Постанова
Іменем України
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 554/4970/18
провадження № 61-3381св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: держава України в особі Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державної казначейської служби України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 09 листопада 2018 року у складі судді Чуванової А. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2019 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що в провадженні Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170300001109 від 08 серпня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого частинами першої та четвертої статті 190 Кримінального Кодексу України (далі - КК України). У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 визнано потерпілим.
У зв`язку з системними порушеннями органом досудового розслідування та відкритого не бажання на проведення ряду слідчих дій, направлених на встановлення істини, з`ясування всіх обставин справи та прийняття кінцевого законного та неупередженого рішення, позивач, як потерпілий, був вимушений звернутись до Октябрського районного суду міста Полтави, з метою захисту своїх порушених прав в частині проведення досудового розслідування в розумні строки, як того вимагає стала практика Європейського Суду з прав людини відображена в рішеннях суду, та встановлення розумного строку на закінчення досудового розслідування даного кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 13 листопада 2017 року клопотання ОСОБА_1 про встановлення процесуальних строків було задоволено. Встановлено строк у три місяці з моменту надходження матеріалів кримінального провадження № 12015170300001109 до Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування в рамках кримінального провадження. Дана ухвала слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 13 листопада 2017 року станом на 27 червня 2018 року не була виконана.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з державного бюджету України через Державну казначейські службу України на його користь матеріальну шкоду у розмірі 291 472, 00 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000 000, 00 грн, завданої неправомірними діями та бездіяльністю органу досудового розслідування та прокуратури.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 09 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 3000, 00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Судові витрати в справі компенсовано за рахунок держави.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, вважаючи розмір відшкодування, визначений у позовній заяві, завищеним.
В частині позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, суд вказав на відсутність правових підстав.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 09 листопада 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
11 лютого 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 09 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставинам справи, не застосуванням практики Європейського суду з прав людини під час прийняття оскаржуваних рішень, та судами не взято до уваги невиконання ухвали слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 13 листопада 2017 року, відповідно до якої встановлено строк досудового розслідування у три місяці, а також порушення строків досудового розслідування.
Заявник зазначає, що судами не взято до уваги, що внаслідок відповідної бездіяльності державних органів йому, як інваліду війни 2-ї групи, якому заборонені психоемоційні навантаження, довелося вживати додаткових заходів з відновлення своїх процесуальних прав, шляхом неодноразового звернення з заявами, клопотаннями, витрачати на це особистий час, брати участь в судових засіданнях, внаслідок чого він переніс сильні душевні хвилювання, стреси. Всі ці обставин вплинули на стан його здоров`я, внаслідок чого він змушений був лікуватися та проходити обстеження.
Тому вважає недостатнім визначений судом розмір моральної шкоди та безпідставність відмови у стягненні матеріальної шкоди.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи:
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Октябрського районного суду міста Полтави.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи:
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що в провадженні Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170300001109 від 08 серпня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого частинами першої та четвертої статті 190 КК України.