ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2020 року
м. Київ
справа № 363/5250/14
провадження № 61-36241 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 травня 2016 року у складі судді Купрієнка С. І. та на постанову апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2018 року у складі колегії суддів Ігнатченко Н. В., Фінагєєва В. О., Сушко Л. П., касаційну скаргу Мандика Вадима Анатолійовича, який діє на підставі довіреності в інтересах публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", на постанову апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2018 року,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В грудні 2014 року банк звернувся до суду із позовом та з урахуванням уточнень до нього просив стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору від 28 липня 2008 року № 11376755000 в розмірі 66 611,7 доларів США, з яких 57 943,99 доларів США заборгованості по кредиту та 8 667,71 доларів США заборгованості по процентах, а також 39 530,65 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості, яка складається з 5 241,33 грн пені за прострочення сплати кредиту та 34 289,32 грн пені за прострочення сплати процентів, 3 654 грн судових витрат по сплаті судового збору.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 28 липня 2008 року АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 11376755000, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у сумі 60 000 доларів США на строк до 28 липня 2036 року зі сплатою 13,5 % річних.
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором банк та ОСОБА_2 28 липня 2008 року уклали договір поруки № 219952.
Відповідачі порушили свої зобов`язання, передбачені умовами кредитного договору щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого станом на 12 травня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 66 611,7 доларів США.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 13 травня 2016 року позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 66 611,7 доларів США, з яких 57 943,99 доларів США заборгованості по кредиту та 8 667,71 доларів США заборгованості по процентах, а також 39 530,65 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості, яка складається з 5 241,33 грн пені за прострочення сплати кредиту та 34 289,32 грн пені за прострочення сплати процентів, 3 654 грн судових витрат по сплаті судового збору.
Суд першої інстанції виходив із того, що встановленими обставинами справи підтверджується заборгованість відповідачів перед банком, тому наявні підстави для її стягнення.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 травня 2016 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором від 28 липня 2008 року № 11376755000 в розмірі 39 530,65 грн та 3 654 грн судових витрат по сплаті судового зборускасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 травня 2016 року у частині стягнення з відповідачів на користь банку 57 943,99 доларів США заборгованості за кредитом та 8 667,71 доларів США заборгованості по процентах залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що поза увагою суду першої інстанції залишилося положення закону про те, що пеня обчислюється у національній валюті за кожен місяць прострочення і підлягає обрахуванню у гривні на час прострочення, а не на кінцевий строк нарахування пені, що значно впливає на загальну суму заборгованості у зв`язку зі зміною курсу іноземної валюти.
Апеляційний суд врахував поведінку позивача під час апеляційного розгляду справи, спрямовану на затягування розгляду справи, зокрема ігнорування ним процесуальних обов`язків щодо подання доказів та систематичну неявку в судові засідання за викликом, у зв`язку з чим змінив порядок розподілу судових витрат та відмовив ПАТ "УкрСиббанк" у стягненні з відповідачів 3 654 грн сплаченого за подачу позовної заяви судового збору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення.
У червні 2018 року Мандик В. А., який діє на підставі довіреності в інтересах ПАТ "УкрСиббанк", подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення апеляційного суду
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі за касаційною скаргою Мандика В. А., який діє на підставі довіреності в інтересах ПАТ "Укрсиббанк".
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" про стягнення заборгованості.
В обґрунтування вимог за касаційною скаргою посилається на те, що суд першої інстанції не повідомив його про розгляд справи, повістка йому за основним місцем проживання не вручена, а повернута до суду за закіченням терміну зберігання. Стверджує, що заява про збільшення позовних вимог, подана банком, не була надіслана відповідачам, а банк не сплатив судовий збір за збільшені позовні вимоги.
Зазначає, що відповідно до поданого банком розрахунку він 17 травня 2010 року сплатив 59 102,67 доларів США, тобто погасив заборгованість у повному обсязі.
Стверджує, що за його клопотанням апеляційний суд двічі призначав судово-економічну експертизу, яку не було проведено через ненадання банком експерту матеріалів, про які той клопотав. Вважає, що суд повинен був самостійно витребувати ці матеріали та передати їх експертній установі.
Зазначає, що на його замовлення особа з вищою економічною освітою провела контррозрахунок, відповідно до якого розмір простроченої заборгованості становить 59 838,24 долари США, а не 66 611,7 доларів США.
Доводи представника позивача
У касаційній скарзі Мандик В. А., який діє на підставі довіреності в інтересах ПАТ "Укрсиббанк", просить скасувати рішення апеляційного суду в частині відмови у стягненні з відповідачів 3 654 грн судових витрат по сплаті судового збору як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати в рівних частках по 1 827 грн з кожного.
Представник позивача зазначає, що банк не ігнорував обов`язки щодо подання доказів, оскільки надання експерту додаткових матеріалів на його клопотання можливе лише у разі задоволення такого клопотання судом та прийняття відповідної ухвали. Суд не прийняв жодних ухвал за результатами розгляду клопотань експерта.
Стверджує, що участь сторони в судовому засіданні є процесуальним правом, а не обов`язком, в усіх випадках неявки представника позивача до суду надсилалися відповідні клопотання.
Мотивує скаргу тим, що положення пункту 3 частини третьої статті 141 ЦПК України не встановлюють підстав для відмови у стягненні судових витрат.
Судові рішення в частині вирішення позову про стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором у касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
04 вересня 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу представника ПАТ "Укрсиббанк", у якому відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення апеляційного суду в частині відмови у стягненні судового збору залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 08 липня 2008 року АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 11376755000, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 60 000 доларів США, що еквівалентно 290 568 грн за курсом НБУ на день укладення договору, а позичальник зобов`язався повернути кредит у повному обсязі не пізніше 28 липня 2036 року та сплатити 13,5 % річних за користування кредитними коштами.
Пунктом 1.2.2 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановленні графіком погашення кредиту, але в будь якому випадку не пізніше 28 липня 2036 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін.
Згідно з пунктом 6.1 кредитного договору банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з пунктом 1.2.2 цього договору, та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту.
З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором 28 липня 2008 року банк та ОСОБА_2 уклали договір поруки № 11376755000, за умовами якого поручитель зобов`язалася солідарно відповідати перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов`язань по кредитному договору.