ПОСТАНОВА
Іменем України
14 січня 2020 року
Київ
справа №814/4162/15
касаційне провадження №К/9901/26881/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 (суддя Желєзний І.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2016 (головуючий суддя - Коваль М.П., судді: Домусчі С.Д., Кравець О.О.) у справі № 814/4162/15 позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сісайд Термінал" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сісайд Термінал" звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2015 № 0010922203, № 0010902203 та № 0010912203.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 19.04.2016 адміністративний позов задовольнив.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.07.2016 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 залишив без змін.
Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.04.2016, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2016 та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, наголошує на фіктивному характері розглядуваних господарських операцій позивача з його задекларованими постачальниками - Приватним підприємством "Полтава-Проект-Монтаж", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕС ЮГ Бункер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури".
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сісайд Термінал" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період 2013, 2014 років та з податку на додану вартість за період: лютий, серпень, грудень 2013 року, січень 2014 року, червень 2015 року по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами-постачальниками - Приватним підприємством "Полтава-проект-Монтаж" за період: лютий 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕС ЮГ Бункер" за період: серпень, грудень 2013 року, січень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" за період: червень 2015 року, результати якої оформлено актом від 23.10.2015 № 442/14-03-22-05/34770199.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог, зокрема:
пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, пункту 149.1 статті 149 Податкового кодексу України, що слугувало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.11.2015 № 0010912203 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 174680 грн., в тому числі: в сумі 139744 грн. за основним платежем та в сумі 34936 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що слугувало підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 11.11.2015 № 0010902203 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додатну вартість в загальній сумі 151296,25 грн., в тому числі: в сумі 121037 грн. за основним платежем та в сумі 30259,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0010922203 про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість в сумі 10079 грн. за лютий 2013 року та за червень 2015 року в сумі 2000383 грн.
Допущення позивачем вказаних порушень податковий орган пов`язує з неправомірним формуванням показників податкового обліку за наслідками господарських операцій щодо придбання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сісайд Термінал" двохмашинного агрегату тепловозу ТЕМ2 після капітального ремонту у Приватного підприємства "Полтава-Проект-Монтаж" на підставі договору від 07.02.2013 № 702, нафтопродуктів у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕС ЮГ Бункер" на підставі договору від 24.07.2013 № 36 та товарно-матеріальних цінностей (рейки залізничні, підкладки для залізниць широкої колії роздільного скріплення КБ65 тощо) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" на підставі договору від 05.06.2015 № ST-13.
Відсутність права у позивача на включення до складу податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, відповідно податку на додану вартість та витрат за такими операціями податковий орган пов`язує з їх нереальним характером. Такі висновки відповідача ґрунтуються на наявній у нього податковій інформації, а саме:
акт Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ПОЛТАВА-ПРОЕКТ-МОНТАЖ" з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період лютий 2010 року-лютий 2013 року" від 10.04.2013 № 437/22.5-10/35295110, яким встановлено відсутність підприємства за місцезнаходженням, відсутність у підприємства складських та торгівельних приміщень, торгівельного і виробничого обладнання, транспортних засобів, а також не підтвердження реального здійснення господарської діяльності;
акт Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТЕС ЮГ БУНКЕР" з питань правомірності податкових зобов`язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "ПК УНІТЕК" за період з 01.07.2013 року по 30.09.2013 року" від 13.12.2013 № 1140/14-02-22-03/37031317, яким встановлено відсутність реальності господарських операцій, направлення діяльності підприємства на здійснення операцій, пов`язаних з отриманням податкової вигоди контрагентам-покупцям;
акт Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТЕС ЮГ БУНКЕР" від 27.06.2014 № 1461/7/14-02-22-01-10, яким встановлено відсутність реальності господарських операцій з поставки товару (робіт, послуг) та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування витрат та податкового кредиту;
податкова інформація Мостиського відділення Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 02.09.2015 № 8347/7/2201 про відсутність за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури".
Крім того, відповідач вказував на неможливість встановити реальність оспорюваних господарських операцій через дефектність пред`явлених позивачем первинних документів, зокрема: відсутність в журналі обліку виданих довіреностей щодо уповноваження відповідних осіб на одержання товару від Приватного підприємства "ПОЛТАВА-ПРОЕКТ-МОНТАЖ", відсутність пропускних та транспортних документів щодо операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури", ненадання товарно-транспортних накладних щодо поставки товару Приватним підприємством "ПОЛТАВА-ПРОЕКТ-МОНТАЖ".
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що фактичне виконання договірних зобов`язань підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають характер та суть договірних відносин та повністю підтверджують їх реальне здійснення. Недоліки певних первинних документів чи їх відсутність не є підставою для беззаперечного висновку про безтоварних характер господарських операцій, яких вони стосуються.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.