ПОСТАНОВА
Іменем України
22 січня 2020 року
Київ
справа №606/681/16-а
адміністративне провадження №К/9901/17321/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Теребовлянської міської ради Тернопільської області на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29 листопада 2016 року (суддя - Малярчук В.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2017 року (головуючий суддя - Каралюс В.М., судді - Затолочний В.С., Матковська З.М.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Теребовлянської міської ради Тернопільської області
про скасування розпорядження, -
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
4 квітня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся Теребовлянської міської ради Тернопільської області з позовом до Теребовлянської міської ради Тернопільської області (далі - відповідач, Теребовлянська міська рада), в якому просив скасувати розпорядження Теребовлянського міського голови від 24.02.2016 про його звільнення з посади землевпорядника Підгайчицької сільської ради.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначив, що 29 лютого 2016 року він дізнався від бухгалтера Підгайчицької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, що 24.02.2016 Теребовлянський міський голова видав розпорядження про його звільнення з посади землевпорядника Підгайчицької сільської ради. Із вказаним розпорядженням його ніхто не ознайомлював, йому було відмовлено в його видачі. Крім того, позивач посилається на те, що повноважень звільняти його як працівника Підгайчицької сільської ради у голови Теребовлянської міської ради не було, оскільки Підгайчицька сільська рада як юридична особа публічного права не ліквідована, а рішення суду першої інстанції в адміністративній справі про добровільне об`єднання територіальних громад не набрало законної сили, оскільки перебуває на перегляді в суді вищої інстанції. Крім того, вважає, що звільнення державного службовця можливе виключно за згодою сторін, при досягненні граничного віку перебування на службі або ліквідації державного органу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29 листопада 2016 року позов задоволено. Скасовано розпорядження Теребовлянського міського голови від 24 лютого 2016 року №50/2.4 "к" "Про звільнення землевпорядника Підгайчицької сільської ради ОСОБА_1 ".
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що Теребовлянський міський голова станом на день винесення розпорядження 24.02.2016 мав повноваження на звільнення землевпорядника Підгайчицької сільської ради. 29.12.2015 року ОСОБА_1 попереджено про майбутнє звільнення із займаної посади землевпорядника Підгайчицької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області. Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Однак, усупереч вимог вказаної норми, голова Теребовлянської міської ради не витримавши строку два місяці, 24 лютого 2016 року видав розпорядження №50/2.4 "к" "Про звільнення землевпорядника Підгайчицької сільської ради ОСОБА_1 ". Як вбачається із вказаного розпорядження, ОСОБА_1 29 лютого 2016 року звільнено із посади землевпорядника Підгайчицької сільської ради згідно п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. ОСОБА_1 не ознайомлено із змістом розпорядження про його звільнення та не повідомлено про існування вказаного розпорядження, а тому після його видачі позивач продовжував виконувати обов`язки землевпорядника Підгайчицької сільської ради.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Теребовлянська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2017 року апеляційну скаргу Теребовлянської міської ради залишено без задоволення, а постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29 листопада 2016 року - без змін.
Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, погодився з висновками суду першої інстанції і зазначив, що відповідачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 49-2 та ч. 2 ст. 47 Кодексу Законів про працю України, чим порушено права позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
Теребовлянська міська рада (далі - скаржник) у березні 2017 року звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2017 року.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29 листопада 2016 року і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що про наявність оскаржуваного розпорядження позивачу було відомо ще 29.02.2016, а тому він пропустив строк звернення до суду. Посилається на те, що ОСОБА_1 не з`явився для отримання оскаржуваного розпорядження. Вважає, суди невірно застосували приписи ст. 49-2 Кодексу законів про працю України, оскільки позивача було звільнено через два місяці з моменту попередження, а той факт, що розпорядження прийнято 24.02.2016 не може свідчити про порушення норм трудового законодавства, оскільки юридичні наслідки щодо розірвання трудових відносин наступили з 29.02.2016. Щодо продовження виконання позивачем обов`язків землевпорядника, то такі обставини не відповідають дійсності і не підтверджені жодними доказами.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2020 зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 03.02.2011, як переможець конкурсу, призначений на посаду землевпорядника Підгайчицької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області.
