ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2020року
м. Київ
справа № 219/11687/16-ц
провадження № 61-16471св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", подану його представником Дибовим Олександром Вікторовичем, на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 9 серпня 2017 року, ухвалене суддею Конопленко О. С., та рішення апеляційного суду Донецької області від 6 вересня 2017 року, ухвалене колегією у складі суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Кішкіної І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" (далі - ОКП "Донецьктеплокомуненерго") звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів.
Позивач зазначив, що рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2015 року у цивільній справі № 219/5690/14-ц стягнено з ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 17 095,78 грн; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 8 132,04 грн; заробітну плату за жовтень 2014 року у розмірі 609,76 грн; середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 25 837,58 грн.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 19 травня 2015 року апеляційну скаргу ОКП "Донецьктеплокомуненерго" відхилено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2015 року змінено в частині правового обґрунтування задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 25 837,58 грн. У іншій частині рішення залишено без змін.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 4 листопада 2015 року рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2015 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 19 травня 2015 року залишив без змін. Крім того, рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2015 року у справі № 219/3802/15-ц з ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на користь ОСОБА_1 стягнено середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 19 907,91 грн, а також моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2015 року змінено рішенням апеляційного суду Донецької області від 27 серпня 2015 року і зменшено розмір середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні до 1 027,24 грн, а суму, стягнену у відшкодування моральної шкоди, до 100 грн.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 листопада 2015 року рішення апеляційного суду Донецької області від 27 серпня 2015 року скасовано із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Позивач виконав судові рішення, проте у подальшому вони були скасовані.
Так, постановою Верховного Суду України від 11 травня 2016 року рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2015 року у справі № 219/5690/14-ц скасовано в частині задоволення позову про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у сумі 25 837,58 грн та відмовлено у задоволенні позову в цій частині.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2015 року у справі № 219/3802/15-ц скасовано рішенням цього ж суду від 28 липня 2016 року за результатами розгляду заяви ОКП "Донецьктеплокомуненерго" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОКП "Донецьктеплокомуненерго" про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди відмовлено у повному обсязі.
Вважаючи, що підстави для перерахування грошових коштів у загальній сумі 46 745,49 грн відпали, позивач направив вимоги ОСОБА_1 щодо повернення грошових коштів, проте отримав відмову.
Посилаючись на статтю 1212 ЦК України, ОКП "Донецьктеплокомуненерго" просило стягнути з ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у сумі 46 745,49 грн та судові витрати.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 9 серпня 2017 року позовні вимоги ОКП "Донецьктеплокомуненерго" до ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОКП "Донецьктеплокомуненерго" грошові кошти в сумі 1 000 грн та понесені судові витрати в сумі 29,48 грн. У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що перераховані позивачем на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 45 745,49 грн прирівнюються до заробітної плати, отже поверненню не підлягають. Задовольняючи позов у частині стягнення 1 000 грн, суд зазначив, що ці кошти стягнені у відшкодування моральної шкоди, тому вони не прирівнюються до заробітної плати, у зв`язку з цим підлягають поверненню.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 6 вересня 2017 року рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 9 серпня 2017 року в частині часткового задоволення позовних вимог скасоване. У задоволенні позовних вимог ОКП "Донецьктеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів відмовлено. У іншій частині рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 9 серпня 2017 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції в тому, що сума середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 45 745,49 грн прирівнюється до заробітної плати, отже поверненню не підлягає. Ухвалюючи рішення про відмову у стягненні 1 000 грн у відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції вказав, що таке відшкодування у трудовому спорі випливає з трудових правовідносин і відповідно до частини другої статті 382 ЦПК України поворот виконання рішення не допускається.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У жовтні 2017 року ОКП "Донецьктеплокомуненерго", в інтересах якого діяв представник за довіреністю ОСОБА_2, звернулось до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення апеляційного суду Донецької області від 6 вересня 2017 року та рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 9 серпня 2017 року в частині відмови у стягненні 45 745,49 грн безпідставно набутих коштів та ухвалити нове рішення, яким стягнути безпідставно набуті кошти у сумі 45 745,49 грн.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду і рішення суду першої інстанції у відповідній частині ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що суди помилково застосували до спірних правовідносин статтю 1215 ЦК України, оскільки вважає, що суми середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та моральна шкода не прирівнюються до заробітної плати, у зв`язку з чим підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України.
Заперечень на касаційну скаргу не надходило
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У 2018 році справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 9 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Артемівського міськрайонного суду від 11 лютого 2015 року у цивільній справі № 219/5690/14 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОКП "Донецьктеплокомуненерго" задоволено частково. Стягнено з ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 17 095,78 грн, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 8 132,04 грн, заробітну плату за жовтень 2014 року у розмірі 609,76 грн, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 25 837,58 грн без урахування прибуткового податку та інших обов`язкових платежів. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19 травня 2015 року апеляційну скаргу ОКП "Донецьктеплокомуненерго" відхилено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2015 року змінено в частині правового обґрунтування задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОКП "Донецьктеплокомуненерго" про стягнення на його користь середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 25 837,58 грн без урахування прибуткового податку та інших обов`язкових платежів. У іншій частині рішення залишено без змін.
Відповідно до копії постанови державного виконавця Василенко В.О. від 4 квітня 2015 року відкрито виконавче провадження № 47110655 з примусового стягнення з ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на користь ОСОБА_1 грошових коштів, стягнених на підставі рішення Артемівського міськрайонного суду від 11 лютого 2015 року.
Згідно копії постанови державного виконавця Василенко В. О. від 25 вересня 2015 року відкрито виконавче провадження № 48836651 з примусового стягнення з ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на корить ОСОБА_1 грошових коштів на підставі виконавчого листа, виданого Артемівським міськрайонним судом Донецької області 23 червня 2015 року на суму 1 127 грн.
Згідно копії постанови державного виконавця Василенко В. О. від 25 грудня 2015 року відкрито виконавче провадження № 49719488 з примусового стягнення з ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на корить ОСОБА_1 грошових коштів на підставі виконавчого листа, виданого Артемівським міськрайонним судом Донецької області 23 червня 2015 року на суму 20 907,91 грн.
Суди встановили, що позивач перерахував відповідачу за платіжними дорученнями:
- № 2649 від 22 червня 2015 року 25 837,58 грн на виконання постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції від 4 квітня 2015 року (виконавче провадження № 47110655, рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області у справі № 219/5690/2014-ц);
- № 2349 від 13 листопада 2015 року - 1 127 грн;
- № 239 від 18 січня 2016 року - 19 780,67 грн;
- № 3065 від 3 грудня 2015 року - 220,39 грн;
- № 391 від 22 січня 2016 року - 2 184,05 грн.
Постановою Верховного Суду України від 11 травня 2016 року заява ОКП "Донецьктеплокомуненерго" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 листопада 2015 року з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування норм матеріального правау подібних правовідносинах задоволено частково. Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2015 року, рішення апеляційного суду Запорізької області від 19 травня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 листопада 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні скасовано й ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні відмовлено.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 липня 2016 року заяву ОКП "Донецьктеплокомуненерго" про перегляд судового рішення у цивільній справі № 219/3802/2015-ц за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2015 року вказаній справі скасовано і ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди відмовлено у повному обсязі.
Заступник генерального директора з правових питань ОКП "Донецьктеплокомуненерго" листом на ім`я ОСОБА_1 від 1 червня 2016 року повідомив його про необхідність повернення у 7-денний термін з моменту отримання даного листа перераховані кошти у розмірі 25 837,58 грн.
Листом заступника генерального директора з правових питань ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на ім`я ОСОБА_1 від 7 вересня 2016 року повідомлено останнього про необхідність повернення у 7-денний термін з моменту отримання даного листа перераховані кошти у розмірі 20 907,91 грн.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 13 червня 2016 року керівництву ОКП "Донецьктеплокомуненерго" листом повідомила про відсутність у відповідача жодного зобов`язання щодо повернення будь-яких коштів підприємству і вимоги про виконання неіснуючих зобов`язань, які б ґрунтувались на нормах чинного законодавства України, відсутні.