспорт на офіс по АДРЕСА_1 .
У подальшому, на підставі довідки від 11 листопада 2016 року № 1 (виданої ОСОБА_1 про повну сплату нею пайового внеску ЖБК "Проскурів-Житлобуд"), витягу з переліку пайовиків від 11 листопада 2016 року № 2, які брали пайову участь по реконструкції (будівництву) нежитлової будівлі з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1, витягу з переліку пайовиків, які брали пайову участь по реконструкції (будівництву) нежитлової будівлі з вбудованими нежитловими приміщеннями за вказаною адресою, та технічного паспорта на офіс від 15 листопада 2016 року - державний реєстратор зареєстрував за ОСОБА_1 право приватної власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення за згаданою адресою.
Не погоджуючись з цим рішенням державного реєстратора, ТОВ "Октант-Центр" звернулося до суду із цим адміністративним позовом, задовольняючи який та скасовуючи рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права приватної власності на нежитлове приміщення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що державний реєстратор на порушення Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" провів державну реєстрацію права приватної власності на нежитлове приміщення за ОСОБА_1 без документа, що посвідчує право власності ЖБК "Проскурів-Центр" на вказаний об`єкт нерухомого майна до, а також після його реконструкції.
При цьому декларація № ХМ 143163050425 від 31 жовтня 2016 року про готовність до експлуатації об`єкта (офіси та магазин на АДРЕСА_1 ), який належить до І-ІІІ категорії складності, не може бути доказом того, що ЖБК "Проскурів-Центр" є власником вказаного об`єкта нерухомого майна.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями про задоволення позову, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2017 року й ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
На переконання ОСОБА_1, висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи через їх неповне з`ясування.
Водночас ОСОБА_1 указує, що оскільки спірні правовідносини щодо реєстрації права власності пов`язані з виникненням у ЖБК "Проскурів-Центр" права власності на спірний об`єкт нерухомості на підставі цивільно-правової угоди, то цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин, тому підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.
Відзивів на касаційну скаргу учасниками справи до суду не подано.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Так, згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - у редакції, чинній на час вирішення цієї справи судами попередніх інстанцій; КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пункт 1 частини першої статті 3 КАС справою адміністративної юрисдикції визнавав публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.