ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 713/523/17
провадження № 61-29417св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", подану його представником Сокуренком Євгенієм Сергійовичем, на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 квітня 2017, ухвалене у складі судді Кириляк А. Ю., та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 12 липня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Перепелюк І. Б., Яремка В. В., Литвинюк І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", яке змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначило, що 22 грудня 2006 року ОСОБА_1 складено заяву позичальника № CVGORX22250033, відповідно до якої останній отримав кредит у розмірі 1 854,50 грн зі сплатою 12% річних на суму залишку заборгованості за кредитом строком на один рік.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка", Тарифами складає кредитно-заставний договір.
Пунктом 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") за порушення позичальником строків платежів будь-яких із грошових зобов`язань, передбачених договором, більш, ніж на 30 днів, позичальник сплачує штрафи (фіксовану частину та проценту складову).
Свої зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконав.
Станом на 15 березня 2017 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором складає 84 333,34 грн з яких: 1 856,60 грн - заборгованість за кредитом, 2 1948,79 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 356,04 грн - заборгованість за комісією, 6 0173,91 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.
Позивач зазначає, що відповідно до рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2012 року з відповідача на користь позивача стягнено 28 395,91 грн за цим же кредитним договором. Позивач виключив з суми стягнення за цим позовом суму, стягнену за вказаним рішенням суду, та просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 55 937,43 грн як різницю між наявною заборгованістю та вже стягненою за рішенням суду і штраф у розмірі 3 296,87 грн (фіксована частина та процентна складова відповідно 500 грн та 2 796,87 грн). Загальний розмірі заборгованості, що заявлений до стягнення позивачем, становить 59 234,30 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, заборгованість існує, однак позивачем пропущено позовну давність для звернення до суду, оскільки строк договору кредитування закінчився 21 грудня 2007 року та, враховуючи п`ятирічний строк позовної давності, визначений Умовами надання споживчого кредиту, позивач мав право звернутись до суду за стягненням заборгованості до 21 грудня 2012 року. Станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом (березень 2017 року) позовна давність, про застосування наслідків спливу якої заявлено відповідачем, спливла.
Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 12 липня 2017 року апеляційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" залишена без задоволення, рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 квітня 2017 року без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо визначення початку перебігу позовної давності за кредитним договором від 22 грудня 2006 року № CVGORX22250033 та її спливом на момент звернення до суду; також вказав, що відповідно до статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткових вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У липні 2017 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулось до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просило рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 12 липня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
У касаційній скарзі позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували положення статей 549 та 1048 ЦК України та помилково застосували наслідки спливу позовної давності до вимог банка про стягнення процентів та неустойки, оскільки такі нараховуються до моменту повного виконання боржником своїх зобов`язань щомісяця (проценти) та щоденно (неустойка), і позовна давність за такими вимогами має обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Позиція інших учасників справи
Заперечення від ОСОБА_1 на касаційну скаргу, подану позивачем, до суду касаційної інстанції не надходили.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк".
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 9 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22 грудня 2006 року між АК КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитно-заставний договір № CVGORX22250033 шляхом підписання останнім заяви позичальника, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 1 854,50 грн зі сплатою 12% річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом строком до 21 грудня 2007 року.
Відповідно до підписаної заяви вказаний кредитний договір складається із заяви позичальника ОСОБА_1 та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт).
Апеляційним судом встановлено, що в Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) підпис відповідача відсутній, що виключає зміну тривалості позовної давності.
Судами також встановлено, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, у зв`язку з чим станом на 15 березня 2017 року заборгованість становить 84 333,34 грн, яка складається з 1 854,50 грн заборгованості за кредитом, 21 948,79 грн заборгованості за процентами, 356,04 грн заборгованості з комісії за користування кредитом, 60 173,91 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.
Вказана сума заборгованості позивачем зменшена на 28 395,91 грн, стягнених рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2012 року, і різниця склала 55 937,43 грн, а також до заборгованості нарахували штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн та 2 796,87 грн (фіксована частина та процентна складова відповідно).
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).