Постанова
Іменем України
21 січня 2020 року
м. Київ
справа № 671/1864/18
провадження № 61-20480св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2019 року у складі судді Ніколової С. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Купельського А. В., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом і державного акта на право власності на земельну ділянку недійсними, визнання за ним права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.
ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба,
ОСОБА_3 , внаслідок чого відкрилася спадщина, в тому числі на земельну ділянку площею 2,78 га (кадастровий номер 6820987800:03:033:0366), розташовану на території Трительницької сільської ради Волочиського району Хмельницької області, та призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (далі - земельна ділянка). Позивач як спадкоємець ОСОБА_3 за заповітом прийняв спадщину в установленому законом порядку та набув право на неї. Разом із тим, 08 листопада 2007 року дочка спадкодавця, ОСОБА_2, незаконно одержала в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом, на підставі якого їй видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 308073 від 25 жовтня 2008 року. На теперішній час позивач не може оформити право на спадщину, яке оспорюється та не визнається відповідачем.
Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просив суд: визнати свідоцтво про право на спадщину за законом від 08 листопада 2007 року, видане державним нотаріусом Волочиської державної нотаріальної контори на ім`я ОСОБА_2 (зареєстровано в реєстрі за № 1-4564), недійсним; визнати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 308073 від 25 жовтня 2008 року, виданий Волочиською районною державною адміністрацією Хмельницької області на ім`я ОСОБА_2, недійсним; визнати за ним, ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Волочиської державної нотаріальної контори
08 листопада 2007 року, зареєстроване в реєстрі за № 1-4564, на ім`я
ОСОБА_2 на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну ділянку, яка належала спадкодавцеві ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ № 015536.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 308073, виданий 25 жовтня 2008 року на ім`я ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1, як спадкоємцем за заповітом, право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 , - земельну ділянку, що належала ОСОБА_3 згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 015536.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 665,70 грн судового збору.
Рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом набув право на спадщину після смерті ОСОБА_3, однак нотаріус оформив цю спадщину на ім`я ОСОБА_2, яка не мала права на спадкування. У зв`язку з цим видані ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом і державний акт на право власності на землю підлягають визнанню недійсними, а за ОСОБА_1 слід визнати право на спадщину в судовому порядку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції:
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення. Розподіл судових витрат між сторонами змінено.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 308073 від 25 жовтня 2008 року, виданого Волочиською районною державною адміністрацією Хмельницької області на ім`я ОСОБА_2, відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 960,90 грн судового збору за подання позову.
В іншій частині рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2019 року залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 057,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова мотивована тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вимог про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним не підлягають задоволенню, оскільки його заявлено не до всіх належних відповідачів, а позивач обрав неефективний спосіб захисту порушеного цивільного права. В іншій частині рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі:
13 листопада 2019 року ОСОБА_2 звернулася через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 вересня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції незаконно визнав за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, оскільки ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом, а ОСОБА_1 подав нотаріусу заяву про відмову від спадщини за заповітом. Крім того, ОСОБА_1 пропущено строк для прийняття спадщини та не надано підтвердження про продовження чи поновлення йому строку для прийняття спадщини за заповітом.
Судом першої інстанції не взято до уваги те, що ОСОБА_1 не було сплачено судовий збір за подання позовної заяви, додані ним оригінали квитанцій були вилучені з іншої справи № 671/264/18, копії доданих до позовної заяви документів належним чином не завірені.
ОСОБА_2 у касаційній скарзі посилається також на те, що, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції, не взято до уваги той факт, що позовна заява не підписана позивачем.
Неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права полягає у наступному: судом не витребувано із суду першої інстанції матеріали справи
№ 671/264/18, в якій містяться докази несплати ОСОБА_1 судового збору за подання позовної заяви; судом апеляційної інстанції визнано, що судом першої інстанції розглянуто копії матеріалів, оформлені у невідповідності з Національним стандартом України; судом допущено до судового процесу адвоката ОСОБА_1 . - Барилюк О. А. згідно укладеного договору, в пункті 1 якого передбачено зобов`язання адвоката підготувати та подати відзив на апеляційну скаргу, однак в матеріалах справи відзив відсутній, а також у договорі зазначено поштовий індекс, якого у Волочиському районі не існує; у постанові апеляційного суду зазначено, що у судовому засіданні 26 вересня 2019 року були присутні позивач
ОСОБА_1 та його представник Барилюк О. А., однак з протоколу судового засідання вбачається, що позивач не був присутній; апеляційний суд безпідставно долучив до справи заяву представника позивача " А. Барилюк " про надання суду належним чином завіреної копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 308073 від 25 жовтня 2008 року, виданого Волочиською районною державною адміністрацією Хмельницької області ОСОБА_2, оскільки, по-перше, такого представника
як " ОСОБА_5 " у даній справі немає, по-друге, невідомо яким чином оригінал даного Держаного акта потрапив до позивача чи його представника; апеляційний суд не дав оцінку різниці в сумі судового збору.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована також тим, що вона не була належним чином повідомлена апеляційним судом про судове засідання
26 вересня 2019 року.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи