Постанова
Іменем України
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 522/21698/17
провадження № 61-47040св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
Усика Г. І., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 липня 2018 року у складі судді Абухіна Р. Д., ухвалу Приморського районного суд м. Одеси від 30 липня 2018 року у складі судді Абухіна Р. Д., постанову Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Черевка П. М., Громіка Р. Д., постанову Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Черевка П. М., Громіка Р. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви та рішень судів
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський" (далі - КП "ЖКС "Порто-Франківський") про визнання дій та бездіяльності незаконними.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Вона зверталася до КП "ЖКС "Порто-Франківський" із заявою про проведення комісійного обстеження вказаної квартири з метою визначення кількості фактичних мешканців квартири та підстав їх проживання в ній, у чому їй відмовлено.
05 вересня 2016 року майстром дільниці № 8 КП "ЖКС "Порто-Франківський" ОСОБА_2 складений щодо неї протокол про адміністративне правопорушення за статтею 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), в якому зазначено про вчинення нею адміністративного правопорушення, а саме зберігання особистих речей у коридорі загального користування. Вказаний протокол є незаконним, оскільки розміщення її особистих речей у приміщенні, яке належить їй на праві власності, не може вважатися адміністративним правопорушенням.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просила суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо відмови у проведенні комісійного обстеження квартири АДРЕСА_1, з метою визначення кількості фактичних мешканців визначеної квартири та підстав їх проживання в ній, ненаданні їй відповіді на заяву від 09 серпня 2017 року за вхідним № К-1045; визнати неправомірною діяльність відповідача щодо: складання 05 вересня 2016 року протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 150 КУпАП; складання 05 вересня 2016 року припису щодо неї; визнати, що висновок, який міститься у листі КП "ЖКС "Порто-Франківський" від 28 серпня 2017 року за вихідним № К-1045, є неправомірною та недостовірною інформацією; зобов`язати відповідача здійснити комісійне обстеження квартири АДРЕСА_1, із метою визначення кількості фактичних мешканців зазначеної квартири та підстав їх проживання у квартирі АДРЕСА_1 . Стягнути із відповідача судові витрати.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30 липня 2018 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 у частині визнання неправомірною діяльність КП ЖКС "Порто-Франківський" щодоскладання 05 вересня 2016 року протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 150 КУпАП щодо ОСОБА_1 ; складання 05 вересня 2016 року припису щодо ОСОБА_1 закрито.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 30 липня 2018 року залишено без змін.
Закриваючи провадження у справі у частині позовних вимоги про визнання неправомірною діяльність відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та припису, суди попередніх інстанцій виходили із того, що такі вимоги підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 липня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання бездіяльності відповідача незаконною - відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 липня 2018 року залишено без змін.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили з того, що працівники КП "ЖКС "Порто-Франківський", відмовляючи позивачеві у проведенні комісійного обстеження квартири АДРЕСА_1, з метою визначення кількості фактичних мешканців квартири та підстав їх проживання, діяли відповідно до норм чинного законодавства, тому відсутні підстави вважати, що відповідачем порушено права позивача, передбачені статтями 19, 20 Закону України "Про звернення громадян" та Законом України "Про інформацію".
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 липня 2018 року, ухвалу Приморського районного суд м. Одеси від 30 липня 2018 року, постанову Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року, постанову Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи позивачеві у проведенні комісійного обстеження квартири, відповідач порушив права позивача, які передбачені статтею 40 Конституції України, статтями 1, 15, 19 Закону України "Про звернення громадян" та статтею 358 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Висновок судів про те, що власники жилих приміщень у комунальній квартирі мають право здавати такі приміщення в оренду без згоди сусідів, суперечить нормам статті 358 ЦК України, статтям 65, 92, 161 Житлового кодексу Української РСР, статті 30 Конституції України, статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Закриваючи провадження у справі у частині вимог про визнання неправомірною діяльність відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та припису, суди не врахували постанову Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 760/9462/16-а у якій зазначено, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню із таких підстав.
Встановлені судами обставини
ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 85/1000 частини квартири АДРЕСА_1, що становить 24,6 кв. м квартири спільного проживання на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10 грудня 2008 року.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 травня 2018 року квартира спільного проживання АДРЕСА_1 , в цілому складається із п`яти кімнат, загальною площею 138,6 кв. м, у тому числі житловою - 89,4 кв. м.
09 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до КП "ЖКС "Порто-Франківський" із заявою про проведення комісійного обстеження квартири АДРЕСА_1, із метою визначення кількості фактичних мешканців зазначеної квартири та підстав їх проживання у ній.
22 серпня 2017 року відповідачем на адресу позивача направлено лист № К-1045, у якому зазначено, що приміщення житлової комунальної квартири АДРЕСА_1, є приватною власністю, проведення її перевірки суперечить вимогам статті 30 Конституції України.
Решта 915/1000 частини квартири АДРЕСА_1, де ОСОБА_1 просить КП "ЖКС "Порто-Франківський" провести комісійне обстеження, належать на праві спільної часткової власності третім особам.
Застосовані норми права
Щодо вирішення спору по суті
Статтею 30 Конституції України зазначено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).