ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2020 року
м. Київ
справа № 325/946/18
провадження № 61-6377 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи - ОСОБА_3, Приазовська районна державна адміністрація, Новомосковська районна державна адміністрація,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Астаф`єва Геннадія Владленовича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 31 жовтня 2018 року в складі судді Діденка Є. В. та на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 лютого 2019 року в складі колегії суддів Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 та просила позбавити відповідача батьківских прав відносно себе й призначити ОСОБА_3 своїм піклувальником.
Позов обґрунтований тим, що неповнолітня ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом 15 років проживає разом зі своєю бабусею ОСОБА_3, яка її виховує та утримує.
Мати позивача ОСОБА_2 життям дочки не цікавиться, не приїжджає, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватися й піклуватися про дитину.
Із 2013 року на підставі рішення суду з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти, які відповідач не сплачує.
На момент пред`явлення даного позову в матері є інша сім`я, в якій у неї народилося двоє дітей.
ОСОБА_1 зазначає, що наявність у ОСОБА_2 батьківських прав негативно позначається на її житті, оскільки без її згоди позивач не може вчиняти ряд дій цивільно-правового характеру, зокрема, отримати паспорт, зареєструвати своє місце проживання, вступити до навчального закладу.
Позивач уважає, що вказані обставини свідчать, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 31 жовтня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довела в установленому порядку наявність обставин, які можуть бути підставою для застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення відповідача батьківських прав.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 31 жовтня 2018 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
22 березня 2019 року адвокат Астаф`єв Г. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Указує, що суди безпідставно не врахували неприязні стосунки між дочкою й матір`ю, несплату останньою аліментів і її небажання спілкуватися з дочкою.
Відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на дану касаційну скаргу, в якому вона просила задовольнити касаційну скаргу, скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає зі своєю бабусею ОСОБА_3 .
Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2013 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_1 в розмірі 500 грн щомісячно.
Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 30 липня 2014 року відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задоволено, позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітньої дочки ОСОБА_1 .
Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 18 серпня 2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області задоволено, поновлено ОСОБА_2 в батьківських правах відносно її неповнолітньої дочки ОСОБА_1 .
Із грудня 2016 року по березень 2017 року ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2, сестрою та вітчимом у с. Гамівка Приазовського району Запорізької області.
Під час спільного проживання між матір`ю та ОСОБА_1 не склались відносини, вони не змогли порозумітись, оскільки дитина змінила звичне для неї оточення, не змогла знайти спільну мову з вітчимом (чоловіком ОСОБА_2 ), дитині здавалось, що мати любить її менше, ніж сестру ОСОБА_6. В результаті виниклого конфлікту, ОСОБА_1 за її власним бажанням повернулась до бабусі ОСОБА_3
Із 15 квітня 2017 року позивач знову почала проживати разом з бабусею ОСОБА_3, спочатку на території Приазовського району Запорізької області для того, щоб закінчити школу, а з вересня 2017 року вони повернулись до смт Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, де мешкають і на даний час.
20 квітня 2017 року ОСОБА_2 склала заяву, в якій дозволила тимчасове проживання неповнолітньої дочки разом із бабусею ОСОБА_3
ОСОБА_3 добре піклується про ОСОБА_1, забезпечує її всім необхідним, дитина навчалась у школі, відвідувала школу мистецтв та гурток "Циркова студія".
На даний час ОСОБА_1 навчається у КУ вищої освіти "Дніпропетровський педагогічний коледж" (м. Дніпро), проживає у гуртожитку, за який сплатила ОСОБА_3 .
Згідно з висновками психолога від 26 січня 2018 року, 09 лютого 2018 року та 03 жовтня 2018 року під час проживання ОСОБА_1 з матір`ю взаємовідносини в родині матері не виправдали очікувань дівчинки, ОСОБА_1 відчувала себе непотрібною, порівнюючи відносини матері до молодшої сестри ОСОБА_6, відчувала різницю не на свою користь, сформувалась образа на матір і її чоловіка. З появою молодшого братика ОСОБА_7 дівчинка відчула себе ще більш непотрібною. В той же час дівчинка вважає бабусю ОСОБА_3 близькою і рідною людиною, хоча емоційної близькості між ними не відчувається, відносини у них нестабільні, бабуся не завжди в змозі контролювати дівчинку, коли та веде себе зухвало.
ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 24 396,50 грн, а також їй нарахований штраф у розмірі 12 198,25 грн за невиконання в примусовому порядку рішення суду, що підтверджується Розрахунком Приазовського районного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 12 вересня 2018 року.
Відповідно до довідки Приазовської селищної ради від 11 жовтня 2018 року № 3414, ОСОБА_2 мешкає в АДРЕСА_1, разом з чоловіком ОСОБА_5, дочкою ОСОБА_6, 2007 року народження, й сином ОСОБА_7, 2017 року народження.
Згідно з довідками УПСЗН № 2334 та № 2335 ОСОБА_2 отримує допомогу при народженні дитини в сумі 860 грн щомісячно. Як пояснила в суді апеляційної інстанції відповідач, вона доглядає маленького сина ОСОБА_7, який народився в грудні 2017 року, і займається домашнім господарством, інших доходів у неї немає, сім`ю утримує її чоловік ОСОБА_5, а тому вона не має можливості сплачувати аліменти в повному обсязі.
Згідно з наданим розрахунком і квитанціями ОСОБА_2 сплатила аліменти в лютому 2018 року - 1000 грн, у березні 2018 року - 500 грн, у квітні 2018 року - 500 грн.
У зв`язку з необхідністю отримання паспорта ОСОБА_1 в березні 2018 року звернулася до матері, після чого ОСОБА_2 11 квітня 2018 року відправила дочці засобами поштового зв`язку свій паспорт, ідентифікаційний номер і свідоцтво про народження дитини.