Постанова
Іменем України
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 304/1420/17
провадження № 61-38593св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Закарпатський обласний військовий комісаріат,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 29 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 08 травня 2018 року у складі колегії суддів: Бисаги Т. Ю., Готри Т. Ю., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Закарпатського обласного військового комісаріату про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Позов мотивований тим, що за результатами розгляду адміністративної справи № 807/866/15 за його позовом до Закарпатського обласного військового комісаріату про визнання наказу незаконним та зобов`язання вчинити дії скасовано наказ військового комісара Закарпатського обласного військового комісаріату від 17 квітня 2015 року № 101 про виключення позивача зі списку особового складу Великоберезнянсько-Перечинського об`єднаного районного військового комісаріату Закарпатської області.
ОСОБА_1 просив суд стягнути із Закарпатського обласного військового комісаріату на його користь середній заробіток за весь час затримки за період з 17 квітня 2015 року по день фактичного розрахунку - 18 вересня 2017 року, а також витребувати із Закарпатського обласного військового комісаріату інформацію про розмір середнього заробітку перед його звільненням з військової служби.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 29 січня 2018 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного військового комісаріату про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку закрито.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що спір, який виник між позивачем та Закарпатським обласним військовим комісаріатом як суб`єктом владних повноважень, є публічно-правовим, а тому пред`явлені позивачем вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку згідно зі статтею 117 КЗпП України повинні вирішуватись у порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 08 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 29 січня 2018 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, та норми матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні цього спору, обґрунтовано закрив провадження у справі, а також роз`яснив позивачу його право на звернення з цим позовом у порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 29 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 08 травня 2018 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що указаний позов пред`явлено до суду для вирішення вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку згідно зі статтею 117 КЗпП України унаслідок невиконання відповідачем обов`язку з виплати належних працівнику сум при звільненні (стаття 116 КЗпП України), а тому спір стосується трудових правовідносин. Судами проігноровані роз`яснення, надані у листі Міністерства соціальної політики України від 24 липня 2013 року № 774/13/84-13к "Щодо поширення КЗпП України на військовослужбовців", а також правові висновки Верховного Суду України щодо цього питання, викладені у постанові від 27 березня 2013 року у справі № 6-15цс13.
Вимоги позивача підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, а судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу Закарпатський обласний військовий комісаріат до суду не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 29 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 08 травня 2018 року і витребувано із Перечинського районного суду Закарпатської області цивільну справу № 304/1420/17.
У липні 2018 року справа № 304/1420/17 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного військового комісаріату про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є підполковником запасу та проходив військову службу на офіцерських посадах у Збройних Силах України в період з 1992-2015 роки.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року в адміністративній справі № 807/866/15 позов ОСОБА_1 до Закарпатського обласного військового комісаріату задоволено частково та визнано незаконним наказ військового комісара Закарпатського обласного військового комісаріату від 17 квітня 2015 року № 101 про виключення підполковника ОСОБА_1 зі списку особового складу Великоберезнянсько-Перечинського об`єднаного районного військового комісаріату Закарпатської області без повного розрахунку за нормами забезпечення.
Зобов`язано військового комісара Закарпатського обласного військового комісаріату скасувати наказ (по стройовій частині) від 17 квітня 2015 року № 101 та видати новий наказ (по стройовій частині) військового комісара Закарпатського обласного військового комісаріату про виключення ОСОБА_1 зі списку особового складу Великоберезнянсько-Перечинського об`єднаного районного військового комісаріату Закарпатської області після виплати заборгованості по недоотриманому речовому майну, що підлягає видачі при звільненні в запас, в розмірі 8 423,77 грн.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2016 року у вказаній справі апеляційну скаргу Закарпатського обласного військового комісаріату задоволено, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року в частині визнання незаконним наказу військового комісара Закарпатського обласного військового комісаріату від 17 квітня 2015 року № 101 про виключення підполковника ОСОБА_1 зі списку особового складу Великоберезнянсько-Перечинського об`єднаного районного військового комісаріату Закарпатської області без повного розрахунку за нормами забезпечення та зобов`язання військового комісара Закарпатського обласного військового комісаріату скасувати наказ по стройовій частині від 17 квітня 2015 року № 101 та видати новий наказ по стройовій частині військового комісара Закарпатського обласного військового комісаріату про виключення ОСОБА_1 зі списку особового складу Великоберезнянсько-Перечинського об`єднаного районного військового комісаріату Закарпатської області після виплати заборгованості по недоотриманому речовому майну, що підлягає видачі при звільненні в запас, в розмірі 8 423,77 грн скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині відмовлено.
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.