ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2020 року
м. Київ
справа № 466/150/17
провадження № 61-43009 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Лвівське комунальне підприємство "Львівелектротранс",
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2017 року в складі судді Зими І. Є. та на постанову апеляційного суду Львівської області від 11 липня 2018 року в складі колегії суддів Мельничук О. Я., Крайник Н. П. і Савуляк Р. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
03 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ЛКП "Львівелектротранс" і з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати незаконними та скасувати накази ЛКП "Львівелектротранс" від 07 грудня 2016 року № 634-с, від 12 грудня 2016 року № 645-с про накладення на нього дисциплінарних стягнень та від 13 грудня 2016 року № 646-п про звільнення з роботи, поновити його на посаді ревізора з безпеки руху відділу безпеки руху ЛКП "Львівелектротранс" з 14 грудня 2016 року, стягнути з відповідача 87 447,23 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 50 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що з 2007 року працює на посаді ревізора з безпеки руху відділу безпеки руху ЛКП "Львівелектротранс".
У грудні 2016 року його двічі безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено з посади за систематичне невиконання посадових обов`язків.
Позивач уважав дані накази незаконними, оскільки він належним чином виконував свої посадові обов`язки, а накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та наказ про звільнення не містять достатнього обґрунтування.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2017 року позов задоволено частково, визнано незаконними та скасовано накази ЛКП "Львівелектротранс" від 07 грудня 2016 року № 634-с, від 12 грудня 2016 року № 645-с про накладення на нього дисциплінарних стягнень та від 13 грудня 2016 року № 646-п.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді ревізора з безпеки руху відділу безпеки руху ЛКП "Львівелектротранс" із 14 грудня 2016 року.
Стягнуто з ЛКП "Львівелектротранс" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 50 156,92 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що факт систематичності невиконання позивачем своїх трудових обов`язків спростовується належними та допустимими доказами, а тому притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а також його звільнення з посади на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України здійснене роботодавцем із порушенням установленого законом порядку.
Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд виходив із її недоведеності.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Львівської області від 11 липня 2018 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2017 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовів, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21 серпня 2018 року ЛКП "Львівелектротранс" з пропуском строку на касаційне оскарження подало до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2018 року поновлено ЛКП "Львівелектротранс" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження в даній справі та відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у зв`язку з відсутністю обґрунтування необхідності такого зупинення.
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2018 року повторне клопотання ЛКП "Львівелектротранс" задоволено, зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2017 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду Львівської області від 11 липня 2018 року, в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, до завершення розгляду касаційної скарги.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Указує, що суди безпідставно вважали незаконним наказ про оголошення догани, неправильно застосували положення пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України та дійшли необґрунтованого висновку про необхідність стягнення з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Аналіз вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що судові рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 15 лютого 2007 року працював на посаді ревізора з безпеки руху відділу безпеки руху ЛКП "Львівелектротранс".
Наказом від 07 грудня 2016 року № 634-с позивачу оголошено догану за порушення трудової дисципліни в зв`язку з відсутністю на робочому місці 01 грудня 2016 року, оскільки ОСОБА_1 повинен був приступити до роботи 01 грудня 2016 року о 06 год. 30 хв., однак лише о 07 год. 05 хв. повідомив диспетчера про прибуття на робоче місце.
Відповідно до наданих ОСОБА_1 пояснень він не міг потрапити на робоче місце, оскільки охоронець, в якого зберігаються ключі, проводив обхід території.
Наказом від 12 грудня 2016 року № 645-с ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за зрив штанги струмоприймача тролейбуса на зупинці по вулиці Грінченка в місті Львові, який відбувся 05 грудня 2016 року.
Згідно з графіками змін 05 грудня 2016 року у ОСОБА_1 був неробочий день.
На підставі наказу від 13 грудня 2016 року № 646-п ОСОБА_1 звільнений із займаної посади за систематичне невиконання службових обов`язків на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.
Із 15 лютого 2007 року до 07 грудня 2016 року ОСОБА_1 не притягувався до матеріальної чи адміністративної відповідальності, заходи дисциплінарного чи громадського стягнення до нього не застосовувалися, що не заперечувалося учасниками справи.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду