Постанова
Іменем України
16 січня 2020 року
м. Київ
справа № 4823/1009/19
провадження № 61-11754ав19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
за участю секретаря судового засідання: Крук М. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
сторони третейського розгляду:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у складі судді Вінгаль В. М. у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 11 червня 2014 року у справі № 1421-1/610/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст вимог заяви та її обгрунтування
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду як до суду першої інстанції із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від
11 червня 2014 року у справі № 1421-1/610/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк", Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заява мотивована тим, що рішенням третейського суду з нього стягнуто на користь Банку заборгованість за кредитним договором від 14 травня 2008 року № 800003826 в розмірі 1 081 774,12 грн, з яких: 984 723,79 грн - заборгованість за кредитом; 32 890,69 - заборгованість за відсотками; 64 159,64 грн - заборгованість по пені та 400,00 судового збору. Вказує, що розгляд справи № 1421-1/610/14 третейським судом відбувся без участі сторін, а копію самого рішення третейського суду ним було отримано лише 28 березня 2019 року. Також зазначає про те, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2015 року у справі
№ 520/5803/15-ц задоволено позов ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14 травня 2008 року № 800003826, укладеним між ним та Банком, в розмірі 2 783 176,04 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження", за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Разом з тим, Банк не повідомив суд першої інстанції під час розгляду вказаної справи про існування рішення третейського суду між тими ж самими сторонами у справі. Наголошує на тому, що про існування оскаржуваного ним рішення третейського суду він дізнався лише 08 лютого 2019 року під час отримання заробітної плати. Також вказував, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в справі № 6-831цс14, спори щодо проведення розрахунку за укладеним резидентами кредитного договору, предметом якого була іноземна валюта, не підвідомчі третейським судам.
У зв`язку з викладеним просив скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 11 червня 2014 року у справі № 1421-1/610/14.
Короткий зміст судового рішення і мотиви його прийняття
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року, постановленою ним як судом першої інстанції, заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 11 червня 2014 року повернуто заявнику з підстав, передбачених частиною сьомою статті 454 ЦПК України.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заява про скасування рішення третейського суду подана після закінчення строків, установлених частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, а тому підлягає поверненню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 подавапеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року та ухвалити у справі нове рішення, яким поновити йому строк на оскарження рішення третейського суду і направити справу на новий розгляд до Чернігівського апеляційного суду.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що у розгляді справи Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" він участі не приймав про, що зазначено в самому рішенні, а про існування рішення цього суду від 11 червня 2014 року він дізнався лише 08 лютого 2019 року, а копію такого рішення отримав 28 березня 2019 року. Наголошував на тому, що оскільки він не приймав участі у розгляді справи та не знав про ухвалення рішення третейського суду від 11 червня 2014 року, тому й не міг оскаржити вказане ним рішення в строк передбачений пунктом 5 частини першої статті 454 ЦПК України, а саме в строк 90 днів з дати ухвалення такого рішення. Також звертає увагу на те, що в статті 454 ЦПК України не зазначено преклюзивності (неможливість поновлення) строку на оскарження рішення третейського суду.
Доводи інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Надходження апеляційної скарги до суду касаційної інстанції, як суду апеляційної інстанції
Відповідно до частини другої статті 23 ЦПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).
У частині другій статті 24, частині другій статті 351 ЦПК України встановлено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
У червні 2019 року до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року відкрито апеляційнепровадження у вказаній справі і витребувано справу з Чернігівського апеляційного суду.
У серпні 2019 року справу № 4823/1009/19 передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Сторони третейського розгляду, а саме: заявник ОСОБА_1 (відповідач) та ПАТ "Альфа-Банк" (позивач), про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (№ 6512102356074, № 6512102356082, № 0315068913625), однак в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи з поважних причин до суду не надали.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що суд належним чином повідомив учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, то суд, керуючись статтями 371, 372 ЦПК України, дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутності учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Чернігівським апеляційним судом, як судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 є стороною у справі № 1421-1/610/14 за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором від 14 травня
2008 року № 800003826, розглянутій третейським судом, а саме є відповідачем.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 11 червня 2014 року позов ПАТ "Альфа-Банк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором від 14 травня 2008 року № 800003826 в розмірі 1 081 774,12 грн та судові витрати у справі в розмірі 400,00 грн (а. с. 21-25).
Також з матеріалів справи вбачається, що Київським районним судом м. Одеси
01 грудні 2015 року в справі № 520/5803/15-ц було ухвалено заочне рішення про задоволення позову ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14 травня 2008 року № 800003826, укладеним між сторонами, в розмірі 2 783 176,04 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 14-16).
З інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 30 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду
м. Одеси від 01 грудні 2015 року у справі № 520/5803/15-ц за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки повернуто заявнику.
З інформації яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень судом було встановлено, що ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від
07 серпня 2014 року відкрито провадження у справі № 751/8151/14 за заявою ПАТ "Альфа-Банк" про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" у справі за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2014 року у справі № 751/8151/14 задоволено заяву ПАТ "Альфа-Банк" про видачу виконавчого документа.