Постанова
Іменем України
21 січня 2019 року
м. Київ
справа № 235/7122/18
провадження № 61-17643св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - приватне підприємство "Сокіл",
відповідачі: - ОСОБА_1, приватне підприємство "Урожайне + ЧІ",
треті особи: Новогродівська міська рада Донецької області, Відділ у Покровському районі Міськрайонного управління у Покровському районі та місті Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства "Урожайне + ЧІ" на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2019 року в складі суді Назеренко Г. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 21 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Корчистої О. В., Тимченко О. О., Ситнік Д. Л.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У листопаді 2018 року приватне підприємство "Сокіл" (далі - ПП "Сокіл" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, приватного підприєства "Урожайне+ЧІ" (далі - ПП "Урожайне+ЧІ"), треті особи: Новогродівська міська Рада Донецької області, Відділ у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, про визнання договору оренди землі недійсним.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що між ним та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі загально площею 6,41 га, в тому числі рілля 6,41 га кадастровий номер 1422785000:06:000:0136, яка знаходиться на території Петрівської сільської Ради Красноармійського району Донецької області (далі - земельна ділянка), строком на 20 років.
Зазначений договір було зареєстровано у Красноармійському відділі Донецької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 19 квітня 2006 року за № 040616000268 та зроблено відповідну відмітку в договорі оренди.
Також позивач вказував, що їм стало відомо, що ОСОБА_2 померла, право власності на спірну земельну ділянку перейшло до її доньки ОСОБА_1 в порядку спадкування, яка 28 березня 2018 року уклала договір оренди землі із ПП "Урожайне+ЧІ".
Посилаючись на те, що такими діями ОСОБА_1 порушила умови договору оренди, який було укладено між позивачем та ОСОБА_2, а також такі дії відповідача ОСОБА_1 суперечать нормам матеріального права і порушують права позивача, просили визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП "Урожайне+ЧІ".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2019 року позовні вимоги ПП "Сокіл" задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ПП "Урожайне + ЧІ" 28 березня 2018 року загальною площею 6,41 га ріллі, кадастровий номер 1422785000:066000:0136, що знаходиться на території Петрівської сільської ради Покровського району Донецької області, зареєстрований Новогродівською міською радою Донецької області 28 березня 2018 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов ПП "Сокіл" суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 перед укладенням договору оренди землі з ПП "Урожайне + ЧІ" за умовами договору оренди землі від 19 квітня 2006 року була зобов`язана вирішити питання про припинення договору оренди землі із ПП "Сокіл" шляхом його розірвання, однак не виконала умови договору, чим порушила вимоги статті 32 Закону України "Про оренду землі", у зв`язку з чим зміст договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ПП "Урожайне + ЧІ", суперечить вимогам Закону України "Про оренду землі" та підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.
Постановою Донецького апеляційного суду від 21 серпня 2019 року апеляційну скаргу ПП "Урожайне+ЧІ" залишено без задоволення.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ПП "Сокіл".
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі:
27 вересня 2019 року ПП "Урожайне+ЧІ" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить, з урахуванням уточнень, скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 21 серпня 2019 року.
Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставинам справи, судами не взято до уваги порушення права власності ОСОБА_3, як власника земельної ділянки та ПП "Урожайне+ЧІ" на вільне розпорядження своєю власністю.
Договір оренди від 19 квітня 2006 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений в одному екземплярі та не був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, чим було порушено вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Судом апеляційної інстанції не взято до уваги та не надано правової оцінки та обґрунтування рішенню Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 23 липня 2019 року у справі № 235/3265/19 за позовом ОСОБА_1 до ПП "Сокіл", треті особи - міськрайонне управління у Покровському районі та місті Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Новогродівська міська рада про розірвання договору оренди земельної ділянки, яким було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та розірвано договір оренди від 19 квітня 2006 року.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи
з Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст обставин справи:
Встановлено, що 19 квітня 2006 року між ОСОБА_2 та ПП "Сокіл" було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 20 років, який зареєстрований у Красноармійському районному відділі Донецької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 19 квітня 2006 року за № 040616000268.
19 квітня 2006 року, між ОСОБА_2 та ПП "Сокіл" було укладено додаткову угоду № 31 до договору оренди землі від 19 квітня 2006 року, відповідно до умов якої, сторони збільшили нормативну грошову оцінку землі до 100 757,44 грн та орендну плату до 3526,51 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Спадкоємцем за законом є відповідач ОСОБА_1
10 квітня 2017 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку, видане державним нотаріусом Другої Красноармійської державної нотаріальної контори Радочиною О. І. зареєстроване в реєстрі за № 149.
28 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ПП "Урожайне + ЧІ" укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 7 років, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 25479843.
28 вересня 2018 року позивачем розпочато процедуру поновлення договору оренди землі шляхом направлення новому власнику землі повідомлення про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк разом із проектом додаткової угоди до договору оренди землі від 19 квітня 2006 року.
Відповідно до пункту 40 договору оренди землі від 19 квітня 2006 року, встановлено, що укладаючи договір оренди землі, ОСОБА_2 та ПП "Сокіл" домовились про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку для другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства України.
Згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Відповідно до частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Статтею 125 Земельного кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.