Постанова
Іменем України
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 661/967/16-ц
провадження № 61-35554св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараш А. А., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області в складі судді Чирського Г. М. від 06 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області в складі суддів: Базіль Л. В., Бугрика В. В., Семиженка Г. В., від 19 жовтня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання недійсним договору про іпотечний кредит.
Позов обґрунтовано тим, що 24 жовтня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит, відповідно до умов якого він отримав кредитні кошти у розмірі 150 000 грн зі сплатою 15 % річних за користування кредитом зі строком погашення не пізніше 24 жовтня 2017 року.
24 жовтня 2007 року на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 24 жовтня 2017 року між сторонами було укладено договір іпотеки.
02 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит від 24 жовтня 2008 року, за умовами якої банк надав позичальнику строковий кредит у розмірі 31 329,69 дол. США, на строк з 02 вересня 2008 року по 24 жовтня 2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Станом на 02 вересня 2008 року залишок заборгованості по договору про іпотечний кредит від 24 жовтня 2007 року складає 145 369 грн 69 коп., що еквівалентно 31 329 дол. США 69 цента. Періодом сплати заборгованості за кредитом сторонами було визначено 18 число кожного місяця.
12 серпня 2014 року між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору про іпотечний кредит від 24 жовтня 2007 року, якою сторони дійшли згоди про те, що суму заборгованості, що виникла в період з дати надання позичальнику кредиту до дати підписання цієї додаткової угоди зменшити на 567 498 грн 97 коп., а саме відсотки у розмірі 221 430 грн 94 коп., пені у розмірі 346 068 грн 03 коп.; у графі погашення кредиту сторони передбачили, що у разі порушення позичальником будь - якого зобов`язання, передбачених у графіку погашення кредиту понад 31 день позичальник сплачує штраф у розмірі 567 498 грн 97 коп. Пункт 1 кредитного договору виклали в наступній редакції: кредитор зобов`язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 150 000 грн та на споживчі потреби у розмірі 37 263 грн 50 коп., шляхом перерахування на рахунок, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 150 000 грн та на споживчі потреби у розмірі 37 263 грн 50 коп. та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 23 % річних, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % річних від суми виданого кредиту у момент надання кредиту. Кредит надається у вигляді не поновлювальної лінії строком погашення не пізніше 18 жовтня 2019 року. Періодом сплати визначено 21 число кожного місяця ануїтет ними платежами в сумі не менше 5 184 грн 19 коп.
12 серпня 2014 року між банком та позивачем було укладено додаткову угоду до іпотечного договору, а 14 серпня 2014 року укладено договір про внесення змін № 1 до іпотечного договору від 24 жовтня 2007 року.
Посилаючись на те, що кредитний договір є таким, що укладений з суттєвим порушенням істотних умов договору встановлених законодавством України, що регулюють спірні правовідносини, які необхідні для його укладення, з використанням елементів нечесної підприємницької практики всупереч існуючих норм і вимог, позивач просив суд визнати недійсним кредитний договір від 24 жовтня 2017 року, укладений між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 06 березня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутні підстав для визнання спірного кредитного договору недійсним відповідно до положень статей 11, 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки позивач перед його укладенням ознайомився з текстом і умовами договору та власноручно його підписав, що є свідченням того, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 19 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 06 березня 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, на думку скаржника, не повно дослідили зібрані у справі докази та дійшли помилкових висновків про відмову у позові. Спірний кредитний договір укладений з використанням банком елементів нечесної підприємницької практики. Кредитний договір не має детального розпису загальної вартості кредиту та за своїм змістом не відповідає ЦК України та Закону України "Про захист прав споживачів".
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 24 жовтня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", укладено договір про іпотечний кредит № HEN0GI000000628, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 150 000 грн зі строком повернення до 24 жовтня 2017 року зі сплатою 15 % на місяць.
24 жовтня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором було укладено іпотечний договір № HEN0GI0000000628, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок садибного типу зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на які розміщена зазначений об`єкт нерухомості.
02 серпня 2008 року між ЗАТ КБ ПриватБанк, правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит № HEN0GI0000000628 від 24 жовтня 2007 року, відповідно до умов якої зміст кредитного договору було викладено в іншій редакції: у п. 8.1 угоди було зазначено, що банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування на рахунок № НОМЕР_1 на строк з 02.09.2008 року по 24.10.2017 рік включно у вигляді строкового кредиту у розмірі 31 329,67 доларів США на покращення житлових умов нерухомості, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 3% річних від суми зареєстрованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 7.2 даного договору. Станом на 02.09.2008 року залишок заборгованості по договору про іпотечний кредит № HEN0GI0000000628 від 24 жовтня 2007 року складає 145 369,69 грн, що еквівалентно 31 329,67 доларів США. Періодом сплати визначено вважати 18 число кожного місяця. Кредит надається в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в зазначені даним договором строки (п. 8.2 угоди).
12 серпня 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 підписали додаткову угоду до іпотечного договору № HEN0GI0000000628 від 24 жовтня 2007 року, якою визначили повернути кредит у розмірі 187 263,50 грн до 18 жовтня 2019 року у строки та на умовах, зазначених у договорі про іпотечний кредит, сплатити відсотки за користування кредитом з 12 серпня 2014 року у розмірі 23,04 % річних у строки та на умовах, визначених у договорі про іпотечний кредит.
Пунктом 1.2 спірного договору визначено детальний опис загальної вартості кредиту, який вказаний у п.п.1.1, 2.1.1, 2.1.1, 2.1.3, 2.4, 4.1, 5.2, 5.3.3., 5.3.3, 5.3.12, 6.3, 6.5 цього договору, а саме; сум кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, затрат на укладення договорів страхування та договорів забезпечення, встановлено мінімальну суму щомісячного платежу, визначено порядок нарахування відсотків та інших платежів.
Підписанням цього договору позичальник підтвердив, зокрема, що він володіє всіма документами, що необхідні для оформлення цього договору; що він у повному обсязі розуміє всі умови цього договору, свої права та обов`язки за цим договором і погоджується з ним.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Відповідно до частин першої - п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.