Постанова
Іменем України
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 2-4211/09
провадження № 61-15860св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, що подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Костіва О. З., Сташківа Б. І., Щавурської Н. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до розписки від 29 вересня 1998 року він позичив відповідачу 10 000 доларів США строком повернення до 01 червня 1999 року.
Зазначав, що протягом 2000-2008 років ОСОБА_2 частково повернув борг у сумі 1 450 доларів США, а неповернутою залишилася сума у розмірі 8 550 доларів США.
Уточнивши позов, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 8 550 доларів США, що станом на 26 червня 2009 року еквівалентно 65 223, 67 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 26 червня 2009 року у складі судді Хоми М. В. позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 65 223,67 грн боргу та 908,35 грн судових витрат.
Рішення районного суду мотивоване тим, що позивачем доведено наявність непогашеного боргу згідно з розпискою від 29 вересня 1998 року у сумі 8 550 доларів США. При цьому районний суд відхилив твердження відповідача про те, що розписка написана ним під впливом психічного тиску з боку позивача чи інших осіб.
Районний суд зазначив, що строк позовної давності переривався вчиненням відповідачем платежів протягом 2000-2008 років.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 14 січня 2010 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 26 червня 2009 року залишено без задоволення та зазначено, що розгляд справи проводився у загальному порядку і у справі не ухвалювалося заочного рішення.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 червня 2009 року відмовлено.
Оскаржуваною ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 червня 2009 року повернуто скаржнику.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що предметом розгляду у справі є правовідносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення боргу у зв`язку з невиконанням договору позики, а ОСОБА_3 не є безпосереднім учасником спірних правовідносин.
З огляду на зазначене, апеляційний суд вказав, що стягнення боргу згідно з договором позики не може визнаватися порушенням прав тих осіб, які не є учасниками цього договору.
Ураховуючи те, що судовим рішенням у справі вирішений спір щодо стягнення боргу із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуваним судовим рішенням безпосередньо не вирішено питання щодо прав чи інтересів ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що оскільки вона та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 02 лютого 1985 року, відтак у них виник солідарний обов`язок з повернення коштів ОСОБА_1 на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 червня 2009 року.
Стверджує, що оскаржувана ухвала апеляційного суду виходить за межі процедурних питань та перешкоджає провадженню у справі, оскільки висновки суду про повернення апеляційної скарги є помилковими.
Зазначає, що обмеживши коло учасників правочину лише ОСОБА_2 та ОСОБА_1, апеляційний суд фактично вирішив справу по суті.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_3 про наявність боргу у ОСОБА_2 знала, отже, посилання на наявність солідарної відповідальності за порушення боргових зобов`язань не можуть бути підставою для скасування законного судового рішення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У жовтні 2019 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою судді Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 грудня 2019 року справу призначено до розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.