Рішенням сесії Підгайчицької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області № 593 від 09.07.2015 надано згоду на добровільне об`єднання територіальних громад сіл Зеленче, Підгора, Семенів, Малів, Підгайчики Підгайчицької сільської ради в Теребовлянську територіальну громаду з центром у місті Теребовля. Це рішення прийнято сесією шляхом голосування, за результатами розгляду ініціативи (пропозиції) Підгайчицького сільського голови (у формі розпорядження № 7 від 24.06.2015) щодо об`єднання та пропозиції Теребовлянської міської ради (у формі листа №228/2.19 від 08.07.2015) щодо об`єднання, за результатами громадських обговорень, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад".
Рішенням сесії Підгайчицької сільської ради № 596 від 28.07.2015 вирішено територіальним громадам сіл Малів, Семенів, Зеленче, Підгора, Підгайчики Підгайчицької сільської ради об`єднатися з територіальними громадами міста Теребовля, с.Боричівка, с.Вербівці, с.Довге, с.Деренівка, с.Долина, с.Слобідка, с.Кровинка, с.Лошнів, с.Ласківці, с.Мшанець, с.Нова Могильниця, с.Стара Могильниця, с.Острівець, с.Гумниська, с.Застіноче, с.Плебанівка, с.Залав`є, с.Романівка, с.Сущин, с.Остальці в Теребовлянську територіальну громаду з центром в м. Теребовля. Цим же рішенням також: - доручено Теребовлянському міському голові звернутися до Тернопільської обласної ради з клопотанням про утворення Теребовлянської територіальної громади з центром в м. Теребовля; - повноваження Підгайчицького сільського голови припинити з моменту набрання повноважень новообраного органу місцевого самоврядування Теребовлянської спроможної територіальної громади з центром у місті Теребовля; - правонаступником активів і пасивів (зобов`язань) Підгайчицької сільської ради визначити Теребовлянську спроможну територіальну громаду з центром у місті Теребовля, утворену внаслідок добровільного об`єднання.
Постановою Теребовлянського районного суду від 23.12.2015 у адміністративній справі №606/2381/15-а, яку залишено в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016, відмовлено у визнанні незаконними та скасуванні рішень сесії Підгайчицької сільської ради №593 від 09 липня 2015 року "Про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника до спільної робочої групи" та рішення Підгайчицької сільської ради №596 від 28 липня 2015 року "Про добровільне об`єднання територіальних громад".
Таким чином, відбулося добровільне об`єднання Підгайчицької сільської ради до Теребовлянської міської ради об`єднаної територіальної громади з центром у місті Теребовля.
Перша сесія Теребовлянської міської ради об`єднаної територіальної громади відбулася 09.12.2015, тому цього ж дня припинилися повноваження сільських рад, які увійшли до складу об`єднаної територіальної громади, та їх посадових осіб, у тому числі і Підгайчицької сільської ради.
29 грудня 2015 року ОСОБА_1 попереджено про майбутнє звільнення із займаної посади з підстав п. 1 ст. 40 КЗпП та повідомлено йому, що робота (вакансія) за відповідною його професії спеціальності відсутня, а тому не може бути запропонована.
Позивач відмовився ознайомлюватись під розпис із вказаним попередженням, хоча в ньому в рядку "З попередженням ознайомлений" власноруч вписав "від підпису відмовляюсь, попередження визнаю". У зв`язку із його відмовою ознайомитись під розпис із попередженням було 29.12.2015 складено відповідний акт, згідно з яким ОСОБА_1 29.12.2015 об 11 год. 30 хв. оголошено зміст попередження і передано один його примірник.
24 лютого 2016 року головою Теребовлянської міської ради прийнято розпорядження №50/2.4 "к" щодо звільнення землевпорядника Підгайчицької сільської ради ОСОБА_1 з 29 лютого 2016 року згідно з п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України.