ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 917/139/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12 листопада 2019 року (головуючий - Барбашова С. В., судді - Істоміна О. А., Пелипенко Н. М.) про зупинення апеляційного провадження у справі
за позовом Фізичної особи - підприємця Багмута Дмитра Степановича
до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області,
про поновлення договору оренди землі, визнання додаткової угоди укладеною
Історія справи
Суть спору та короткий зміст рішення суду першої інстанції
1. У січні 2019 року Фізична особа - підприємець Багмут Дмитро Степанович (далі - позивач, ФОП Багмут Д.С.) звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - відповідач, Держгеокадастр) про поновлення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5322481700:06:000:0241 площею 11,3892 (далі - Земельна ділянка) від 01.12.2011 строком на 7 (сім) років та визнання укладеною додаткової угоди про продовження дії договору в редакції, наведеній у позовній заяві.
2. Позовна заява мотивована тим, що позивач ужив всіх необхідних заходів для поновлення договору, а відповідач безпідставно ігнорує процедуру поновлення договору та ухиляється від укладення додаткової угоди на нових погоджених умовах.
3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
3.1. Суд першої інстанції виходив з того, що Земельна ділянка, яка знаходилась в оренді позивача за спірним договором, поділена відповідачем та утворені нові земельні ділянки з кадастровими номерами: 5322481700:06:000:0430; 5322481700:06:000:0431; 5322481700:06:000:0432; 5322481700:06:000:0427; 5322481700:06:000:0428; 5322481700:06:000:0429. Ураховуючи припинення існування орендованої позивачем земельної ділянки, та з огляду на правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 3-312гс16, зміна фактичних площ і меж земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, що відбулося у справі, після укладення договору оренди земельних ділянок унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
4. Позивач із рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив це рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
5. Під час апеляційного розгляду позивач подав заяву про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №536/824/19 за позовом ФОП Багмута Д.С. до Держгеокадастру та фізичних осіб про визнання протиправним скасування державної реєстрації Земельної ділянки, визнання незаконними та скасування наказів Держгеокадастру про надання земельних ділянок у власність фізичним особам.
5.1. Заява обґрунтована пов`язаністю справи № 536/824/19 зі справою № 917/139/19, оскільки вирішення спору щодо правомірності скасування державної реєстрації Земельної ділянки впливає на вирішення даного спору про поновлення договору, з огляду на те, що в обґрунтування судового рішення про відмову в позові покладені обставини припинення існування Земельної ділянки внаслідок її поділу.
6. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12 листопада 2019 року, задоволено заяву позивача, зупинено апеляційне провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 536/824/19.
6.1. Апеляційний господарський суд з посиланням на пункт 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) констатував неможливість розгляду даної справи до вирішення справи № 536/824/19, оскільки обставини законності існування та припинення державної реєстрації Земельної ділянки, які є предметом розгляду справи № 536/824/19, безпосередньо вплинуть на результат вирішення спору у цій справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. Посилаючись на приписи статей 195, 227, 228 ГПК України, відповідач зазначає, що чинний ГПК України не містить норм, на підставі яких можна було б зупинити провадження у цій справі на етапі її розгляду в апеляційній інстанції, а таке зупинення призведе до необґрунтованого порушення судом розумного строку розгляду справи. Крім того, зібрані у справі докази є достатніми для прийняття рішення по суті спору, а саме лише пов`язаність судових справ не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у справі № 536/824/19.
Доводи позивача у відзиві на касаційну скаргу
9. Помилковими є доводи відповідача про те, що процесуальним законом не передбачено можливість зупинення провадження у справі на стадії апеляційного перегляду.
10. Зупинення провадження у цій справі є необхідним для забезпечення її правильного розгляду та ефективного поновлення прав позивача, оскільки вирішення питання про поновлення договору оренди залежить від результату вирішення спору у справі №536/824/19, оскільки саме у цій справі будуть встановлені обставини законності поділу відповідачем Земельної ділянки.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
11. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.