Постанова
Іменем України
21 січня 2020 року
м. Київ
справа № 369/1850/18
провадження № 61-18948св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Кривцової Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Позовна заява мотивована тим, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 грудня 2017 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених частинами першою, третьою, четвертою статті 358, частинами першою та другою статті 190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 закрито. Під час розгляду судом клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні указаних злочинів.
Згідно із вказаною ухвалою районного суду у період з 14 серпня 2008 року по 8 вересня 2008 року ОСОБА_2 злочинними діями, які виразилися у підробці та використанні підроблених платіжних доручень, завдав йому матеріальні збитки на загальну суму 37 602,40 грн. Відповідно до статті 625 ЦК України відповідач має повернути йому грошові кошти з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.
Протиправними діями ОСОБА_2 йому завдані й інші збитки, які полягають у втраті собівартості національної валюти у зв`язку із коливанням її курсу, втраченої вигоди, також йому завдано моральну шкоду.
Станом на 10 вересня 2008 року курс гривні до долара США становив 4,85 грн за 1 долар США, тобто, у перерахунку 37 602,40 грн на долар США у нього було викрадено коштів на суму 7 753 долари США. Станом на день подання позовної заяви указана сума у перерахунку до національної валюти становить 207 007,03 грн.
ОСОБА_1 зазначав, що він також зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки у випадку розміщення указаних коштів на депозитному рахунку будь-якого банку він отримав би дивіденди у розмірі 98 551,34 грн.
Діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яка виразилася у моральних стражданнях пов`язаних із крадіжкою коштів, яку він оцінив у 100 000,00 грн.
Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в розмірі 299 473,16 грн за завдання матеріальної шкоди, упущену вигоду у розмірі 98 551,34 грн та 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 11 800,00 грн.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду за захистом свого права,про застосування наслідків якого заявлено стороною у справі.
При цьому суд виходив з того, що з моменту вчинення відповідних кримінальних правопорушень у 2008 році та з моменту внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у 2013 році відомостей про скоєння злочинів, передбачених КК України, ОСОБА_1 міг знати про порушення свого цивільного права, проте звернувся до суду за захистом своїх прав лише 17 лютого 2018 року, тобто з пропуском строку позовної давності, заяви про поновлення строку до суду не подав. При цьому суд послався на відповідні судові рішення Верховного Суду України, зокрема: №6-68цс15 від 16 вересня 2015 року, № 6-75цс15 від 03 лютого 2016 року, та прецедентну практику Європейського суду з прав людини у справах: ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Російської Федерації (OAO Neftyanaya kompaniya YUKOSv. Russia); "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" (Case of Stubbings andothers v. The United Kingdom)).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 квітня 2019 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану злочином шкоду у розмірі 37 602,40 грн, три проценти річних у розмірі 3 384,21 грн, інфляційні у розмірі 26 746,30 грн, а всього - 67 732,91 грн.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 677,32 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачу внаслідок кримінального правопорушення з боку відповідача, який протиправно заволодів коштами на суму 37 602,40 грн, завдано майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, а також підлягає стягненню у межах позовної давності три проценти річних у розмірі 3 384,21 грн, інфляційні у розмірі 26 746,30 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом в межах визначеного статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності після звільнення відповідача від кримінальної відповідальності, так як обставини злочину передбачали необхідність досудового розслідування.
Суд також послався на судові рішення Європейського суду з прав людини у справах: ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Російської Федерації (OAO Neftyanaya kompaniya YUKOS v. Russia); "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" (Caseof Stubbings and others v. The United Kingdom)).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано зі Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 369/1850/18. Клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконаннясудового рішення задоволено. Зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року до закінчення касаційного провадження.
У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції невірно застосував положення ЦК України про позовну давність. Із часу вчинення правопорушення пройшло вісім років і особа, право якого порушене, знала про час його вчинення, про особу яка це вчинила, зазначаючи саме його як особу, яка заволоділа коштами у свої заявах про вчинення злочину із 2008 року, проте з цивільним позовом до суду в кримінальному провадженні ОСОБА_1 не звертався. Відлік позовної давності обчислюється з того моменту коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Також послався на відповідні судові рішення Верховного Суду України та ті самі судові рішення Європейського суду з прав людини, що й апеляційний суд.
ОСОБА_1 судове рішення апеляційного суду не оскаржив.
Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 до суду не подав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 березня 2017 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частинами першою, третьою, четвертою статті 358, частинами першою та другою статті 190 КК України.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 грудня 2017 року звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених частинами першою, третьою, четвертою статті 358, частинами першою та другою статті 190 КК України,у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 закрито (а.с. 7-12).
Згідно з ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 грудня 2017 року у серпні-вересні 2008 року ОСОБА_2, маючи прямий умисел, направлений на використання завідомо підробленого офіційного документа, корисливий мотив, із метою подальшого незаконного заволодіння грошовими коштами, належними фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), які знаходились на розрахунковому рахунку останнього, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, виготовляв платіжні доручення, які засвідчував підписом від імені ФОП ОСОБА_1, тим самим підроблюючи їх, та використовував їх шляхом надання до акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" у м. Вишневому Київської області і перерахування коштів з рахунку ФОП ОСОБА_1, заволодів і розпорядився цими коштами на загальну суму 37 602,40 грн.
30 квітня 2013 року було відкрите кримінальне провадження № 42013100200000160, а повідомлення про підозру ОСОБА_2 у кримінальному провадженні вручено слідчим 09 березня 2017 року, про що 10 березня 2017 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за кожним епізодом заволодіння коштами (номери записів № 3-12).
Наведене підтверджується витягом з кримінального провадження № 42013100200000160, з якого вбачається, що 30 квітня 2013 року відомості про порушення кримінального провадження були внесені до ЄРДР по факту вчинення правопорушення невідомою особою (записи № 1 і № 2), після чого лише 10 березня 2017 року до ЄРДР внесені записи за номерами 3-12 про встановлення 09 березня 2017 року особи, яка вчинила правопорушення і якій пред`явлено підозру (а.с. 173-180).
Указане підтверджується матеріалами кримінального провадження № 42013100200000160 та наявним у справі описом документів кримінального провадження (а.с. 49-52), з яких вбачається, що після неодноразових звернень потерпілого ОСОБА_1 у березні 2017 року ОСОБА_2 вручено підозру та допитано у якості підозрюваного (а.с. 52 зворот), після чого у березні 2017 року до суду прокурором направлене клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності.
Указане клопотання надійшло до суду 15 березня 2017 року і ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2017 року (справа № 369/2838/17, провадження № 1-кп/369/334/17) було призначене до розгляду на 21 березня 2017 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.