Постанова
Іменем України
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 320/3677/18
провадження № 61-5303св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Сакари Н. Ю., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду
від 29 січня 2019 року у складі колегії суддів: Кримської О. М., Бєлки В. Ю., Дашковської А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"),
ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що 23 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та
ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту
№ 11054097000, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 18 200,00 доларів США, на строк до 22 жовтня 2020 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 23 жовтня 2006 року між ним, ОСОБА_2 та АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", укладено договір поруки № 1105407000/П, за умовами якого він поручився перед АКІБ "УкрСиббанк" за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором від 23 жовтня 2006 року в повному обсязі.
23 жовтня 2006 року між ним та АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", на забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором, укладено договір іпотеки, відповідно до якого він передав в іпотеку нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 .
27 лютого 2017 року державним виконавцем винесено постанову про арешт належного його майна на підставі заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 березня 2015 року у справі
№ 320/179/15-ц, яким стягнуто з нього, як поручителя, заборгованість за кредитним договором від 23 жовтня 2006 року.
Посилаючись на те, що позичальник з 10 жовтня 2013 року зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, банк у визначений частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шестимісячний строк для пред`явлення вимог до нього, як поручителя, з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором не звернувся, просив визнати поруку припиненою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 10 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано припиненими правовідносини, що випливають із договору поруки
від 23 жовтня 2006 року № 11054097000/П, укладеного між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на забезпечення виконання умов договору про надання споживчого кредиту від 23 жовтня 2006 року № 1105407000.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку з порушенням ОСОБА_2 умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, АКІБ "УкрСиббанк" використало передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України право на дострокове повернення кредиту, звернувшись у 2014 році до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто у такий спосіб змінило строк виконання основного зобов`язання, а тому шестимісячний строк, протягом якого кредитор мав право звернутись з позовом до поручителя, повинен обчислюватися з моменту припинення позичальником виконання основного зобов`язання за кредитним договором, а саме з 10 жовтня 2013 року. Зважаючи на те, що ПАТ "УкрСиббанк" звернулося з позовом до суду про стягнення заборгованості з поручителя у
2014 році, тобто з порушенням визначеного частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою. Суд не взяв до уваги доводи ПАТ "УкрСиббанк", викладені у відзиві на позовну заяву, посилаючись на те, що його було направлено до суду з порушенням визначеного судом п`ятнадцятиденного строку, без зазначення поважності причин його пропуску.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" задоволено, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за кредитним договором повинно бути пред`явлено у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації частини другої статті 1050 ЦК України. Установивши, що 09 жовтня 2014 року ПАТ "УкрСиббанк" звернувся до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з вимогою про дострокове погашення заборгованості, тобто відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання, а з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором банк звернувся 06 січня 2015 року, апеляційний суд дійшов висновку, що ПАТ "УкрСиббанк" звернувся з позовом до поручителя у межах шестимісячного строку, встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України. Висновок суду першої інстанції про те, що шестимісячний строк пред`явлення вимоги до поручителя почав обчислюватися з 10 жовтня
2013 року, з моменту виникненням простроченої заборгованості за кредитним договором у позичальника ОСОБА_2, апеляційний суд вважав необгрунтованим, за відсутності у матеріалах справи доказів, які б свідчили про те, що заборгованість позичальника за кредитним договором виникла саме
10 жовтня 2013 року, і заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 березня 2015 року у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначені обставини не встановлені.
Узагальнені вимоги та доводи касаційної скарги
У березні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій він просив скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 29 січня 2019 року, а рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2018 року залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що апеляційний суд не перевірив та не надав оцінки його доводам про те, що ОСОБА_2 з
10 жовтня 2013 року не здійснював повернення кредитних коштів, а тому зазначена дата є початком відліку шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя, який сплив 10 квітня 2014 року, що свідчить про припинення поруки. Крім того, апеляційний суд не дослідив та не надав належної оцінки розрахунку заборгованості за кредитним договором, рішенню Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 березня
2015 року у справі №320/179/15-ц, та не з`ясував момент виникнення заборгованості за кредитним договором.
Узагальнені вимоги та доводи відзиву на касаційну скаргу
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ПАТ "УкрСиббанк", у якому відповідач зазначав, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, ухвалив законне та обгрунтоване судове рішення, а тому відсутні підстави для його скасування.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня
2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що 23 жовтня 2006 року між
АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та
ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту
№ 11054097000, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 18 200,00 доларів США, зі сплатою 10,3 процентів річних, на строк до 22 жовтня 2020 року.
Відповідно до пункту 5.5 кредитного договору від 23 жовтня 2006 року, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісій строком більше ніж на один місяць, та/або порушення інших умов договору та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з Банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за цим Договором, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 11 цього Договору.
Згідно з пунктом 11.1 кредитного договору сторони погодили, що у випадку настання обставин, визначених у пунктах 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, 9.2, 9.14 цього договору та направлення банком на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту, і не усунення позичальником порушень умов договору протягом 31 календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту, при цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це повідомлення банку чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення банком повідомлення (вимоги), вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту.
Відповідно до додатку 1 до кредитного договору погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору.
На забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором, 23 жовтня 2006 року, між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", укладено договір поруки № 1105407000/П, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором від 23 жовтня 2006 року в повному обсязі.