Постанова
Іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 156/1134/18
провадження № 61-13668св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - служба у справах дітей Іваничівської райдержадміністрації Волинської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 19 квітня 2019 року у складі судді Нєвєрова І. М. та постанову Волинського апеляційного суду від 20 червня 2019 року у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., Карпук А. К.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини.
Позов мотивовано тим, що з 14 травня 2016 року він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Сімейне життя з відповідачем не склалося, тому 04 жовтня 2017 року шлюб було розірвано. Ще до розірвання шлюбу через складні відносини з відповідачем він змушений був жити окремо, син залишився проживати з матір`ю. Розпорядженням голови Іваничівської районної державної адміністрації Волинської області № 151 від 31 травня 2018 року йому встановлено наступний порядок участі у вихованні та особистому спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 : щопонеділка, щовівторка, щосереди, щоп`ятниці з 16-00 години до 18-00 години, за місцем фактичного проживання матері, у її присутності, з урахуванням режиму дня та станом здоров`я дитини. Відповідачу було роз`яснено не чинити перешкоди у спілкуванні з сином. Проте, ОСОБА_2 відмовилася виконувати дане розпорядження. Враховуючи, що син не відвідує дошкільний заклад, де б він міг бачитися з дитиною, то вичерпалися всі можливі засоби досудового вирішення питання спілкування та його участі у вихованні власного сина. Так як на територію подвір`я і до будинку його відповідач не пускає, а також враховуючи ту обставину, що дане розпорядження обмежує його права тільки 2-ма годинами спілкування в день, то вважає, що має право на особисте виховання дитини за своїм місцем проживання.
Просить зобов`язати відповідача не чинити йому перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_3 та визначити наступний спосіб участі у спілкуванні та вихованні сина, а саме, щопонеділка, щоп`ятниці з 16-00 год. до 18-00 год. та щовівторка з 18-00 год. до 20-00 год. наступного дня (середи) з перебуванням сина за місцем проживання батька та проведенням вільного часу ініціатива вибору яких належить батькові, за узгодженням з дитиною.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 19 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 20 червня 2019 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Іваничівської райдержадміністрації Волинської області, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 та визначити ОСОБА_1 такий спосіб у спілкуванні з сином:
- систематичні побачення з сином щопонеділка та щоп`ятниці з 16-00 год. до 18-00 год. за місцем проживання чи перебування батька, без присутності матері, за умови дотримання прав та інтересів дитини та протягом шести місяців, з дня набрання рішенням законної сили, - у присутності представника органу опіки та піклування Грядівської сільської ради Іваничівського району Волинської області.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що визначений порядок участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною максимально відповідає інтересам сторін та не суперечитиме інтересам дитини і сприятиме її нормальному розвитку та емоційному стану.
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У липні 2019 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 19 квітня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 20 червня 2019 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у справі відсутні докази того, що відповідач чинила перешкоди позивачу в побаченнях з сином, позивач сам не приходить до сина. Суди не врахували інтереси дитини. Вважає, що зустріч малолітньої дитини з батьком повинні проходити у присутності матері, за місцем проживання дитини з урахуванням її режиму дня та здоров`я.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються лише в частині задоволених позовних вимог, в іншій частині не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
Аргументи учасників справи
Відзив до суду касаційної інстанції від учасників справи не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
20 серпня 2019 року матеріали цивільної справи № 638/19159/17 надійшли до Верховного Суду.
22 серпня 2019 року матеріали цивільної справи передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Суди встановили, що сторони - позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .