Постанова
Іменем України
21 січня 2020 року
м. Київ
справа № 369/6753/17
провадження № 61-8293св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області,
треті особи: ОСОБА_2, Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Скирич Інною Геннадіївною, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 серпня 2018 року у складі судді Пінкевич Н. С. та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у складі колегії суддів: Приходько К. П., Таргоній Д. О.,
Журби С. О.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та визнання права власності.
Позовні вимоги мотивовано тим, що після смерті її тітки ОСОБА_3 (вона є донькою брата її померлого чоловіка) відкрилась спадщина.
На час відкриття спадщини вона постійно проживала разом з
ОСОБА_3 з жовтня 2009 року і до її смерті, вели спільне господарство.
Зважаючи на похилий вік тітки вона допомагала у всіх питаннях, купувала ліки, продукти харчування, інші необхідні речі, проводила поточні ремонти в домоволодінні та дворі. За життя померла тітка ставилась до неї як до рідної доньки, бо своїх дітей не мала та не мала взагалі будь-яких родичів.
ОСОБА_3 за життя склала заповіт, яким заповідала усе майно їй, але як потім було встановлено, що даний заповіт був скасований новим заповітом.
Зазначила, що всі свята вони святкували разом, готували святкові вечері, запрошували сусідів та друзів, померла називала її донею та мала дуже ніжне ставлення та повагу. Незнайомі люди бачили тепло родини та завжди вважали їх мамою та донькою, однією родиною.
Після смерті ОСОБА_3 позивач займалась похованням, повідомила всіх сусідів та знайомих, офіційно зареєструвала її смерть.
Після смерті ОСОБА_3 вона прийняла спадщину та фактично використовує будинок та земельну ділянку, всі правовстановлюючі документи знаходяться в неї. Але за життя тітки вона не була зареєстрована з нею за однією адресою.
У встановлений законом строк вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як неможливо встановити з поданих документів факт її проживання разом з ОСОБА_3 протягом п`яти останніх років до часу відкриття спадщини.
Вона є єдиною спадкоємицею четвертої черги, хоча на спадкове майно також претендує ОСОБА_2
ОСОБА_1 просила встановити факт спільного проживання однією сім`єю (не менше п`яти років) її та ОСОБА_3 в період з жовтня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: будинок АДРЕСА_1 ; визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на 13/50 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,0269га з кадастровим номером 3222410300:01:050:5001 по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 23 серпня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено факт проживання однією сім`єю із ОСОБА_3 у період з 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, належних доказів на підтвердження даних обставин позивачем не надано.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Скирич І. Г., залишено без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 23 серпня 2018 року залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції в межах доводів позовних вимог повно і всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі:
19 квітня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Скирич І. Г. звернулася через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким встановити факт спільного проживання однією сім`єю (не менше п`яти років)
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період з жовтня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: будинок АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на земельну ділянку та будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення не відповідають фактичним обставинам справи, є незаконними та необґрунтованими, оскільки заявником доведено факт спільного проживання однією сім`єю більш ніж п`ять років її та ОСОБА_3, зокрема свідченнями свідків, покази яких, в порушення норм процесуального права, судами не враховано.
ОСОБА_1 посилається на те, що у неї з ОСОБА_3 були дуже гарні і теплі стосунки. За своє життя ОСОБА_3 склала заповіт на її користь, вони вели спільне господарство, позивач допомагала
ОСОБА_3 по господарству, купувала необхідні продукти харчування, одяг, допомагала проводити поточні ремонти у домоволодінні та дворі.
ОСОБА_1 займалася організацією поховання ОСОБА_3, що підтверджується договором замовлення про надання ритуальних послуг, організацією поховального обіду, отримала свідоцтво про смерть.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 також посилається на те, що судами, в порушення норм процесуального права, не взято до уваги наданий нею доказ, а саме акт з місця проживання від 25 травня 2016 року № 194, завірений депутатом Боярської міської ради та засвідчений свідками, в якому зазначено, що за адресою АДРЕСА_2 з 1967 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала ОСОБА_3, з жовтня
2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 за цією адресою проживала
ОСОБА_1 .
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 369/6753/17 з Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У червні 2019 року матеріали цивільної справи № 369/6753/17 надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи:
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3
07 липня 2015 року Києво-Святошинською районною державною нотаріальною конторою Київської області на підставі заяви № 934 про прийняття спадщини за законом та за заповітом, посвідченим 24 січня
2014 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Тимчуком В. О. за р. № 363, яка надійшла від ОСОБА_1, заведена спадкова справа № 362/2015 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
На випадок своєї смерті спадкодавиця ОСОБА_3 залишила заповіти:
- заповіт, посвідчений 03 січня 2013 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Тимчуком В. О. за реєстраційним № 17, за умовами якого все своє майно вона заповіла ОСОБА_2 ;
- заповіт, посвідчений 24 січня 2014 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Тимчуком В. О. за реєстраційним № 363, за умовами якого все своє майно вона заповіла ОСОБА_1 ;
- заповіт, посвідчений 14 липня 2014 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко В. В. за реєстраційним № 2288, за умовами якого все своє майно вона заповіла ОСОБА_4
Заповіт, посвідчений 03 січня 2013 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Тимчуком В. О. за р. № 17, за умовами якого все своє майно вона заповіла ОСОБА_2, був скасований заявою, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Тимчуком В. О. 24 травня 2013 року за реєстраційним № 2241.
Заповіт, посвідчений 24 січня 2014 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Тимчуком В. О. за реєстраційним № 363, за умовами якого все своє майно ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1, був скасований новим заповітом, посвідченим 14 липня 2014 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Нікітенко В. В. за реєстраційним № 2288.
Заповіт, посвідчений 14 липня 2014 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко В. В. за реєстраційним № 2288, за умовами якого все своє майно ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_4, був скасований заявою, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко В. В.