ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2020 року
м. Київ
справа № 912/685/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Кушнір І.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивача: Лисенка В.О. (довіреність № 14-202 від 17.05.2019),
відповідача: не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019
та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.07.2019
у справі № 912/685/19
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Теплоенергетик"
про стягнення 13 804 759, 75 грн.,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області до Комунального підприємства "Теплоенергетик" (надалі - КП "Теплоенергетик") з позовом про стягнення 13 804 759, 75 грн., з яких: основний борг - 10 027 095, 27 грн., пеня - 1 159 672, 41 грн., 3% річних - 688 858, 70 грн. та інфляційні втрати - 1 929 133, 37 грн., у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу №1850/1617-БО-18 від 28.10.2016 в частині здійснення своєчасної та повної оплати за переданий газ.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.07.2019 (суддя Вавренюк Л.С.), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019 (колегія суддів у складі: Білецька Л.М. - головуючий, Чередко А.Є., Верхогляд Т.А.), позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 10 027 095, 27 грн., пеню у сумі 579 836, 21 грн., 3% річних у сумі 666 924, 80 грн. та інфляційні втрати у сумі 1 914 482, 16 грн. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Судами обох інстанцій встановлено, що між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (постачальником) та КП "Теплоенергетик" (споживачем) 28.10.2016 укладено договір № 1850/1617-БО-18 постачання природного газу, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач - оплатити його на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2. договору природний газ, що постачається за договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.
Пунктом 3.4. договору встановлено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Згідно з п. 6.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 8.2 договору у разі прострочення споживачем оплати згідно з п. 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 10.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.
Розділом 12 договору передбачено, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
В подальшому сторонами внесено зміни до договору шляхом укладення додаткових угод № 1 від 28.10.2016, № 2 від 22.11.2016, № 3 від 30.12.2016, № 4 від 23.01.2017 відповідно до яких з 01.11.2016 за 1000 куб.м природного газу встановлено до сплати 8 182,80 грн з ПДВ; з 01.12.2016 - 8 577, 60 грн. з ПДВ; з 23.12.2016 - 5 930, 40 грн. з ПДВ.
На виконання умов договору у період з листопада 2016 року по березень 2017 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 46 891 633, 83 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2016, 31.12.2016, 31.01.2017, 28.02.2017, 31.03.2017.
Однак, оплату в спірному періоді відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк, визначений договором, чим порушив його умови. Так за лютий 2017 року залишилось непогашене грошове зобов`язання у сумі 3 462 616, 90 грн., за березень 2017 року - 6 564 478,37 грн., у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення: 1) пеню в сумі 1 159 672, 41 грн., нараховану за зобов`язаннями грудня 2016 року за період з 26.01.2017 по 06.03.2017 в сумі 92 387, 53 грн.; за зобов`язаннями січня 2017 року за період з 28.02.2017 по 28.05.2017 у сумі 164 079, 93 грн.; за зобов`язаннями лютого 2017 року за період з 28.03.2017 по 27.09.2017 у сумі 877 663, 08 грн.; за зобов`язаннями березня 2017 року за період з 26.04.2017 по 25.10.2017 в сумі 25 541,87 грн.; 2) 3% річних в сумі 688 858, 70 грн., нараховані за зобов`язаннями грудня 2016 року за період з 26.01.2017 по 06.03.2017 в сумі 13 198, 22 грн.; за зобов`язаннями січня 2017 року за період з 28.02.2017 по 28.05.2017 у сумі 23 439, 99 грн.; за зобов`язаннями лютого 2017 року за період з 28.03.2017 по 22.11.2018 у сумі 331 190,52 грн.; за зобов`язаннями березня 2017 року за період з 26.04.2017 по 11.12.2018 в сумі 321 029,97 грн.; 3) інфляційни втрати в сумі 1 929 133, 37 грн., нараховані за зобов`язаннями грудня 2016 року за лютий 2017 року в сумі 18 363, 26 грн; за зобов`язаннями січня 2017 року за березень-квітень 2017 року у сумі 70 473, 74 грн; за зобов`язаннями лютого 2017 року за період з квітень 2017 року-травень 2018 року у сумі 979 736, 32 грн.; за зобов`язаннями березня 2017 року за період з травня 2017 року по травень 2018 року в сумі 860 560, 05 грн.
В свою чергу, 09.10.2018 між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, Департаментом фінансів Кіровоградської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Міської ради міста Кропивницького, Головним управлінням житлово-комунального господарства Міської ради міста Кропивницького, Комунальним підприємством "Теплоенергетик" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" укладено договір № 36/110 про організацію взаєморозрахунків. Відповідно до п. 1 зазначеного договору його предметом є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, визначена ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", відповідно до Порядку та умов надання у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, бюджетним установам і організаціям та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 № 110. Відповідно до договору перераховано в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем 2 467 659,40 грн, що віднесено позивачем на погашення заборгованості за лютий 2017 року (зазначені кошти перераховані на рахунок позивача, що вбачається з платіжного доручення № 1 від 21.11.2018).
Частково задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оплату в спірному періоді відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк, визначений договором, чим порушив його умови. При цьому суд врахував наявність договору № 36/110 про організацію взаєморозрахунків, відповідно до якого сторони змінили строк і порядок виконання грошового зобов`язання у сумі 2 467 659, 40 грн. за лютий 2017, а тому суд здійснив перерахунок 3% річних за зобов`язаннями лютого 2017 року з урахуванням погашення боргу в сумі 2 467 659, 40 грн. Також господарським судом здійснено перерахунок інфляційних втрат на заборгованість за лютий 2017 року за період - червень 2017 року. Крім того суд першої інстанції дійшов висновку про зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені до 50%.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів в частині відмови у позові у стягненні 616 421, 31 грн., позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в цій частині та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що умови договору про організацію взаєморозрахунків №36/110 від 09.10.2018 не містять імперативних вимог щодо порядку проведення розрахунків за природний газ, обмежені сферою відносин саме з перерахунку субвенцій, а тому наявний механізм проведення субвенцій, є передбачений договірними умовами порядок розрахунків, проте дані відносини різні за своєю суттю та не є тотожними. У відносинах між покупцем та продавцем щодо розрахунків за отриманий природний газ держава виступає лише в якості третьої особи, що має певний обов`язок зі своєчасного перерахування субвенцій у певний строк та в межах спірних договірних відносин не є суб`єктом владних повноважень. При цьому, укладені між сторонами спору СПР не відповідають вимогам ст. 181 Господарського кодексу України, ст. 654 Цивільного кодексу України та не є додатковими угодами, доповненнями, тощо, оскільки: укладені між 5-ма сторонами, тобто наявний інший склад сторін; предметом рішень є "..організація проведення сторонами взаєморозрахунків", тобто наявна чітка мета, в межах даних відносин мають розглядатись дані рішення; у договорі про ОВ відсутні будь-які волевиявлення сторін спору на зміну порядку розрахунків стосовно договору постачання природного газу; відсутні будь-які посилання на волевиявлення сторін спору щодо визнання договору про ОВ додатковою угодою/формою зміни порядку та способу здійснення розрахунку договору постачання природного газу. Щодо зменшення пені на 50% скаржник, зокрема, зазначає, що: матеріали справи не містять будь-яких доказів вчинення неправомірних дій з боку позивача; несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.12.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.01.2020 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 30.12.2019.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзиву на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 12.12.2019 строк.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представника позивача, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Судами обох інстанцій встановлено, що між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, Департаментом фінансів Кіровоградської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Міської ради міста Кропивницького, Головним управлінням житлово-комунального господарства Міської ради міста Кропивницького, Комунальним підприємством "Теплоенергетик" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" 09.10.2018 укладено договір № 36/110 про організацію взаєморозрахунків. У вказаному договорі встановлено порядок проведення розрахунків, відповідно до якого Казначейство перераховує кошти, залучені з єдиного казначейської рахунка стороні першій у сумі 2 467 659, 40 грн. на підставі доведеного Мінфіном рішення. Пунктом 4 договору визначено, що сторона перша перераховує на рахунок сторони другої кошти у сумі 2 467 659, 40 грн. для погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуги з централізованого опалення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися бюджетним установам і організаціям, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування. Відповідно до пунктів 5-7 договору сторона друга перераховує на рахунок сторони третьої кошти у сумі 2 467 659, 40 грн., сторона третя перераховує на рахунок сторони четвертої кошти у сумі 2 467 659, 40 грн. сторона четверта перераховує на рахунок сторони п`ятої кошти у сумі 2 467 659,40 грн. для погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуги з централізованого опалення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися бюджетним установам і організаціям, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування. Пунктом 8 договору встановлено, що сторона п`ята (Комунальне підприємство "Теплоенергетик") перераховує на рахунок сторони останньої (Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") кошти у сумі 2 467 659,40 грн., у тому числі податок на додану вартість 411 276, 57 грн., для погашення заборгованості за природний газ 2017 року згідно з договором від 28.10.2016 № 1850/1617-БО-18.