Постанова
Іменем України
21 січня 2020 року
м. Київ
справа 686/25653/18
провадження № 61-12494св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Стефанишина С. Л., від 19 лютого 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В., від 03 червня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова (далі - Університет), поновлення на роботі, оплату вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з 2009 року вона працювала на посаді головного бухгалтера в Університеті. 30 травня 2018 року видано наказ про зміну істотних умов праці, а саме: про скасування з 01 серпня 2018 року надбавки за високі досягнення у праці, за складність, напруженість у роботі усім працівникам університету. Після повідомлення про зміну істотних умов праці вона відмовилась працювати на змінених умовах і погодилася на звільнення з роботи. 17 липня 2018 року її звільнено за пунктом 6 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Пізніше їй стало відомо, що 20 серпня 2018 року видано новий наказ, яким надбавки частині працівників поновлено з 01 серпня 2018 року. Вважала, що фактично зміни істотних умов праці не відбулося, тобто роботодавець ввів її в оману, що потягло за собою її незаконне звільнення та заподіяння їй моральної шкоди. Добровільно поновити її на роботі відповідач не бажав.
Посилаючись на порушення її прав, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати незаконними дії Університету щодо введення її в оману шляхом надання повідомлення про зміну істотних умов праці, які фактично не відбулися;
- зобов`язати Університет поновити її на роботі, виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 18 липня 2018 року, та внести відповідний запис до її трудової книжки;
- стягнути з Університету моральну шкоду в сумі 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що твердження ОСОБА_1 про введення її в оману щодо зміни істотних умов праці не заслуговують на увагу, оскільки саме вона як головний бухгалтер університету візувала наказ про запровадження змін істотних умов праці та ініціювала його видання у зв`язку із складною фінансовою ситуацією у навчальному закладі і необхідністю вжиття заходів економії фонду оплати праці. А подальші зміни істотних умов праці, зокрема збільшення чи зменшення систем і розмірів оплати праці після звільнення працівника з роботи не впливають на наявність підстав для звільнення працівника за пунктом 6 статті 36 КЗпП України на час припинення трудового договору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 письмово повідомила про відмову від продовження роботи у зв`язку із змінами істотних умов праці. Подальші зміни істотних умов праці, зокрема збільшення чи зменшення систем і розмірів оплати праці після звільнення працівника з роботи не впливають на наявність підстав для звільнення працівника за пунктом 6 статті 36 КЗпП України на час припинення трудового договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_1 направила до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій надали неправильну оцінку наданим доказам. Зокрема, не врахували частини 3, 4 статі 32 КЗпП України, згідно яких погіршення фінансового стану установи не є зміною істотних умов праці.
Крім того не врахована стаття 32 КЗпП України, оскільки зміни істотних умов праці фактично не відбулось.
Зазначала, що суди не взяли до уваги консультативний висновок Хмельницького кардіодиспансеру та виписки з медичної карти, хоча причиною виникнення даної хвороби є стресова ситуація, пов`язана з втратою роботи.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 08 липня 2019 року справу призначено судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 23 липня 2009 року працювала на посаді головного бухгалтера Хмельницького університету управління та права (тепер - Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова ).
Зі службової записки від 29 березня 2018 року, складеної головним бухгалтером та заступником головного бухгалтера з питань планування та розрахунків (а. с. 61), встановлено погіршення фінансового стану університету, що потребує заходів для виходу з кризової ситуації, зокрема, скорочення чисельності працівників та тимчасове скасування усім працівникам надбавки за складність та напруженість в роботі.
З протоколу засідання профспілкового комітету Університету від 30 травня 2018 року № 5 встановлено наявність в Університеті фінансових труднощів.
Наказом ректора університету від 30 травня 2018 року № 250/18 "Про зміну істотних умов праці" з 01 серпня 2018 року усім працівникам університету скасована надбавка за високі досягнення у праці, складність і напруженість у роботі.
31 травня 2018 року Університет письмово повідомив ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці.
27 червня 2018 року ОСОБА_1 у заяві на ім`я ректора університету повідомила про відмову від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці та не заперечила проти звільнення за пунктом 6 статті 36 КЗпП України.
Наказом від 17 липня 2018 року № 457-К ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці за пунктом 6 статті 36 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку.
20 серпня 2018 року наказом ректора університету № 533-к окремим працівникам університету (шістнадцяти особам) встановлено надбавку за високі досягнення у праці, за складність, напруженість у роботі у розмірі 50 % від посадового окладу з 01 серпня 2018 року по 31 жовтня 2018 року.
01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з проханням про поновлення її на роботі та виплати середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, вважаючи звільнення незаконним.
25 жовтня 2018 року Університет відмовив ОСОБА_1 у поновленні на роботі з підстав законності її звільнення з роботи.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.